Авторська колонка фінансової експертки Тетяни Романенко присвячена цілій низці важливих питань щодо кредитування – від психологічних потреб, зокрема – у середовищі ВПО, наприклад – усвідомлення боргу та необхідності знайти можливості його закрити, зокрема грантові – і до практичного використання платіжного календаря.
Якщо ви маєте непереборні форс-мажорні обставини, перше, що треба робити, це звертатися до фінансової установи. Я розумію, що після бурхливих подій останніх двох років минув час, і банківський сектор уже визначився, як працювати з такою кредитною заборгованістю.
У будь-якому разі треба розуміти, що банківська установа вимагатиме повернення боргу, і буде складно. Тут треба лише постійно шукати можливість збільшити свій дохід і погасити заборгованість. Звісно, ви скажете: “Якби це було так просто, ми одразу зробили б це”. Так, я згодна.
Робота з протермінованою заборгованістю завжди вимагає багато зусиль, причому не тільки з боку позичальника, а й з боку кредитодавця, тому що це зайві адміністративні витрати на обслуговування протермінованої заборгованості. Це не люблять ні фінансові установи, ні позичальники: вам постійно доводиться комунікувати з фінансовою установою, і це не дуже приємно. Вам постійно доводиться думати про цей борг, він тисне. Виникає замкнене коло: у складній життєвій ситуації людині не вистачає грошей навіть на повсякденне життя, не кажучи вже про погашення боргу. Це неприємно, і коли доводиться погіршувати свій рівень життя, людина фокусується на цьому.
Вимоги фінансової установи починають дратувати, тому що насамперед на людину тиснуть виклики її повсякденного життя. Це замкнене коло, яке впливає на зниження нашої самооцінки, і це я бачу найчастіше, коли працюю з людьми, які мають протерміновану заборгованість. Я бачу, що люди в таких складних ситуаціях потребують не лише грошей, але й моральної підтримки та віри в те, що їм вдасться все подолати й майбутнє буде кращим, ніж сьогодення.
Фінансові радники найчастіше фокусуються на технічних моментах: читають договори, шукають у них можливості для людини, намагаються розраховувати бюджет і відсоток від доходу, який можна спрямовувати на погашення кредиту тощо. Але водночас варто пам’ятати, що за цими цифрами є людина, є емоційна складова.
Кредитування — це процес, який включає в себе емоції, і над цим також треба працювати. Коли йдеться про вихід із кредитної заборгованості, треба враховувати не тільки фінансові розрахунки, але й психологічно-емоційну підтримку, аби людина бачила можливості та знаходила в собі сили іти до них.
Із практичної точки зору я могла би порадити інструмент, що називається платіжний календар. Він допомагає проаналізувати поточну ситуацію і спланувати наступні кроки до погашення кредитів. Цей інструмент дуже зручний, навіть якщо у вас є один кредит і ви починаєте відчувати, що вам із ним стає важкувато. Якщо у вас декілька кредитів (наприклад, кредитний договір у банку й кредитний ліміт по картках), то ви обов’язково маєте розробити для себе план, скориставшись платіжним календарем. Звісно, якщо у вас є протермінована заборгованість, а ви боїтеся навіть подумати про це, платіжний календар у цій ситуації є обов’язковим. Це перша сходинка до наступних кроків, які треба буде зробити.
Сутність платіжного календаря проста: ви виписуєте всі умови ваших кредитів, незважаючи на те, чи це банківський кредит із договором, чи це банківська картка з кредитним лімітом, чи це ваші приватні борги. Це обов’язково потрібно зробити не подумки, а на папері чи в таблиці exel. Отже, ви виписуєте ключові умови: відсоток, суму тіла кредиту, розмір заборгованості (якщо вона є).
Дивлячись на ці зведені дані, ми визначатимемо, що потрібно погашати насамперед, а що може почекати, який із кредитів найдорожчий тощо. Наприклад, можна подумати про гривневі кредити: у будь-якому разі є річна девальвація гривні, яка відбувається незалежно від того, хочете ви цього чи ні. Купівельна спроможність певної суми сьогодні упродовж року зменшиться — і якщо сьогодні завдяки цьому кредиту ви маєте щось, що суттєво покращує ваші життєві умови (побутову техніку, ремонт автівки тощо), то є сенс розподілити гроші до кінця року й виплачувати кредит: валюта все одно здешевшає. Але ви можете вже мати якусь додаткову вигоду, користуючись тим, для чого брали цей кредит.
Коли ви знаєте, що щось іде не так, але страшно подивитись у банківську виписку й дізнатися, скільки там не вистачає грошей, ввжливо зібрати свою мужність, узяти виписку, дізнатися, що там, і записати цю цифру, щоб ви побачили її на власні очі.
Якщо це банківський кредит, треба зробити звірку і взяти актуальну суму протермінованої заборгованості (якщо вона є). Фінансова установа може нарахувати вам додаткову суму, про яку ви не здогадуєтесь — особливо якщо ви неуважно прочитали кредитний договір. Тож треба звернутися в банк, узяти оновлену виписку і звіритися з нею. Після цього ми починаємо планувати наші майбутні платежі. Легко планувати, якщо ви ведете свій особистий бюджет.
Ви точно знаєте, скільки заробляєте і скільки витрачаєте по категоріях:
- скільки грошей у вас іде на проживання (комунальні платежі, продукти, транспортні видатки тощо),
- скільки ви витрачаєте на дітей та домашніх улюбленців,
- навчання, одяг, підтримку свого здоров’я тощо.
Перший крок — визначити свої видатки, і для тих, хто регулярно веде бюджет, із цим не має бути проблем. Якщо ви цього не робите, то спершу вам слід зібрати інформацію про те, скільки й на що ви витрачаєте. Це важливо зробити, адже наше уявлення про наші видатки зазвичай не збігається з їх фактичним станом. Це можна перевірити лише тоді, коли ви збираєте і зберігаєте статистику своїх витрат. Це можна робити і в аналоговому, і в цифровому форматах.
У ваших витратах знайдеться частинка, яку можна було б спрямувати на повернення боргу, і ваше завдання — знайти ці кошти, навіть якщо вони будуть невеличкі. Важливим є сам процес того, що ви спрямовуєте кошти на погашення заборгованості.
Коли у платіжному кадендарі ви бачите, які кредити у вас є (головне — дата, коли потрібно їх погашати, і сума, яку потрібно внести), ви можете запланувати, яку суму будете спрямовувати на який кредит.
Звісно, дуже важливо, щоб ви дотримувалися свого плану. Умовно кажучи, ви можете виділити три тисячі гривень на погашення боргу, а вам потрібно п’ять, і ви розумієте, що вам бракує двох тисяч. Якщо у вас є декілька кредитів, доведеться обирати, який із них найбільш критичний або який найвигідніше продовжувати сплачувати, а по якому ви почнете перемовини з банком щодо відтермінування або реструктуризації (або, можливо, навіть перекредитування, якщо ви знайдете меншу відсоткову ставку).
Це вже робота, до якої бажано підключати експертних консультантів, які допоможуть зорієнтуватися, особливо якщо ви не дуже розумієтеся на вичитуванні кредитного договору. Принагідно нагадую, що про це можна подивитись у нашому відеокурсі: ми з Миколою детально про це розповідаємо. Можна й пошукати когось, хто допоможе вам спланувати, якою може бути стратегія виплати заборгованості: навіть людина з бухгалтерською практикою може допомогти.
У платіжному календарі допомагає те, що над ним треба працювати тривалий час. Коли у вас перед очима є ці розрахунки і цей план, це додає мотивації — особливо коли ви за два або більше місяців бачите, що розмір заборгованості зменшується. Навіть якщо це зменшення несуттєве, його потрібно бачити на власні очі: це додаватиме сили, мотивації і віри в те, що ви вийдете з цієї ситуації.
Така стратегія дійсно спрацьовує на практиці: людина починає змінювати свої підходи, і її фінансове становище покращується. Можливо, це важливо буде дізнатися людям, які зараз перебувають у складних життєвих обставинах, коли здається, що виходу з цього немає. Повірте в те, що коли ми всередині себе спрямовані на вихід із ситуації, то ми починаємо бачити можливості навколо себе.
Навколо нас справді є багато можливостей, і іноді стається так, що ми просто перестаємо їх бачити. Тут важливо не накручувати себе, не думати “Все погано, я все втратив/ла, до мене несправедливо ставляться”. Не входьте у позицію жертви, з якою стається лише погане, адже так і буде відбуватися. Якщо ви скажете собі: “Так, мої розрахунки зараз показують, що ситуація недобра, і мені це не подобається, проте я бачу, що можна зробити, і я спробую це”, ви починаєте діяти, і за якийсь час повертаєтеся до свого бюджету або платіжного календаря й бачите, що вдалось, а що ні. Це надихає не зупинятись і продовжувати рухатись до мети.
Тетяна Романенко, експертка з фінансової грамонтності
