Від початку повномасштабної війни в Україні 3,5 млн людей мають зруйноване або пошкоджене житло. Йдеться про 116 тис. житлових будинків, загальна площа яких – 14 млн кв.м. На тему відновлення цього житла із Управбудом поспілкувалася Тетяна Бойко, координаторка житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА.
У другій частині інтерв’ю Тетяна розповіла про можливі особливості фінансування відновлення пошкоджених жител, а також про переваги, які мають ОСББ в цьому процесі.
Які організації допомагатимуть людям відновлювати житло?
Це низка українських та іноземних фірм, які виявили готовність до цього. За моїми прогнозами, іноземні кошти та великі іноземні компанії будуть активніше заходити вже після того, як тут стане безпечніше. Те, про що я говорю, стосується вікон, дверей, покрівель — але я не можу гарантувати, що ви потрапите в цю першу чергу програми, якщо у вас зруйнована несуча стіна.
Ми чули заяви лідерів окремих держав про те, що їхня країна бере відповідальність за відбудову того чи іншого міста. Я думаю, що це все справді буде, але пізніше. Ніхто не знає, які це будуть механізми, адже якогось уніфікованого порядку виділення коштів немає.
Я би радила місцевим радам приймати комплексну міську програму й чітко казати, що зараз завдання міст — це подивитися, яке майно зруйноване, які це категорії майна, скільки це грошей — а далі вже представити інвестиційний план. Ми розуміємо, що десь це будуть гранти, десь — інвестиції, але зараз час думати про це.
Я думаю, що до початку осені є всі шанси для того, щоб зробити швидкі роботи з відновлення жител. Поки підрядників для цього вистачає. Стосовно середньострокових робіт, мені складно спрогнозувати, зважаючи на ситуацію.
Що стосується зруйнованих будинків, то я не хочу навіть давати якусь надію. Тому що на відбудову будинку в той час, коли є загроза, що в нього прилетить знову, виділяти значні кошти ніхто не буде. І не буде такого, щоби хтось узяв і просто подарував ці кошти — можливо, це будуть якісь дуже дешеві кредити для міст, але не факт, що хтось готовий їх надати просто зараз.
Без житла, бодай тимчасового, ви не залишитесь, адже є механізми, коли місто знаходить якесь приміщення комунальної власності, соціального призначення, і переобладнує його на житлове приміщення. Я вірю в систему прихистків і хочу, щоб держава дала людям більше коштів на оренду. Щоб відшкодувала витрати для того, щоб ті, хто мають для цього можливість, могли прийняти людей, які залишилися без домівки.
Також активно будують модульні містечка. Утім, цей варіант не має стати ключовим, адже тут складніше і з комуналкою, і з інфраструктурою, і з тим, що люди мають десь працювати.
Міжнародні донори надають допомогу для того, щоби при всіх цих варіантах дати людям можливість отримати тимчасове житло. Але пообіцяти, що якесь житло ви отримаєте в найближчій перспективі, я не можу, в мене немає такого оптимізму. Якщо це станеться, нехай це буде приємним сюрпризом.
Запитання від глядача стріму. За які гроші відбуватиметься відновлення, якщо більшість грошей із Держбюджету йде на армію? Наскільки зараз можливо та етично використовувати для відбудови гроші, які могли би піти на озброєння?
Є два варіанти. Перший — арештовані кошти рф. Цей механізм уже є, я не знаю, наскільки активно він діє, тому що він був підписаний Президентом лише нещодавно. Втім, можна стояти на цій позиції й дочекатися коштів держави-агресора.
Другий — це кошти з українського бюджету, але я відразу скажу, що це не кошти України. Це активи, які надали міжнародні донори. Наразі немає стовідсоткової інформації, але ми чуємо, що міжнародні донори надають кошти в бюджет. І потім через субвенції ці гроші приходять до місцевого самоврядування. Також вони надають кошти напряму органам місцевого самоврядування. І є низка грантів, які вони надають.
Це все кошти міжнародних партнерів та платників податків із інших країн. Я не знаю такого, щоби хтось із міжнародних партнерів виділив кошти безпосередньо на відбудову будинків, я вважаю, що це недоцільно. Гроші дають або на котеджні містечка, або містам під певний план. Наприклад, для утримання якогось прихистку, переобладнання комунальних об’єктів на житлові тощо. Навіть якщо взяти гіпотетичну програму від Фонду енергоефективності, то це буде програма “швидких” ремонтів. Я думаю, що це будуть або легкі пошкодження, або пошкодження, що потребують капітального ремонту — але не реконструкція, не відбудова.
Чи є в цьому випадку доцільним механізм револьверних фондів?
Я їх не відкидаю, бо вважаю, що зараз потрібно розглянути всі можливі опції, і револьверні фонди — це також механізм. Так місто побачить, що може зробити 5 енергоефективних будинків, отримати 30% чи 50% компенсації, а решту грошей треба буде знайти. І тому я б не відкидала цей механізм.
Як мінімум, потрібно проводити комунікацію з людьми, питати, на що вони готові, і я думаю, що багато людей погодиться на те, щоби докладати свої кошти. Хтось погодиться із надією отримати компенсацію потім — я не кажу, що цієї компенсації не буде.
Її виплачуватимуть, якщо буде ухвалений закон, де оціночним комісіям буде надано належні повноваження. Не просто здійснювати оцінку, а й мати можливість легітимізувати фінансові операції. Приміром, у разі, якщо збитків було завдано на мільйон гривень, триста тисяч покрила держава, а сімсот — мешканці, то через комісію гроші з держбюджету могли би повертатися цій людині замість тих, що вона вклала. Зараз ці гроші перераховуються за рішенням суду. А для того, щоб ці перерахування відбулися за рішенням комісії, потрібно все це юридично грамотно прописати. Адже тут, на жаль, не все так просто.
Чи має зараз ОСББ робити ремонти за власні кошти, в майбутньому очікуючи компенсації? Чи ці процеси варто призупинити й почекати?
Зараз важливо зробити оцінку завданих збитків. Якщо щось можливо зробити до початку опалювального сезону, наприклад, якщо у вас дах тече, то це потрібно робити зараз. Хтось із людей сподівається отримати компенсацію на підставі поданих даних про пошкоджене майно, які не були затверджені комісією. Це певний ризик: можливо, ви не отримаєте цих коштів.
Як мінімум, варто дочекатися, коли будуть опубліковані зміни, ухвалені 14 червня. Тим часом ви можете підготуватися: знайти підрядника, провести фандрайзинг тощо — це ніколи вам не завадить. Втім, я не можу сказати нічого однозначного, адже за законодавством не ясно, які повноваження матиме комісія. І можливо, немає сенсу чекати, поки вона прийде і проведе оцінку, яка матиме юридичні повноваження.
До того ж, Мінрегіон має прийняти критерії такої оцінки, а ще ви можете бути з цією оцінкою незгодні. Якщо ви готові до того, що не матимете компенсації — однозначно робіть. Якщо ви ще не певні, якою буде сума компенсації — також робіть. Але якщо ви однозначно не готові до відсутності відшкодування, можете ще трохи почекати.
Я би все-таки радила, якщо у вас є така можливість і пошкодження незначні, зробити це до початку опалювального сезону, до холодів, бо це впливає на стан будинку.
Хто може бути тією відповідальною особою, яка надасть голові ОСББ чи управителю компетентний висновок щодо того, наскільки терміново потрібно проводити ремонтні роботи?
У постанові сказано, що такі особи можуть мати сертифікацію, а можуть її й не мати. Бажано, звісно, залучати сертифікованих людей. Якщо вам потрібно провести серйозні ремонтні роботи, краще залучити сертифіковану організацію, яка має право проводити проєктні роботи та готувати кошториси для таких робіт.
Можна залучити аудитора, який зафіксує та оцінить завдані збитки — тобто, ви матимете зафіксовані збитки, але робіт поки не будете здійснювати. Я сподіваюся побачити у цьому документі щось про такі комісії, бо поки що там говориться, що до роботи комісій при органах місцевого самоврядування можуть залучатися фахівці, і є певні випадки, коли спеціалісти мають бути сертифіковані.
Я думаю, що тут буде щось простіше, ніж аудитори чи професійні оцінювачі. Я не скажу, що працівники міської ради зможуть вийти й порахувати ці збитки, але я не здивуюся, якщо таке буде. У країні війна, і навряд чи ця сума буде повністю покрита. Ви скажете: “Так я ж втратив три мільйони гривень, а комісія порахувала, що я втратив лише мільйон”, усяке може бути.
Наскільки ці комісії є потенційно небезпечними у плані корупції? Як і якою мірою це потрібно контролювати?
На жаль, корупція в Україні не зникла. Так, у нас велике свято, адже нас узяли кандидатом у ЄС, але нам сказали, що ми мусимо провести антикорупційну та судову реформи, інакше членства в Євросоюзі ми не отримаємо. Якщо нам таке сказали, значить, у нас є з цим проблема.
Я не скажу нічого нового: що більше співвласники контролюють, то менше шансів на корупційну діяльність. Тут ОСББ, я вважаю, має велику перевагу при відбудові пошкоджених будинків. Це перевага при подачі документів, бо є хтось, хто може зібрати інформацію про будинок і повністю принести її. На мою думку, хто перший принесе повний пакет документів, той першим і відшкодує свої збитки.
Можна прописувати певну процедуру, але якщо там не буде якоїсь інформації, очевидно, що чиновник, який займатиметься цим питанням, буде десь її шукати. Він не виїжджатиме на місце, а знайде фахівця, який буде це робити. Це ускладнює процедуру і робить її довшою, тому тут ОСББ має перевагу.
Щодо контролю над підрядниками, то очевидно, що ОСББ зможе це робити. Хоча за програмами, про які я говорила, кошти не будуть проходити через ОСББ. В будь-якому разі, ОСББ завжди має можливість комунікувати з підрядником і контролювати його роботу, дивитися, чи відповідають проведені роботи актам виконаних робіт.
Навіть якщо таке відбудеться в будинку, де ОСББ немає, це стане поштовхом до його створення. Так само як організація життєдіяльності в бомбосховищах стала і стане поштовхом для створення нових ОСББ. Адже люди перезнайомилися поміж собою, ділилися одне з одним речима, всі стали як рідні одне одному: переживали, обіймалися…
Це все не може просто так зникнути після війни. Так само, коли ви відбудовуватимете свій будинок, він стане ще ріднішим для вас, а ви станете близькими одне до одного. І якщо ви пройдете цей шлях, то сам Бог велів вам зареєструватися і створити ОСББ.
