Інформування співвласників

Як знайти порозуміння та згуртувати співвласників у багатоквартирному будинку: поради експертки

Минулого тижня ми поспілкувалися з головою Асоціації ОСББ “Лучани” та членом Наглядової ради Фонду енергоефективності Юлією Сабатюк у формі стрім-інтерв’ю на сторінці Управбуд у Facebook та підготували на основі цього спілкування декілька матеріалів. Сьогоднішню, другу статтю присвячено особливостям спілкування зі співвласниками – як дуже зайнятими, які не цікавляться роботою ОСББ, так і з тими, хто взагалі намагається протидіяти створенню об’єднання або його ініціативами – на кшталт проведення енергоефективних заходів. 

Попередній матеріал, присвячений досвіду Юлії Сабатюк щодо створення ОСББ та головування в Асоціації ОСББ у Луцьку, а також її ставленню до реформи управління житлом читайте тут

Традиційно ми подаємо запис у формі інтерв’ю без запитань, заснованого на спічі Юлії Сабатюк, і саме тому – від першої особи. Також рекомендуємо переглянути самі відео на сторінці Управбуд та інші статті:

Про те, як і навіщо знайомитися із сусідами 

Свого часу, спостерігаючи за створенням багатьох об’єднань, я помітила, що зазвичай ОСББ створюються з третіх зборів. Перший раз – це такий божевільний негатив, співвласники розказують, що їм всі винні. Хоча свідоме населення розуміє, що з 1991 року капітальних видатків не було. Люди це вже починають усвідомлювати. 

В першу чергу я би проводила суботники, якісь спільні прибирання – це дуже згуртовує людей. Я колись до свого будинку привезла квітів, саджанців – десь накопала на дачі. Але перед тим я написала оголошення, де зазначила, що привезу квіти, і ці квіти недешеві, і я би дуже не хотіла, щоб вони пропали. Написала, що нам треба в 6 вечора зібратися разом і посадити. І що б ви думали – і зібралися люди, і посадили. Зараз ці квіти дуже гарно у нас ростуть. Так ми й роззнайомилися, і організувалися. 

Люди зайняті роботою, дітьми, вони не надто схильні витрачати свій час для того, щоб спілкуватися із сусідами. І їм байдуже, що там робиться у під’їзді, в будинку – хоча у квартирі може бути все чудово, все в порядку. Тому до них варто достукуватися, і це не лише стосується спільних прибирань. 

Про те, як “готувати” співвласників до термомодернізації

Іще один дієвий спосіб роботи із сусідами, зі співвласниками – раціональне і конкретне пояснення дій [ОСББ], із підрахунками ефекту. Коли ми ставили один із перших індивідуальних теплових пунктів (ІТП) по програмі ЕСКО для того, щоб переконати співвласників, я вішала їм графіки споживання тепла. “В цьому місяці ми спожили стільки-то Гігакалорій. А якби ми зробили те-то й те-то, встановили би ІТП, ми би з вами спожили Гігокалорій, припустимо, на 30% менше. А в грошовому еквіваленті на будинок це було би стільки-то, тоді як у перерахунку на квартиру – іще стільки-то, припустимо – тисяча гривень щомісяця.” 

І коли я півроку вішала такі графіки, щоб люди могли побачити всі ці факти й логічно собі розраховувати економію, з переводом на кошти, які лишалися би в сімейному бюджеті – вони зовсім по-іншому почали реагувати. І вже на збори щодо термомодернізації ми вийшли з підготовленими співвласниками, з готовою позицією, що вони будуть за ЕСКО-контрактом впроваджувати енергоефективні заходи. Підготовчі моменти потрібно робити, інакше – ніяк. Необхідно проводити інформаційні зустрічі, виявляти проблеми й потреби співвласників, і показувати реальні гроші, які лишаються в квартирах. 

Про те, як працювати зі співвласниками, які протидіють ОСББ

В кожному будинку є співвласники, які абсолютно проти всього. Я їх називаю “гладіолуси”. Вони різко негативно ставляться до будь-яких змін. Але це нічого страшного – до них колись все одно все дійде. 

От іще приклад із практики. Нам потрібно було поприбирати підвали у будинку. Ніхто ж крім нас не мав до них доступ, ніхто сторонній туди ніякого сміття не наносив. З’явилися гризуни, з’явилися додаткові витрати. І на організований задля прибирання суботник прийшли співвласники лише з 2-х під’їздів, тобто іще з 2-х не прийшли. І я написала, що ми – члени правління – приймемо таке рішення, що тим співвласникам, які не хочуть разом зі всіма прибирати – їм просто поставити ці суми в платіжку за утримання будинку. Адже ми маємо такі повноваження. 

І що б ви думали? Мені почали самостійно дзвонити ті співвласники і казати щось на кшталт “Ні-ні, Юлічка, нічого не став нам у платіжку, завтра ми виходимо на прибирання”. Бо це було щось із додаткових 200 гривень на квартиру! Я це все розклала по грошах: найм вантажників, чистка, вивіз – і розписала на кожну квартиру. І все! Це спрацювало. 

Ми, українці, маємо таку ментальність, що ми не переживаємо за наш будинок, наш під’їзд – бо далеко не завжди задумуємося, що це наша спільна власність. Але коли переводимо на гроші, які маємо вийняти з власної кишені – вже починає включатися мозок! Вже звідкись з’являється думка, що краще за ті 200 гривень купити онукові якусь там шоколадку – і спільно трохи попрацювати на власний будинок! 

Дуже тяжко працювати з людьми, які чогось не розуміють в ОСББ, які вважають, що це той-таки ЖЕК, просто якась Юлія Сабатюк створила таку структуру й заробляє собі гроші. Але коли ти стараєшся брати таких людей в правління ОСББ або в ревізійну комісію – вони потроху змінюють свій світогляд, оскільки вони бачать результати. Люди 30 років платили ЖЕКу й не бачили ніяких результатів – а тут вони нарешті почали їх помічати! Бачать чистий і помитий під’їзд, бачать реальні зміни, іноді – в платіжках за тепло. І розуміють, куди це все прямує, більш охоче долучаються до таких змін. 

Хоча слід визнати, що три таких “гладіолуса” все одно буде в будинку, тут ніколи не подінешся. Але – як не дивно – мені так добре, коли є такі люди. Вони мене контролюють. Бо я знаю, що завтра вони до мене прийдуть і будуть конкретно питати – які де цифри, чи є усі підписи. І це вже стимулює мене докладати максимальних зусиль. 

На жаль, популістичні заяви в Україні ніхто не відміняв. Коли з екранів кажуть “Не платіть”, або “Прийду до влади і зменшу тарифи” – це “вибиває” людей. Люди не хочуть критично мислити й замислюватися над тим, що це їхнє житло. Тому таких обдурених скептиків ніколи не переконаєш. Але нове покоління вже мислить критично, вже думає над майбутнім. Їх можна й треба переконувати. 

У нас існує все ж таки “сарафанне радіо”. Коли запускалися перші “теплі кредити” і люди приїздили у Луцьк – вони хотіли й зі мною поговорити про те, як це працює. Але й із співвласниками тихенько говорили за моєю спиною – і це їх переконувало чи не більше. 

Якщо поряд є хороше ОСББ, досвід якого є показовим – це вже майже гарантовано значить, що довкола нього також виникатимуть ОСББ, натхненні його досвідом. 

Схожі статті