Антикризові практики Війна з росією Розселення ВПО

Лідерки змін: успіхи жінок-лідерок в мережуванні та поліпшенні компетенцій в управлінні житлом

Управбуд долучається до розбудови й насвітлення жіночого руху, який зараз стає дедалі більш масштабним. Ми працюємо в сегменті управління житлом і підтримки ОСББ, і точно знаємо, що серед наших колег у цьому русі є багато жінок-лідерок. До спільноти Управбуд залучено значну кількість жінок, які очолюють ОСББ та управлінські компанії, забезпечуючи організацію всіх процесів, аби будинки були в комфорті й безпеці. Для нас важливим є те, що цього березня ми маємо 140 річницю жіночого руху в Україні, цьому присвячено також ряд заходів. Згідно з даними Держкомстату, понад 52% ОСББ очолюють жінки. Існує ГО “Жінки в управлінні багатоквартирних будинків”, що об’єднує голів ОСББ та управлінських компаній і є у тісній співпраці зі Спільнотою Управбуд. Саме завдяки нашим партнеркам нещодавна відбувся стрім, який ми раді презентувати вам у текстовому варіанті. 

Учасницями стріму стали Іоліта Адамська, начальниця Центрального міжрегіонального управління НАДС, Надія Вовк, програмна адміністраторка ГС «Жінки в управлінні БКБ», Наталя Карпенчук -Конопатська, президентка Жіночої Ділової Палати України, Оксана Єськова, голова правління ОСББ «ЖК Нагорний» та Лариса Поліщук, член правління ОСББ Шевченка, 13», м. Добропілля, Донецької обл, ВПО. Модераторка Ярослава Сорокопуд опитала експерто щодо питань, актуальних для жіночого лідерства у сфері управління житлом. Тож пропонуємо вам 2 частину матеріалу.

Пані Оксано, ви активна учасниця школи лідерства. Чи вважаєте ви, що програма, зокрема менторські зустрічі, дає підтримку жінкам у час кризи? Як менторські зустрічі вплинули на вас? Як це допомогло вам у вашій громадській діяльності, у волонтерстві, в управлінні ОСББ? – запитання до Оксани Єськової. 

Школа приваблює мене завдяки людям, які беруть участь у цьому проєкті та створюють його. У школі бере участь багато моїх колег — зокрема і її голова пані Ярослава, які надихає своєю завзятістю та мудрістю. Тут я вчуся, як правильно говорити, як ставитися до певних моментів, а моя думка щодо певних життєвих аспектів складається в мене по-іншому.

Я дуже вдячна колегам, особливо пані Наталі: вона дуже позитивна та енергійна, я люблю її слухати, вона неповторна особистість. Мені також зрезонували слова пані Іоліти, що спонукають ставитися до жінки як до компетентної особистості. Для мене це дуже важливо, оскільки я не лише займаюся громадською та волонтерською діяльністю і є головою правління ОСББ — я також обіймаю посаду в секретаріаті Уповноваженого з прав людини, я секретарка ЮНІСЕФ з питань дітей у Дніпропетровській області. Із пані Надією ми подруги, і я не уявляю свого життя без її усмішки. Усі колежанки, які є тут, це просто скарб, і коли ти їх довго не чуєш, тобі бракує їхніх усмішок та натхнення.

Я однією з перших відгукнулася на те, щоби провести аудит безпеки та доступності, тому що це насамперед про нашу безпеку. Як голова правління ОСББ, я зобов’язана пересвідчитися, що наш будинок безпечний для мешканців. Ця безпека стосується не ракетних обстрілів, на які ми не можемо впливати, але речей, які ми здатні змінити.

Це стосується нашого даху, сходів, укриття, гілля дерев, яке розростається й не дає нам проходити, ганчір’я, що лежить на сходах і може вплинути на наше здоров’я тощо. Крім того, у наших будинках багато дітей, і ми маємо забезпечити їм комфорт і безпеку. Ми живемо за європейськими стандартами , а в статті 27 Конвенції з прав дітей написано, що діти мають право на забезпечення зростання та соціального розвитку.

Хто, крім нас, може їм це забезпечити? Тому ми зобов’язані слідкувати за безпекою власного дому. Як голова правління ОСББ, я проводила такі аудити й раніше, але я підходила до цього по-аматорськи, мене ніхто не вчив, бо ніхто не вчить голів правління. Тепер, завдяки вашій програмі, ми можемо підходити до цього з розумінням, ми знаємо, як це треба робити. У нас є чеклисти, нам не потрібно самим їх розробляти — ми лише беремо анкету і просто її заповнюємо: ходимо по будинку й ручкою позначаємо, що так, а що не так.

І найголовніше те, що це можуть зробити усі охочі. Потім результати треба обговорити й зробити безпечними місця, які ви виявили під час аудиту. Коли ми з колегами пройшли по наданому чеклисту, то побачили 27 порушень, про існування яких ми навіть не здогадувалися. І тепер ми їх виправляємо.

Чи є випадки, коли виявлені в результаті аудиту порушення потребують звернення до державних органів чи організацій, що обслуговують будинок? Чи ви визначили це й чи будете адвокувати свої інтереси? – запитання до Оксани Єськової. 

Як голова правління я активно займаюсь адвокацією прав мешканців мого будинку. Проте ці звернення не завжди є дієвими, оскільки не завжди вдається досягти позитивної комунікації з органами влади. Під час воєнного стану органам влади не до ОСББ, тож ми самі маємо вирішувати власні проблеми. Якщо ми стукаємо і нам не відчиняють, ми шукаємо інших можливостей вирішити цю проблему власними силами.

Проте комунікувати потрібно постійно. Ми маємо комунікувати з органами влади й добиватися того, щоб наші будинки були безпечними — і насамперед тут ідеться про захист від російських посягань, адже жоден з будинків досі не має нормального укриття, і навіть є будинки, в яких укриттів узагалі не існує —- навіть підвальних приміщень, які, хоч і не є повноцінним укриттям, але можуть захистити від уражень уламками. Одна людина не може на це вплинути — навіть якщо це жінка з її характером. Тому для того, щоб вирішити це питання, нам потрібно об’єднуватися.

Кожне ОСББ —- це осередок певної громади. У будь-якому ОСББ мешкає мінімум 70 людей, а це вже певний прошарок населення. Тут є малозабезпечені люди, люди з інвалідністю тощо. Станом на зараз соціальна служба не працює або працює в недостатньому режимі. Це ще одне питання, яке потребує вирішення.

У своєму ОСББ я вже почала впроваджувати практику ОСББ як альтернативного центру соціальної допомоги. Я сподіваюся, що робота на державній посаді дасть мені можливість запровадити цю практику і на державному рівні. Завдяки вашій програмі та вашим посібникам ми можемо вчити людей задіювати свій ресурс так, щоб вони могли користуватися продуктом, складати карту ресурсів громади й користуватися їхніми послугами.

Аби вивести це на ширший рівень, нам також потрібно об’єднуватися: почати з одного будинку, потім з другого, й показати людям, що є така альтернативна соціальна служба. На своїх місцях ми маємо зробити так, щоб люди, які живуть із нами і за яких ми несемо відповідальність, почували себе комфортно. Це можна масштабувати: спершу в будинку, потім на вулиці, потім у місті.

Пані Надіє, ви як програмна адміністраторка єдиної в Україні громадської організації, яка об’єднала жінок в управлінні багатоквартирними будинками, до якої входять жінки різних професій. Як програми Міжнародної фінансової корпорації вплинули на розвиток вашої організації і що ви вважаєте найбільшим успіхом своєї організації в час воєнного стану? – запитання до Надії Вовк. 

Ми сформували нашу громадську спілку не так давно, у 2021 році, якраз перед повномасштабним вторгненням. Ми виросли з нашої потужної спільноти ОСББ у Дніпрі, і ми були впевнені, що колежанки нас підтримають і будуть зацікавлені ініціативою. Так воно і сталось. У нашій спілці було понад 130 учасниць: голів ОСББ, бухгалтерок, зацікавлених ініціативних груп, які хотіли створити ОСББ у своєму будинку. Потім відбулося повномасштабне вторгнення, і ми були не впевнені, чи зможемо продовжувати. Але наші колежанки були зацікавлені програмою, і це давало нам сили й натхнення працювати далі.

Наш інституційний розвиток почався в шаленому ритмі, і я дуже вдячна програмі за потужну підтримку в цьому процесі. Ми побачили позитив у тому, що голови ОСББ потребують знань і продуктів, якими вони можуть користуватись і які можуть пропонувати своїм мешканцям. Найголовніше наше досягнення — це серйозний підхід до аудиту безпеки в будинках з боку як співвласників, так і голів ОСББ. У довоєнний час ми проводили тренінги з аудитів безпеки, але люди не бачили в цьому потреби. Тож я бачу велике досягнення нашої спілки в тому, що ми змогли згуртувати людей і пояснити їм користь аудиту безпеки та продуктів, до розробки яких був долучений і Управбуд. Учасниці, які брали участь у спілці ще з самого її заснування, нас не покидають. Вони нас пам’ятають, відвідують наші заходи.

Серед голів ОСББ і членкинь вашої організації є люди, які стали внутрішньо переміщеними особами. Крім того, у багатоквартирних будинках оселяється багато внутрішньо переміщених осіб. У рамках програми було підготовано кілька продуктів, які містять вказівки, як їм інтегруватись, як їх приймати головам ОСББ тощо. Наскільки жіноча організація має розвивати напрямок підтримки внутрішньо переміщених осіб?

Беручи загалом про Україні, ті голови ОСББ, які стали внутрішньо переміщеними особами, акцентують увагу на цих посібниках. Ми у Дніпрі також керуємося цими посіниками, й голови ОСББ вивівшують відповідну інформацію на інформаційних дошках. У наших будинках живе небагато внутрішньо переміщених осіб, але ми все одно працюємо цією темою, користуючись посібниками й радячи їх іншим.

Іоліта Адамська: 

Озвучене пані Оксаною стосується не лише Дніпра, але й всієї України. Колись Воррен Баффет скзав, що шукаючи людей, яких потрібно наймати на роботу, слід шукати три якості: ціннісність, розум та енергією. Якщо в людини немає першої якості, дві інші вас уб’ють.

Якщо задуматися, це має сенс: якщо ви наймаєте когось, хто не має доброчесності, ви дійсно повинні хотіти, щоб він був німим і ледачим. На публічну службу повинні приходити доброчесні люди, і тоді, коли це відбудеться, проблеми забезпечення армії та медичних закладів будуть вирішувати не волонтери. Їм не потріьно буде перейматися соціальними послугами.

Цим повинні — і будуть — займатися державні службовці, адже так зобов’язує робити присяга, яку складають публічні службовці. У цьому питанні є виклики, але реформа державної служби триває, і це відбувається відповідно до стандартів ЄС. Ми стаємо кращими, і ми це розуміємо. На мою думку, люди, які збираються керувати держустановами, які стосуються соціальної сфери,  мають спершу поїхати в геріатричний центр і на власні очі побачити тих людей. Волонтерство не дає чиновнику зачерствіти, це дає емпатію.

 

Продовження інтервʼю читайте невдовзі на Управбуді. 

Схожі статті