Юлія Сабатюк є головою Асоціації ОСББ “Лучани” та головою Наглядової ради Фонду енергоефективності. Ми спілкувалися з Юлією декілька разів у форматі стрімів та коментарів, тому узгалальнили досвід Юлії Сабатюк щодо створення ОСББ та головування в Асоціації ОСББ у Луцьку, а також її ставленню до реформи управління житлом та підготували цей матеріал, приурочений до її вступу на посаду голови Наглядової Ради Фонду Енергоефективності.
Про те, з чого починалася діяльність Юлії Сабатюк як голови правління ОСББ
Двадцять років тому сталося так, що мене зацікавили суми в наших квитанціях за комуналку. Я хотіла зрозуміти – звідки це все береться. При тому, що часто ставалося так, що або опалення не було, або світло відключали, або ЖЕК десь не допрацьовував. Дзвонити в ЖЕК і розповідати де відслоюється рубероїд було не в моїх правилах, тому я вирішила діяти рішуче.
На той момент я була у відпустці по догляду за дитиною. Тож у мене було дещо більше вільного часу, аніж коли би я працювала на повний день за основною професією у школі. Я вирішила використати свій вільний час із користю – не лише для себе, але й для сусідів.
Щоправда одразу скажу, що ми багато разів і подовгу збиралися, ми довго обговорювали це питання. Але я педагог, і розумію, як можна переконати людей. З дітьми непросто працювати, але з дорослими – іще складніше. Але коли розумієш мету та маєш аргументи – все це вдається, тож наші збори зрештою увінчалися успіхом.
Я не думала, що стану головою. Думали, що нею стане одна зі співвласниць, але в останній момент усе перекрутилося, і вирішили, що краще би це була я. Оскільки я мала вільний час… а сусіди готові були часом доглядати дитину! [сміється, – Ред]
Спершу працювати головою правління було непросто. Це перевернуло все моє життя. Коли я виходила з декрету й збиралася повертатися в школу – це був десь 2003 рік – до нас несподівано прийшли представники від двох сусідніх будинків. Ясно, що сусіди бачили, як у нас ідуть справи, їх зацікавила діяльність ОСББ. Ну і вони попросили мене очолити процес створення у них і також стати головою правління. Хочу сказати, що я не шкодую – ті об’єднання, по-перше, були поруч зі мною, це було зручно для всіх. Також ми на тих об’єднаннях випробовували особливі механізми – і стабілізаційний фонд в 2012 році, де були перші кредити. Уявіть собі, кредити – і в 2012 році, це було неймовірно. А в 2015 році запускалися перші “теплі кредити”.
Але питання не лише в мені чи в моєму завзятті. Зі мною працювала чудова команда. Тому було з ким розгортати таку активність – ми постійно проводили збори, весь час готували та вивішували інформаційні бюлетені – на що пішла кожна копійка в кожному ОСББ. Звісно, це все не лишалося непомітним для інших будинків у Луцьку та для ОСББ-спільноти.
Про правила та принципи в управлінні багатоквартирним будинком
В мене завжди було правило – якщо щось робити, то треба робити це з толком. Воно в мене з’явилося іще у школі. Учні дуже мотивують, а особливо, коли покращуються їхні оцінки. Тому це правило, яке дійсно штовхає до нової ефективної роботи, змушує працювати самовіддано й цілеспрямованою – зі мною й досі.
Я завжди намагаюся залучати до нашої команди активних, чесних людей. Звісно, бувають окремі випадки, коли до людини недостатньо приглянешся – і дуже прикро, коли ти довіряєш людині, а вона в якийсь момент працює проти тебе. Тому я дуже ціную чесність, відвертість. Але і водночас – варто бути підкованим у законодавстві, бо на одніц чесності далеко не заїдеш у справі управління житлом.
Про діяльність Асоціації ОСББ та її специфіку
У нас Асоціація ОСББ класичної форми, це не господарюючий суб’єкт. Ми наймаємо спеціалістів. Але враховуючи, що у нас багато будинків у Асоціації, ці спеціалісти дають нам дещо іншу ціну на свої послуги, аніж це прийнято. Якщо відповідальний за електрогосподарство фірми коштував би для будинку 1200 гривень, то для нас – це вже 500 чи 600 гривень. Враховуючи те, що вони приїздять на один офіс, працівники Асоціації централізовано видають їм усі документи, до того ж у нас є іще й аварійна. Тому й ціна зменшується. Це дуже зручно, це – суттєва економія.
На сьогодні в Асоціації 43 будинки. Але буквально нещодавно до нас звернулися іще 2 будинки, які прагнуть створити ОСББ й просять допомогти у цьому. Вони готові бути асоційованими членами Асоціації.
Різниця між звичайним та асоційованим членами – у прийнятті рішень. У нас на базі Асоціації є револьверний фонд. І рішення надавати або не надавати позику поворотну приймають члени правління Асоціації, які є засновниками. А асоційовані члени мають лише частину функцій, адміністративних – ми тримаємо спеціалістів, які можуть надати певні послуги асоційованим членам.
Асоційовані члени мають власний рахунок. Він не переходить повністю в Асоціацію. Я вважаю, що кожне ОСББ мусить мати свій рахунок, куди приходять кошти. Цей рахунок не має бути під контролем асоціації. Але певну частину – чи на бухгалтерські послуги, чи на аварійну диспетчерську – має оплачувати ОСББ, вони йдуть на рахунок Асоціації. А вже Асоціація розраховується з підрядниками, з якими ми маємо угоди. І це вигідно для ОСББ.
У Луцьку є декілька Асоціацій ОСББ. І я готова й надалі ділитися цим досвідом, оскільки вважаю його позитивним. Варто чітко розуміти, що Асоціація – це не ЖЕК. Однак частина коштів, членських внесків, іде в Асоціацію – хоча це суто на заробітну плату.
Про ставлення до реформи управління житлом
Я взагалі дуже добре ставлюся до реформи управління житлом, яка зараз відбувається в Україні. Я переконана, що ОСББ мусять створюватися й успішно функціонувати в будинках. Але водночас треба чітко розуміти, бути свідомими того, що далеко не в кожному ОСББ є уряд, тобто правління, яке готове на себе брати функції щодо прийняття всіх рішень. І тоді ОСББ може укласти договір з якоюсь управлінською організацією і доручити їй виконувати або всі функції, або лише окремі функції.
Я особисто дуже тішилася, коли “відкрився” ринок управління житлом. Хоча дещо дивувалася тому, як колишні ЖЕКи змінили вивіски на управлінські компанії – обличчя ніби й змінилося, але внутрішньо вони абсолютно не помінялися…
Але управлінські компанії для нас – точно не конкуренти. Іще до реформи я в ЖЕКах бачила партнерів: якщо адекватна ціна та нормальна робота, ОСББ могло би замовити окремі функції у ЖЕКів, наприклад перевірки вентиляційних каналів ми регулярно замовляли у ЖЕКів – була хороша ціна.
На жаль, люди не розуміють, що будинки свій ресурс поступово вичерпують. Це природній процес – є народження, а є смерть, і стосується це також і будинків. Однак якщо протягом життя будинку підтримувати його ресурс, а особливо так ефективно, що може дати термомодернізація, такий докорінний ремонт – то й смерть будинку можна значно відтермінувати. Дуже шкода, що співвласники так рідко замислюються над такими очевидними процесами, не думають про майбутнє будинку, який дістанеться їхнім дітям та онукам, і може стати хорошим капіталом.
Про те, чому ОСББ створюють далеко не у всіх будинках
Я помітила таку тенденцію, що з 2001 року ОСББ створювалися в основному або в будинках, де був повний капець і якби не було змін – то люди би опинилися на вулиці. Або в новобудовах, де співвласники хотіли відвести земельну ділянку – бо їм потрібні були парковочні місця, зелена зона, дитмайданчики й таке інше.
А от будинки, які більш-менш нормально жили – в них дуже складно проходили всі ці процедури зі створення ОСББ. А проблема в тому, що ми просто не знаємо сусідів. Якщо є проблеми, і великі проблеми, або якщо можна без значних зусиль досягти кардинального покращення – тоді це працює. Тоді всі об’єднується, є стимули знайомитися із сусідами. А якщо цього немає і все більш-менш добре – тоді й стимулу немає.
