Історії успіху

Юлія Бородіна: “Кожен будинок, з яким ми працюємо, дає нам поштовх до розвитку”

В Україні триває розвиток ринку управління багатоквартирними будинками. Поряд із комунальними підприємствами свої послуги пропонують і приватні компанії, яким вдається залучати все більше й більше клієнтів. Ми поспілкувалися з Юлією Бородіною, яка – разом із чоловіком – очолює одну з київських управляючих компаній, що нині працює з понад 3-ма десятками будинків.

Ми дізналися у неї про роль управляючої компанії у вирішенні конфліктів у будинку, про принципи підбору команди та інші важливі особливості з практики управляючої компанії. А також про те, як можна поєднувати такий “сімейний підряд” – роботу поруч із чоловіком, та родинні обов’язки. 

Це – друга частина інтерв’ю. У першій, яку ви можете прочитати за посиланням, ми розпитали у Юлії, як їй вдалося пройти шлях від голови правління ЖБК до розвитку повноцінного товариства з обмеженою відповідальністю, а також докладніше дізналися про практичні кейси по роботі з такою кількістю багатоквартирних будинків.

Ви працюєте у сфері управління будинками вже 5 років. Чи були у вас за цей час якісь особливі знахідки, відкриття? 

Кожен будинок, з яким ми працюємо, дає нам поштовх до розвитку. Збагачує якимось новим цікавим кейсом, новим підрядником, якимось їхнім ноу хау, яке ми використовуємо. Наприклад, у ЖК “Відпочинок”, з яким ми зараз працюємо, були люди, які самі для себе розробили чат-бот для заявок, електронний сервіс. І це виявилося настільки ефективним, що ми купили у розробників такий же продукт для своїх будинків. Не лише сам цей чат-бот я вважаю досягненням, а й ситуація, коли виникають такого роду знахідки, ідеї. Вони – свідчення невпинного розвитку, і нашого, і сфери в цілому. 

Які б ви поради могли дати головам правлінь ОСББ, які тільки починають свій шлях? Які, наприклад, організували управління в своєму будинку, а зараз їх запрошують в сусідні будинки. Можливо є щось, що варто врахувати на старті кар’єри?

Варто розуміти, що це непростий шлях. Але варто його пройти. Щоранку вставати й робити, а потім, за п’ять років, ви обертаєтеся назад – а там вже скільки всього зроблено! Може бути чимало невдач, непевних кроків, розчарування, але це з усіма може статися, в будь-якій роботі. Тому якщо вирішили – беріть і робіть. Не варто сумніватися у власних силах, потрібно хіба прислухатися до думки колег, правління – і діяти. 

Повернемося до ваших 25-и будинків. Як взагалі будується ваша співпраця, ви закріплюєте якусь людину за будинком, чи вся команда працює з кожним із них?

У наших працівників є чітке розділення за видом діяльності, але зараз ми вже пішли шляхом територіального розподілу, оскільки будинків стало дійсно багато. У нас є один адміністратор, який адмініструє загальні питання, до нього стікаються в офіс документообіг та подібне. А за кожною групою будинків закріплений свій майстер-адміністратор, зараз у мене їх чотири. Це не повноцінний управляючий, але всі поточні питання будинку вони вирішують. Ця людина має комунікувати і з правлінням, і з мешканцями, і з підрядниками. Самостійно, в межах своєї компетенції, приймати рішення. Що цікаво – це люди з досить різним бекграундом. Хтось сформувався як фахівець у банківській сфері, хтось у продажах, хтось – інженер. Люди, які повинні курирувати ці будинки – досить високооплачувані та грамотні фахівці, адже вони представляють команду і повинні вирішувати багато питань. 

Можете назвати три основні критерії, які ви встановлюєте для своїх майбутніх працівників? 

Автономність – це основне. Адже в кожного працівника – велика кількість поточних задач, тож людина має бути спроможною по кожній прийняти рішення, автономно організувати підпроцеси в цих будинках. Наприклад, організувати співпрацю сантехніка, двірника, електрика. Працівники мають організувати всі процеси, супроводити, завершити й зробити звіт. 

Друге – це комунікабельність, здатність домовлятися і з правліннями, і з мешканцями, і з підрядниками. Третє – це порядність. Оскільки репутацію на цьому ринку заробити складно, а якщо будуть іще й обґрунтовані претензії – то це позначиться і на репутації, й на перспективах. Тому кожен член команди – це людина, яка несе відповідальність і за репутацію всієї компанії.

Ви керуєте компанією разом із чоловіком. Які ваші функції в компанії?

Керівництвом компанії займається мій чоловік. Я відповідаю за комунікації з правліннями, за стратегічні питання. Тобто господарча частина – це на чоловікові. На мені особисто, як я вже сказала, комунікаційна функція, а також презентації, розвиток та продажі послуг. 

Наскільки складно вам орієнтуватися в сучасному законодавстві? 

Було дуже складно. Але зараз стало дещо простіше, оскільки налагодилися більш сталі стосунки з юристами. У нас є декілька юристів, з якими ми постійно співпрацюємо: з одним з приводу боржників, з іншим щодо складних, непересічних питань, якщо потрібні суди, адвокатські послуги. Є юристка, яка постійно супроводжує поточну господарську діяльність. Я просто не уявляю, що б ми робили без юристів. 

Як часто трапляються у вашій практиці конфліктні ситуації, якими вони бувають? 

Зазвичай, якщо ОСББ працює три й більше років, то це зазвичай значить, що ми вже налагодили щомісячну звітність. Співвласники бачать цю звітність, і такі ОСББ я вже вважаю стабільними. І навіть на збори вони мене не запрошують. Але є менш досвідчені ОСББ. Там можуть бути скандальні збори, або перевірки, ревізії. В таких випадках ми, звичайно, долучаємося, намагаємося в ці ситуації втрутитися. Але я вважаю, що скандали краще попередити, аніж допускати. 

Як правило, конфлікти – це вирішення питань між членами правління, між ревізійною комісією, яка сформувалася з опозиціонерів, які взагалі нікого не хочуть чути. Або між окремими співвласниками. Зазвичай якийсь негатив падає більше на правління, оскільки саме воно приймає рішення. Але ми, як партнери правління, звичайно ж, втручаємося в ситуацію, пояснюємо мешканцям, чому саме таке рішення було прийняте, а не якесь інакше. 

Ми проводимо збори, допомагаємо пояснювати, чому саме такі витрати, чому саме цей підрядник, чому саме така першочерговість задач. Яка логіка прийняття рішень загалом.

Тобто, якщо говорити про поради, які ви могли би дати головам правлінь, – це відразу реагувати на конфліктні ситуації?

Так, не допускати, щоб було тривале непорозуміння. Адже для чого все це загострювати? Сідайте, поки ще не пізно, показуйте, пояснюйте, залучайте людей до вирішення. Взагалі, якщо людина не є психічно хворою, то все можна пояснити. Але, на жаль, буває й так, що доводиться мати справи з людьми, які отримують задоволення від конфліктів. Але це вже інша справа.

Чи є у вашій практиці якісь будинки, які вже визначилися з моделлю організації договірних відносин на комунальні послуги, як передбачає новий закон? 

Ніхто іще не визначився. Схоже, це все із серії, коли завжди не до цього.

Всі чекають першого травня, щоб були індивідуальні договори, чи хочуть щось все ж таки обирати?

Ми іще не підходили серйозно до цього питання. Всі наші будинки зараз пережили етап щорічних загальних зборів, відбулися звіти, переобрання, подібні моменти. Це зараз у нас хвиля майже закінчилася, тому що грудень, січень, лютий – це майже щодня загальні збори. Але зараз вже будемо сидіти, думати, як нам жити далі.

Чи радили би ви професію управителя іншим жінкам? 

Так, безумовно. Я вважаю, що це насправді така суто жіноча робота. Це наводити лад у будинку, в дворі. Робити будинок затишним, зручним, безпечним. Я впевнена, що в цій професії немає взагалі ніяких перешкод для жінок.

А які поради ви би могли дати жінці, яка думає над тим, щоб почати таку роботу, хоча би в своєму будинку? 

В мене основний принцип – це чесність. Якщо у мене є звітність, якщо немає чого приховувати – мешканці прийшли, ви все показали. Так, серед мешканців є люди, ображені на життя, але куди ж їх подіти? Ми таких ображених або прибиральницею взяли працювати, або ще кимось… Всіх, звісно, не можемо прилаштувати. Тобто потрібно проявляти гнучкість у спілкуванні з людьми, у вирішенні конфліктів. Але так, все це можна зробити. 

Я вважаю, що в цю професію мають приходити як чоловіки, так і жінки. Дивлячись на своїх колег, я не можу сказати, що жінки більш ефективні, або що чоловіки. Всі будинки – індивідуальні, їм потрібні індивідуальні рішення, які пропонують особистості. І всі будинки, як і голови правління у них – різні, у всіх є свої фішки. Одні будинки – це безпека, камери, в інших усе автоматизоване, у третіх в пріоритеті економія, вони економлять на всьому. 

Ви працюєте з чоловіком в одній компанії. Як вам це вдається? 

Ну так, по-різному. Але, звичайно вдається. Однак бувають різні моменти. Наприклад – субординація. Є питання, по яких у нас протилежні точки зору. Але ми завжди намагаємося знайти порозуміння. І знаходимо його. 

Скільки часу забирає робота в компанії? Чи вистачає потім часу на родинні обов’язки?

Робота забирає багато часу. Але я це розцінюю таким чином, що зараз наша компанія проходить активну фазу зростання і розвитку, тому ми для себе вирішили, що це такий етап у нашому житті. Діти – хто в інституті, хто іще в школі, але всі вже досить дорослі. Тому ми можемо присвятити час роботі. Це такий період, який потрібно пройти. Період становлення. 

Спілкувалася Марія Осипчук, юристка з питань управління житлом 

Схожі статті