Юрист Андрій Бурий розповідає про ключові питання щодо оренди житла у випадку, якщо орендарем виступає внутрішньо переміщена особа. Питання щодо оренди службової квартири, щодо дистанційної оренди та щодо підтримки власників житла, які здають його ВПО, з боку держави.
Справді, багато людей на безоплатній основі поділилося своїм житлом із внутрішньо переміщеними особами. Я хочу наголосити на тому, що навіть за таких умов варто укласти договір безоплатного користування житловим приміщенням, аби зафіксувати основні моменти, про які я вже згадував, говорячи про договір оренди житла. Тобто слід надати чіткий опис предмету користування й умов користування приміщенням. Зазначайте, хто проживатиме в помешканні, яким буде термін цього проживання і на яких умовах має відбутися попередження про виселення з житла, щоб у вас не виникло непорозумінь. Якщо у квартирі є цінні предмети та побутова техніка, то зазначте про них у договорі безоплатного користування. Так власник буде розуміти, що його речі убезпечені й будуть належним чином збережені.
Є різні програми, які надають власнику житла можливість отримати компенсацію за безоплатне розміщення внутрішньо переміщених осіб у себе в помешканні. Одна з ключових таких програм — “Прихисток”, про яку знає багато людей. Програма не вимагає укладання договору, але я все-таки радив би цей факт зафіксувати, аби сторони належним чином могли гарантувати свої права та інтереси.
Чи можна здавати в оренду службову квартиру?
Якщо це службова квартира, то особа фактично користується цим житлом тимчасово — його власником є установа чи міністерство, яке надає цю квартиру в тимчасове користування. Рішення про такі об’єкти може ухвалювати лише його власник, а не тимчасовий користувач. У більшості випадків власник не дасть згоди на оренду, адже йдеться про державне майно, яке має бути використане за цільовим призначенням. Тож якщо у квартирі мешкає не службовець, а інша людина, це може бути кваліфіковано як нецільове використання державного майна. Усі випадки здавання в оренду майна, яке вам не належить, обов’язково треба погоджувати з власником і отримати від нього дозвіл.
Є багато людей, які виїхали закордон і здають своє житло в Україні внутрішньо переміщеним особам. Як краще вибудувати стосунки між орендодавцем та орендарем у дистанційний спосіб?
Є декілька способів, якими можна скористатися. Насамперед, власник, який планує виїхати закордон, може знайти вповноважену особу, яка представлятиме його інтереси на території України та зможе здавати його житло в оренду. Тобто ви можете надати нотаріально завірену довіреність на представництво інтересів комусь із родичів, друзів або колег, аби такий представник міг належним чином здавати в оренду ваше житло. Якщо власник уже перебуває закордоном, таку довіреність він міг би оформити у консульській установі України. Така довіреність буде чинною на території України без додаткового засвідчення. Власник житла міг би завірити довіреність і в іноземного нотаріуса, але такі довіреності потребуватимуть додаткової легалізації.
Компанії, що існують на ринку нерухомості, також пропонують послуги представництва прав та інтересів власника житла. Є навіть ситуації, коли власник бажає здати в оренду квартиру, але в ній є майно, яке власник не хоче лишати у цій квартирі й бажає його перемістити. Тож є компанії, які надають послуги з вивезення та зберігання майна в якомусь іншому місці. Звісно ж, такі відносини можна будувати дистанційно.
Дистанційно можна будувати відносини і з майбутніми орендарями. Законодавство дозволяє укладати договори в електронній формі, тож сторони можуть обмінюватись електронними документами, накладати свої електронно-цифрові підписи й укладати такі договори. Я би радив власникам встановити контакт із майбутнім орендарем навіть якщо такі відносини будуть відбуватися через представника. Ви можете поспілкуватись онлайн, обговоривши питання, пов’язані з користуванням житлом, обмінятись електронними поштами й ефективно між собою комунікувати.
Якою підтримкою може скористатися власник житла, який пропонує свою оселю внутрішньо переміщеним особам?
Є різні програми підтримки власників житла. Ключовою умовою є те, що власник надає внутрішньо переміщеним особам житло в безоплатне користування. У такому разі власник може претендувати на компенсацію житла. Цим займається вже згадана програма “Прихисток”, але також є й різні місцеві програми, затверджені органами місцевого самоврядування. Я би звернув увагу власників житла, які надають його в безоплатне користування, на різні міжнародні програми, які також надають компенсацію. Мені відомо, що є програми від Карітасу та інших організацій, які допомагають внутрішньо переміщеним особам, і з такими організаціями потрібно активно комунікувати та взаємодіяти, з’ясовуючи, як можна працювати з такими програмами.
Як відбувається оренда житла, якщо його власником є не одна, а дві особи?
Якщо є декілька власників житла й вони хочуть здавати його в оренду, то їм потрібно насамперед досягти згоди між собою. Є ситуації, коли власність є частковою: житло поділене так, що кожен власник має свою частку й може користуватись нею окремо. Тож спершу потрібно з’ясувати, в який спосіб власники повинні взаємодіяти. Якщо чітко виділених часток нема, то такі відносини повинні будуватись на підставі згоди між кількома співвласниками.
