Відповідно до статті 20 закону “Про ОСББ” частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Щоправда, у 2019 році Вища палата Верховного Суду України у судовому спорі щодо встановлених в ОСББ різного розміру внесків для квартир та нежитлових приміщень застосувала норму статті 12 закону “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку”. Відповідно до неї витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.
Суд зазначив, що внески і платежі на утримання, експлуатацію та ремонт спільного майна є складовою частиною внесків та платежів співвласників як витрат на управління багатоквартирним будинком і визнав, що загальні збори співвласників у праві встановлювати різні розміри внесків для різних типів приміщень. Однак у цьому випадку внесок має бути обґрунтований різним обсягом необхідності витрат на обслуговування такого приміщення та прибудинкової території (навантаження на внутрішньобудинкові мережі, кількість відвідувачів, проїзд машин, місце паркування тощо).
В будь-якому разі навіть з таким підходом сумнівно, що це рішення вищої судової інстанції дає право ОСББ приймати внески за іншим принципом, ніж з 1 кв. метру – наприклад, з квартири.
