Співрозмовниця Управбуду — Мар’яна Губицька, голова правління ГО “Рада голів правління ОСББ м. Трускавець”, управителька багатоквартирними будинками, членкиня АМУЖН. У першій частині інтервʼю мова піде про те, як Трускавець та ОСББ міста змогли адаптуватися до значної кількості внутрішньо переміщених осіб, а також про виклики ОСББ Трускавця, які виникли з початком повномасштабного вторгнення.
Як у Трускавці взаємодіють із внутрішньо переміщеними особами? Яку допомогу вони можуть отримати, чи сприяють їм в адаптації?
Трускавецька громада, яка, окрім міста, налічує ще 7 сіл, з початку повномасштабного вторгнення взяла на облік 23 505 осіб — це більше, ніж зареєстрованих у Трускавці мешканців. Місто не було готове до цього виклику, але наші люди проявили себе дуже активно: надавали безкоштовне житло й усіляко допомагали. Станом на зараз кількість внутрішньо переміщених осіб зменшилась до 13 тисяч: люди повернулися до своїх домівок або виїхали закордон. Проте ці цифри приблизні: із власного досвіду я знаю, що є внутрішньо переміщені особи, які не реєстрували свій статус, бо не мали потреби у фінансовій допомозі.
На території нашого міста діють прихистки. Приміщення для цього нам надав молокозавод, і всі були дуже згуртовані навколо цього. На початку вторгнення в нас працював гуманітарний штаб, котрий надавав внутрішньо переміщеним особам гуманітарну допомогу: продукти харчування, засоби особистої гігієни тощо. До цього долучились і мешканці мого будинку: вони пропонували допомогу та безкоштовне житло. Бували помешкання, які власники хотіли б надати, проте їм перешкоджала необлаштованість квартири, зокрема відсутність умеблювання — ми допомагали і в таких ситуаціях, облаштовуючи помешкання так, щоб у ньому можна було проживати. Зараз у нас є чотири прихистки: державний санаторій “Батьківщина”, який вміщує 350 осіб, які є людьми похилого віку, і санаторій “Джерело”, де мешкають 340 матерів із дітьми. Також близько сотні внутрішньо переміщених осіб мешкає в санаторії “Джерельний”. Тож хоч Трускавець і не був готовий до всіх викликів, ми відмінно впоралися з ними. Багато внутрішньо переміщених осіб приїхали у Трускавець вперше, але були й ті, хто вже неодноразово бував тут. Були люди, які казали, що сіли в перший-ліпший потяг.
У місті створена й активно працює рада ВПО — це люди, які згуртувались і своїми діями хочуть зробити так, аби внутрішньо переміщеним особам було комфортно проживати в нашій громаді. Згідно з даними центру зайнятості, за період від початку повномасштабного вторгнення було працевлаштовано 165 внутрішньо переміщених осіб і надано статус безробітного 693 особам. Також 51 особа пройшла навчання (або перенавчання). Станом на зараз у статусі безробітних перебуває 61 особа. Згідно з даними відділу освіти, в нашій громаді навчається 359 внутрішньо переміщених дітей, із них 153 перебувають у закладах дошкільної освіти. Для них усіх організували безкоштовне харчування.
ВПО, які приїздили до нас і встигли купити в Трускавці нерухомість, уже адаптувались як повноправні мешканці будинку. Дехто з них став власником житла за допомогою програми ЄЖитло, а є люди, які придбали житло з власних заощаджень. Люди, які безкоштовно приймали внутрішньо переміщених осіб, отримували компенсацію — як за комунальні послуги, так і за безкоштовне надання свого житла. У 2023 році таку компенсацію отримали 1364 домогосподарства. Загальна сума таких компенсацій склала 2 231 200 грн. За перші 5 місяців 2024 року ця сума становить 473 тисячі гривень.
Які виклики для ОСББ стали найбільшими?
Це виклики, пов’язані з облаштуванням бомбосховищ. На час повномасштабного вторгнення жодний житловий будинок не мав повноцінного укриття, міська влада закликала людей спускатись у підвали. Співвласники багатоквартирних будинків згуртувалися й почали облаштовувати укриття: встановлювати місця для сидіння, завозити воду й вживати інших заходів, аби зробити перебування під час повітряних тривог комфортнішим. Такі укриття облаштували в кожному будинку. Під час повітряних тривог було видно різницю між мешканцями Трускавця та внутрішньо переміщеними особами: перші спокійно чекали відбою, тоді як другі були напружені.
Чи є у вас враження, що ці виклики змусили нас і наші будинки вдосконалитися?
Звісно, адже це змусило нас переглянути питання безпеки наших будинків. “Управбуд” випустив посібник із аудиту безпеки та доступності багатоквартирних будинків, яким послуговується дедалі більше ОСББ. Усі ми пристосовуємося до реалій. Часом це буває важко, але ми виходимо з цього сильнішими.
Багато ВПО нашої громади волонтерять. Вони не впали духом, а зібралися й знайшли спосіб допомагати іншим. Є люди, які плетуть сітки для військових, збирають кошти на ЗСУ, допомагають працівникам “Карітасу” тощо. Вони не опустили рук і не сидять осторонь.
Учора депутати Трускавецької міської ради зверталися до Кабміну з проханням збільшити соціальні виплати внутрішньо переміщеним особам, які цього потребують. Станом на зараз ці суми дуже малі: 3000 гривень на дитину і 2000 гривень на дорослого. Є непрацездатні люди або ті, які не можуть знайти роботу, і таких виплат замало.
Чи позначаються на вашій діяльності активні мобілізаційні процеси?
Я такої проблеми не маю, тому що в мене працевлаштовані пенсіонери. Якщо з ОСББ забрати сантехніка, електрика, чистильника вентиляціних каналів, то будинкам буде важко провадити життєдіяльність. Я знаю багато комунальних підприємств, де мобілізовують важливих працівників. На мою думку, працівники цих підприємств більшою мірою повинні підлягати бронюванню, адже вони забезпечують будинки водою, світлом, теплом тощо. Як управитель, я надаю послуги іншим ОСББ, і в нас є послуги з виїзду аварійної служби. Якби мої працівники не були пенсіонерами і їх мобілізували, це була б велика проблема. Управителі, які надають послуги ОСББ, мали би бронювати своїх працівників. Мабуть, у них не завжди виходить, проте ця сфера стосується життєдіяльності будинку і людей в ньому, тож ця сфера мусить бути зарахована до критичної інфраструктури. Іншим варіантом можуть бути працівники пенсійного віку. Я думаю, що є управителі, які забронювали своїх працівників, і з такими компаніями найкраще укладати договори, тому що у випадку аварійної ситуації вам допоможуть.
Після повномасштабного вторгнення багато ОСББ відчуло потребу змінити механізм щодо прийняття рішень у будинку. Багато співвласників виїхало, багатьом просто не до того. Чи змінилася ця ситуація?
Ситуація змінилась, адже внесли зміни до Закону “Про ОСББ”. Проте Трускавець завжди мав таку проблему, тому що в наших багатоквартирних будинках є багато співвласників, які не є постійними мешканцями. Тож нам завжди було важко прийняти рішення й набрати ⅔ голосів. Але тепер, після змін до Закону, рішення на загальних зборах приймають більшістю голосів. Детальна процедура щодо цього описана в посібнику “Управбуду”. Завдяки “Управбуду” і АМУЖН ГО “Рада голів правління ОСББ м. Трускавець” мала можливість провести в місті тренінг для голів ОСББ. Важливо пояснити людям, що робити і як діяти в тій чи тій ситуації. Із інструкцій в Інтернеті не завжди можна все зрозуміти, та й часу на те, аби шукати інформацію, завжди бракує. Натомість на тренінгу є можливість живого спілкування та обміну досвідом, і це значно кращий спосіб дізнатися щось нове й запам’ятати це. Як членкиня АМУЖН, я намагаюся проводити якомога більше таких тренінгів. У Трускавці ми проводили тренінг про те, як проводити загальні збори в умовах воєнного стану: які відбулися зміни, як запроваждувати електронне голосування тощо. Я дуже вдячна “Управбуду”, АМУЖН та Андрію Бурому за сприяння.
