140 на місяць: чому в Україні уповільнюються темпи створення ОСББ, а в Маріуполі, Львові та Луцьку – бум

Дмитро Литвиненко, тележурналіст 

Цей текст про комфорт. А ще — про економію, безпеку, чисті красиві міста, багаті села і розумних людей. Що перестали бути мешканцями. А стали господарями.

“Україна має стати членом НАТО”, “Захистимо російську мову”, “Жіноча сила дає тобі крила”, “Переможемо всіх олігархів та бідність”, “Мінські домовленості себе вичерпали. Голосуй за наш список в Київраду”. Ютуб останнім часом як з ланцюга зірвався. Іноді думаєш — куди зібралися всі ці люди, невже “на цьому“ хочуть потрапити до місцевих рад? Щоб що робити? Олігархів нищити жіночою силою? Втім, думаю, крилаті захисники НАТО прекрасно розуміють, куди йдуть, чим займається місцева влада, якими ресурсами оперує. Тут проблема скоріше в нас. Тих, хто голосує. Ми в тому не розуміємося. І ця стаття — про моє бачення того, чим має займатися влада в регіонах. На що я звертатиму увагу, коли обиратиму мера та депутатів. Спойлер — Слава ОСББ!

1. Візит Дами

Я — тележурналіст. І писати не люблю. Це, до речі, моя перша стаття для сайту Управбуд. І взагалі для будь-якого сайту. Вітайте із прем`єрою. Тож чому вирішив написати? Все почалося з президентки Швейцарської Конфедерації Симонетти Соммаруги. Але про все по порядку.
22 липня у мене була розкішна зйомка для новин. Просто свято, а не зйомка. В київське ОСББ, що знаходиться на вул. Братиславській, 12, їде президентка Швейцарії. Це Дарниця, абсолютно пролетарський район. В сенсі “вночі за пивом в кіоск з молотком у кишені”. І сюди їде очільниця заможної, затишної , еталонної Швейцарії. Чому їде (тут далі моє трактування), — щоб наголосити, що ОСББ — основа створення нової України. Країни відповідальних і ефективних людей, які не ниють, а беруть на себе відповідальність за середовище, в якому живуть. Їм допомагає держава, місто. Бо таким приємно допомагати. Вони ж красу наведуть в будинку — і ти, чиновник що допоміг, дотичний до тої краси. Ти дуже хороший, і за тебе приємно голосувати. Люди, що об’єдналися в ОСББ, спочатку відчують своїм будинок, потім своєю — вулицю. І квартал, і місто, і країну. З такими людьми швейцарцям просто спілкуватися. Вони їх розуміють. Бо поділяють одні цінності. Тож не дивно, що президентка Соммаруга приїхала в київське ОСББ на Братиславській. До речі, два роки тому в інше Київське ОСББ на вулиці Гашека приїжджала державна секретарка Швейцарії Марі-Габріель Інайхен-Фляйш. Тому будьте певні, адресою не помилилися.

Тож президентка приїхала. Виключно через коронавірус не стала пити каву в місцевій кав’ярні (знаю точно — в програмі було). Кав’ярня, яка ще кілька років тому смітником була. Сарай для баків. Місцеві її відремонтували, здали в оренду. І тепер мають не тільки затишне місце з кавою під будинком, але ще й орендну плату для подальших перетворень будинку в ляльку. Президентка виступила. Розповіла, як класно, що створюють ОСББ, і починаються зміни. Спочатку в будинку, а потім в кварталі, бо сусіди вчаться. І бізнес бачить — тут тепер є господар, чисто, безпечно, можна відкривати поруч магазинчики, і далі хвиля змін накриває все поруч. Сльози щастя писати заважають. Хто має шампанське — відкривайте. І дивіться перший графік. Як зростає кількість ОСББ в Києві упродовж останніх тринадцяти років.

Допили? Президентка виступила і пішла. Разом з мером і міністром регіонального розвитку. А дрібніші чиновники залишилися. І це персонажі не символічні. Міністр може бути не в темі — він політик, а тут ті самі господарники. Конкретні люди. І від почутого мені стало страшно.
Перший персонаж — голова одного з управлінь КМДА: Кількість ОСББ це не показник. Навіть не так. Якщо добре працює міська влада в комунальній сфері, — люди ОСББ не створюють. Чого йти від ЖЕКу, якщо все добре. Тож чим менше ОСББ — тим краща влада.
Другий персонаж — віце-мер: А чому мають бути пріоритети для ОСББ? Чому саме для них має бути акцент у міській допомозі? Не можна звичайні будинки дискримінувати. Дикі. Мешканці яких певні, що будинок державний , а в них тільки квартира. Вони пишуть листи, в тому числі на президента Зеленського, і вимагають халяви. В сенсі, щоб їм щось зробили. Без їхньої участі. Подбали про них. Як Сталін дбав, або Брежнєв.
Третій персонаж — заступник міністра: Головний показник — скільки грошей змогли залучити на ремонти, скільки освоїти змогли. А кількість ОСББ — другорядна.

Саме тоді я захотів написати цю статтю. Велику. З графіками, схемами. Щоб багато фактів, цифр, порівнянь. Тож я за компом, вдягнув футболку з написом “Слава ОСББ — Смерть Жекам”. Бо для мене ОСББ — не про гроші. І не про ремонт. А про світосприйняття. Про відповідальність і вміння об’єднуватися. Про активну позицію. Про сусідів, що посміхаються.
Чиновники, до речі, в той день настрій зіпсували. І святковий сюжет вийшов доволі сумним.

2. Як тебе не любити

Для початку — історія питання. Прошу уваги до графіку № 2. На ньому не кількість ОСББ. Зростала та кількість всюди, по всій країні. І буде зростати. А ось класне питання — з якою швидкістю. Тож тут темпи створення нових ОСББ. У відсотках у порівнянні з попереднім роком.

По всій країні шалений бум створення нових ОСББ був у 2016 році. Бо в 2015 Рада прийняла Закон “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку”. І це була революція. Закон оголосив, що всі ЖЕКи будуть ліквідовані 1 липня 2016 р. Оберіть того, хто буде дбати про ваш будинок. На додачу з 1 липня 2015 р. у новій редакції почав діяти закон “Про ОСББ”. І він значно спростив створення ОСББ. Тепер нема необхідності голосувати руками і ледь не ста відсоткам мешканців будинку. Можна письмово опитати. Тепер і п’ятдесяти відсотків охочих об’єднатися — достатньо. Результат — на графіку. По всій країні — тисячі нових ОСББ.
Крім того, держава відпустила ціни на газ. Вони швидко ростуть, а за ними — тарифи на тепло. Люди хочуть економити, контролювати споживання, модернізувати будинки, ставити ІТП, утеплювати фасади. І без ОСББ цього не вийде. ЖЕК вам тут точно не допоможе.

Бум минувся. Жеки перейменували — тепер то не ЖЕК Деснянського району Києва, до прикладу, а Керуюча компанія Деснянського району Києва. Хто не встиг піти — був приписаний до старого-нового ЖЕКу. І, здається, по всій країні стагнація, +10 % нових ОСББ за рік. Або +140 будинків за місяць. І нині у нас 32 982 ОСББ. А багатоквартирних будинків десь 180 000. І щоб всі вони стали ОСББ, в такому темпі потрібно 87,5 років. Чиновники мені на те казали — так не потрібно 100 % ОСББ. Їм може і не потрібно. А мені потрібно. І навіть дуже потрібно.
Тож уповільнення темпів ніби тотальне. Але, давайте трохи побавимося. На графіку №2 — там де пік красивий — можна включати і виключати інформацію щодо певних регіонів. Включить собі Київ та всю Україну. Майже все збігається. Яка столиця — така й країна. Все чисто-рівно. В межах норми, скажемо так. А тепер країну виключіть. І додаємо до Києва Львівщину і Волинь. Вдалося, сподіваюсь? І бачимо, що там якось веселіше все було з ОСББ рухом два останні роки. Графіки йдуть вверх. Щоб роздивитися краще — ось вам таблиця № 3. Беремо темпи створення ОСББ за три останні роки.

Тож що ми бачимо — темп по країні збільшується. В деяких регіонах збільшується дуже помітно. А в Києві кількість нових ОСББ падає третій рік поспіль. Гірша ситуація лише в Харкові і це вартує окремої розповіді.

3. Бугі-вугі Харків

Містом Харковом керує Геннадій Кернес. Дуже потужний господарник. Витрачає астрономічні суми з бюджету на парки, зоопарк. В 2018 за даними депутата Харківської міськради Харкова Ігоря Черняка в міський бюджет на зоопарк заклали 1,87 млрд. грн.

А далі цитата, доволі довга, але просто пісня: «Строительство «Планеты обезьян» — 140 миллионов. Это приблизительно в два раза больше, чем предусмотрено в бюджете 2018 года на всё внешкольное образование. Строительство «Королевства слонов» — 142 миллиона. Это практически в два раза больше, чем на капитальный ремонт всех медицинских учреждений города Харькова в 2018 году. Строительство «Водного мира», это самый дорогой объект, — 272 миллиона, это на 100 млн больше, чем на все родильные дома и отделения для новорожденных в бюджете 2018 года. «Мир побережья» — 167 млн, сумма приблизительно сопоставима с 174 млн, которые выделенные на капитальный ремонт жилого фонда“.

Повертаємося до ОСББ. Кілька років тому я знімав в одному Харківському ОСББ. І під час зйомок у голови правління телефон задзвонив. Їй сказали, що “Петру” ноги зламали. Бо “Петро” був в ініціативній групі по створенню ОСББ. І це не перший випадок. Перед установчими зборами нових ОСББ в Харкові прийнято ламати ноги активістам.
Вісім з половиною тисяч багатоквартирних будинків в Харкові обслуговує компанія “Жилкомсервіс”. Комунальна, звісно, компанія. І поки в країні ОСББ відкривали, в Харкові закривали. Людям пояснювали — поспішили ви, вертаємося в “Жилкомсервіс”.

Чому так важливо не відпускати людей? Очевидно, щоб мати можливість дбати про них. Як дбають в Харкові мені розповіла Юлія Самойлова. Якось їй запропонували — а давайте місто вам дах безкоштовно відремонтує. А ви нам відкатик. Відсотків так сорок. З двох мільйонів. Юля, звісно, з даху тих міських комунальників вигнала. Історія про це в сюжеті — на 4 хв.23 с.

Тож як є ОСББ — нема відкату. І навпаки. Нема ОСББ — ремонтує місто дах, без контролю, освоює бюджети, мавпи та скунси тішаться в золотих клітках ситі та щасливі.

4. Києве мій

Саме час повернутися до цікавих графіків. Нагадаю, зупинились ми на тому, що в Києві третій рік поспіль кількість нових ОСББ меншає. А що ж більшає? А більшає, і доволі активно, бюджет міського управління ЖКГ. Увага на графік № 4.

Тож повертаємося в 2016 рік, пік створення нових ОСББ. Далі темпи значно скромніші. Як казала мені одна поважна в комунальному середовищі особа, — навіщо робити ОСББ, якщо комунальні служби і так працюють прекрасно і мешканці задоволені. А комунальники працюють, аж гай гуде. Дивіться, який малюсенький бюджет профільного управління в 2016 і який він красень вже в 2018. Майже до 4 млрд. грн. підріс. Що в тому бюджеті — купа приємностей. Наприклад, ліфт. Новий ліфт — це класно. І дорого. І цього року Київ виділив 400 мільйонів гривень на заміну 336 ліфтів. Гроші записані у програму соціально-економічного розвитку.

Це ті самі дикі ремонти. Бо ліфт — не власність міста. Як і будинок. І дах. І труби. Він належить мешканцям багатоквартирного будинку. Це їхня спільна сумісна власність. В ідеалі, люди мають на все те скидатися. Але — ми ж адекватні — не потягнуть. І тому хоча б співфінансування. Ну хоча б 5% власних грошей зберіть, а місто додасть 95%. Символічно. Щоб бути об’єктивним — 73 ліфти заплановано зробити саме із співфінансуванням. Але більше 200 — без. І чим це закінчується — дивіться в наступному сюжеті.

Повернемося до таблиці про красивий бюджет Управління ЖКГ. Поруч з красивим жовтим стовпчиком — бідний родич, синій. Це бюджет міської програми співфінансування енергоефективних ремонтів “70 на 30.” 70 — місто, 30 — мешканці. І можна утеплювати фасад, ставити ІТП і економити на опаленні. Це, мабуть, найкорисніша програма для ОСББ в місті. Саме той “пряник”, який треба давати, щоб підняти мотивацію ОСББ створювати. І тих невеличких грошей постійно не вистачає. Нині бюджет програми десь п’ять відсотків від загального бюджету на ЖКГ. Типу — ну маємо ж, є що швейцарцям показати. І собі куди поїхати для піару. Але там, де співфінансування, — там контроль. Люди своє доклали, і за кожну копійку ще й запитають. Невдячні. Тому 95 % бюджету — на дикі будинки. Без ОСББ. Ось тут фасад утеплили. Понад два мільйони з бюджету Києва. Чиста халява, патерналізм без домішок . Як то пишуть, — за ініціативи депутата, і ставте прізвище. Фасад швидко вирішив мігрувати з гусями на південь. Бо всякі імпортні штуки, як то арматурна сітка відомого бренду, або якісні дюбелі, або мінвата існували тільки в кошторисі.

Деталі, кому цікаво, в сюжеті:

У результаті маємо ілюзію піклування, з можливістю добряче заробляти. До того ж та ілюзія, що місто не бідне, щось та й підкине, заважає людям створювати ОСББ. В кварталі один будинок халяву отримав, всі чекають на своє щастя. Сидимо рівно, добре керівництво про нас обов’язково подбає. Але чи буває інакше? Звісно!
Останнім часом мені всі знайомі, з комунальної тусовки, розповідають про Маріуполь. І я мушу туди якось сам поїхати, давно не був. У 2016 р. в Маріуполі було 74 ОСББ. 5% від житлового фонду. Нині — 863. І ще приблизно 150 мають створити до кінця року. І це вже більше, ніж 50% житлового фонду. А чому так? В місті дуже потужна програма сприяння саме ОСББ.

Зафіксуємо: бюджет Києва 2020 — це 58,8 мільярдів гривень. Бюджет Маріуполя-2020 — 4,35 мільярдів Менше в 14 разів. А тепер згадаємо: бюджет основної програми підтримки ОСББ в Києві минулого року був 150 млн. А в Маріуполі 211 млн.

І знову цитата, від якої я особисто в захваті. Керівник міського управління розвитку та підтримки ОСББ Сергій Марчук: “Все новые ОСМД получают в подарок от города бесплатный капитальный ремонт одного конструктива на выбор. Второй конструктив жильцы могут отремонтировать по условию софинансирования. Жители сами выбирают, что они хотят отремонтировать – кровлю, отопление, электрику. Кроме того, жители могут принять участие в двух мини-проектах. К этому еще добавляется «Уютный двор» – подарок от города. «Уютный двор» – это полное обновление придомовой территории: устанавливаются детские и спортивные площадки, меняется асфальт и тротуары, модернизируются инженерные сети, приводятся в порядок зеленые насаждения”.

Непогано? З’явилося бажання в ОСББ організуватися? На додачу 25 млн. гривень з бюджету Маріуполя цього року піде на компенсацію “теплих кредитів”. Лавки поставити , парадне пофарбувати, прибудинкова територія — то ще не так дорого. А ось реальна модернізація старого будинку, його реновація — це мільйони і мільйони. І це окрема частина. Остання.

5. Нова Надія

Відразу визнаємо — в Україні житловий фонд у жахливому стані. Валяться будинки. Не тримають тепло. Більш-менш відповідають стандартам нові споруди. Але відсоток заміни старого житла новим у країні 0.5% на рік. І то в великих містах. Тож потрібна реновація десятків тисяч будинків. І ЖЕК її робити ніколи не буде. Нема такого в тарифі. І місто стільки не потягне. Навіть таке багате як Київ. Скільки коштує реальна, глибока реновація будинку, залежить звісно від розмірів. Середня сума буде десь під три мільйони гривень. І без ОСББ, будинку, де є власник, а люди разом приймають рішення, таке не підняти. Аби таке, і титанічне, завдання, стало можливим, потрібне об’єднання всіх. Співвласники будинку, міста, держава, міжнародні партнери. І так створено Фонд енергоефективності. Він виплачує гранти тим, хто взявся за справжню модернізацію. Не світлодіодні лампочки. Це дуже потужний інструмент. Три роки тому я побачив, як він працює в Словаччині. І це було вражаюче.

Тож вже більше року працює Український Фонд енергоефективності. Європейці домовились: скільки Україна дає в Фонд, стільки Європа додає. І нині Фонд оперує 6 мільярдами гривень. Дає гранти. Цей інструмент виключно для ОСББ. Бо ОСББ — відповідальний, стабільний та надійний власник. Фонд повертає до 70 % витрачених ОСББ коштів на ремонт. Звісно, треба йти в банк, а там відсотки. І тут на допомогу може прийти місто — компенсувати ті відсотки. І тоді люди довго виплачують свою частину, за рахунок економії, — те що раніше за тепло переплачували, в банк повертають. Але комфорт зовсім інший. Будинок інший. Станом на початок вересня Фонд отримав майже 200 заявок від ОСББ, що готові розпочати ремонти. На суму понад мільярд гривень. Ось карта — на ній видно, звідки прийшли заявки.

Попереду Волинь і Львівщина. Там пропонують: з міських бюджетів додаткове фінансування ОСББ що пішли на кап ремонт за програмою “Енергодім” від Фонду . З Харкова заявок на участь в програмі ще не було. Київ — далеко не в топі. Не перший і не останній. Програми співпраці з Фондом енергоефективності Київ не має.
І остання табличка. На Постскриптум. Можливо, скажете, що Київ ОСББ не дуже переймається, бо тут їх і так достатньо. Хто хотів — вже зробив. То інші до київського рівня підтягнутися намагаються. На сайті держстату я взяв тільки кількість квартир у кожному регіоні. ОСББ ж створюють там, де квартири? І поділив на кількість зареєстрованих ОСББ. Тож вийшов такий собі Індекс ОСББ. Скільки їх створено на 1 тисячу квартир.

Тож у Києва результат нижчий, ніж загалом по Україні. Втричі нижчий, ніж в Донецькій області. Маріуполь — чекай, приїду. І саме розуміння, як розвивати ОСББ рух, самоорганізацію людей, перетворення мешканців на господарів, які не дозволяють красти, контролюють, бо це їхнє місто, їхній бюджет — для мене головне питання на місцевих виборах . А з Нато і вступом в ЄС розберемося якось і без мерів.

Стаття створена в рамках навчання на програмі “Економіка, ринки та аналіз даних” у Центрі журналістики Київської школи економіки.