Незважаючи на війну, сьогодні у багатоквартирних будинках у багатьох регіонах України тривають заходи з енергоефективності. Один із лідерів цього процесу — Львів. В одному з районів міста — на Сихові — триває реалізація Проєкту GIZ “Енергоефективний район Львова”. GIZ надає фінансову та технічну підтримку ОСББ на усіх етапах модернізації будинків – від подачі заявки для участі в програмі Фонду енергоефективності та розроблення проєктно-кошторисної документації до виконання технічного та авторського нагляду під час виконання робіт.
Про те, чи варто під час війни продовжувати розвивати енергоефективність та модернізувати будинки Управбуд поговорив із Тетяною Афанасьєвою — головою правління ОСББ “Львівський дворик”, управителькою житловими будинками, менеджеркою із супроводу проєктів для програми “Енергодім”.
У першій частині інтерв’ю мова йде про економію, якої вдалося досягти енергомодернізованим будинкам минулого опалювального сезону, а також про приклад розрахунків вартості робіт для модернізації багатоквартирного будинку.
Чи були ви змушені зупиняти енергомодернізацію будинків у зв’язку з війною, розв’язаною росією?
Події, через які проходить Україна — повномасштабна війна, а перед тим — коронавірус — впливають на роботу ОСББ, особливо тих, які почали або планують почати енергомодернізацію у своїх будинках. Складнощі починаються не лише з потребою вирішити, що робити і чи треба щось робити взагалі, але і з необхідністю переконувати співвласників.
Я не знаю, чи дивляться нас мешканці східних та південних районів України, але я переконана, що ми будемо відбудовувати та водночас модернізувати ці куточки нашої країни. Зараз Львів — це тил, і наразі тут є можливість повноцінно впроваджувати заходи з енергоефективності. Фонд енергоефективності досі ефективно працює та фінансує наші проєкти, тож я не думаю, що варто зупинятися.
Станом на зараз ми завершуємо розпочаті минулого року проєкти — це була енергомодернізація чотирьох будинків, два вже на фінішній прямій, а два вже майже фінішували.
Звичайно, в лютому, коли тільки почалася війна, у нас також був період ступору: ми не знали, що будемо робити, куди будемо рухатися і з якими проблемами стикатимемося — відповідно, був такий тайм-аут, трошки часу на очікування. Потім ми зрозуміли, що потрібно продовжувати енергомодернізацію будинків, бо сидіти й чекати — це не вихід у нашій ситуації, ми розуміємо, що будь-які військові дії, війна — це зростання цін та інфляція. Те, що ми передбачали, дійсно сталося, і ті рішення, які ми ухвалили в березні, позитивно відбилися на роботах, які ми проводимо тепер.
Скільки будинків, із якими ви працюєте, пройшли опалювальний сезон після енергомодернізації? Якої економії вдалося досягти?
Що стосується економії — це найбільш вагомий чинник, який переконує нас проводити роботи з енергомодернізації. Ми повністю завершили модернізацію будинку з ОСББ на Хоткевича, 66. По ньому ми подали документи на верифікацію будівельних робіт, бо все обладнання вже поставлене. ОСББ “Хоткевича-66” є учасником проєкту GIZ “Енергоефективний район Львова”*
Будинок ОСББ «Хоткевича-66»
Цей будинок повністю утеплений, встановлені вікна та проведена модернізація мережі гарячого водопостачання та опалення, поставлені балансувальні клапани, а індивідуальний тепловий пункт (ІТП) в ньому був встановлений за кошти ЄБРР на замовлення Львівтеплоенерго. Найбільш позитивний момент у нашій енергомодернізації — квартирні регулятори та розподілювачі. Мешканці наших енергомодернізованих будинків можуть не лише регулювати температуру батарей у кожній кімнаті, але й платити рівно стільки, скільки вони використали теплоносія. Якщо людина не живе в якихось кімнатах, вона може поставити свій радіатор на мінімум, або не використовувати його взагалі. Платіжки за опалення після енергомодернізації на 50% менші, ніж минулого опалювального сезону — ми маємо стопроцентний результат, 50% економії.
Це максимально можлива економія?
У нас є ОСББ «Калина 40», недоутеплений висотний 15-поверховий будинок, у грудні там були встановлені регулятори-розподілювачі. А доутеплюємо ми його зараз: фактично, лишився останній етап. Рахунки говорять самі за себе: якщо у звичайному будинку тариф за опалення становить близько 28 грн за квадратний метр, то в цьому будинку — 13-15 грн за метр. Деякі квартири примудрялися мати тариф 7-8 грн за квадратний метр опалювальної площі. Ця економія досягається за рахунок того, що регулятори тепла дають можливість регулювати температуру в кімнаті від 16 до 28 градусів, а деякі господарі люблять, щоб у їхній квартирі було прохолодно. Економія — у руках кожного, але 50% ви заощаджуватимете гарантовано.
Я є головою ОСББ свого будинку, в ньому ми ще не завершили енергомодернізацію системи поквартирного опалення. У нас із цим завжди були проблеми. Ми ходили вручну регулювати систему опалення, вмикали та вимикали її — у будинку ОСББ «Калина 40» ми за цю зиму жодного разу не вимкнули опалення.
Будинок ОСББ «Калина 40»
У нас досі була проблема: між 15 і 1 поверхом різниця температур становила 6-7 градусів, було таке, що перший поверх мав у кімнатах всього 14-15 градусів тепла. Зараз у нас немає такого взагалі. Ми збалансували систему настільки, що різниця температур між найвищим та найнижчим поверхами становить лише 2 градуси. Відповідно, мешканці вищих поверхів, яким не потрібно стільки тепла, регулюють його подачу, й тепло швидше іде вниз.
Звичайно, у нас утеплені магістралі — труби гарячого водопостачання й опалення, це також дає колосальний результат. Втрат тепла практично немає, тож теплоносій, що заходить у будинок, спускається на перший поверх лише із незначними втратами температури.
Люди почали тримати в підвалах картоплю! Раніше вона там проростала, а тепер у нас у підвалах справді холодно.
Про економію можна говорити багато, вона залежатиме від того, теплолюбива ви людина чи не дуже, і яка температура буде для вас комфортною. Ви самі визначаєте, скільки ви готові платити і чи готові ви трошки одягтися, щоб заплатити менше.
Найперший наш захід, вжитий за проєктом GIZ «Енергоефективний район Львова» — грант Львівтеплоенерго, яке встановило у всіх будинках Сихова ІТП. Цей процес почався три роки тому і триває досі, бо планам завершити його раніше завадили війна та пандемія. Зараз триває інтенсивне підключення будинків, де ІТП було встановлене фізично, підключаються будинки, які ми модернізували.
Усі наші досягнення, про які я розказувала раніше, ми одержали без діючих ІТП. Якщо наступного року запрацює ще й ІТП, то наша економія збільшиться ще на 10%.
Так само в нас є програма Львівської міської ради, яка компенсує частину кредиту, взятого ОСББ на заходи з енергоефективності. Це до 30% від використаних кредитних коштів сумою не більше мільйона гривень. Це дуже потужне грошове вливання, адже в будинках, де ми проводили заходи модернізації, 70% було відшкодовано Фондом енергоефективності. А ще фактично 10% — містом, так що мешканцям лишалося заплатити лише 20%.
Чи можете ви детальніше розповісти про те, як розраховується вартість робіт та фінансове навантаження на співвласників на прикладі конкретного проєкту?
Я розбила наші витрати на загальні за квадратний метр і на індивідуальні за кожен радіатор. Відповідно, тут є загальна сума, поряд із якою ми бачимо відшкодування від Фонду енергоефективності та Львівської міськради. Ці суми пропорційно розбиті на кожен вид робіт, і ми бачимо те, що лишається до сплати ОСББ.
Відповідно до цієї цифри розрахована сума до сплати за кожен квадратний метр і на один радіатор. Унизу я до прикладу подаю розрахунок по одній квартирі площею 40 кв. м.: вартість усього проєкту для цієї квартири становить майже 22 тис. грн. Тіло кредиту на місяць складатиме 195 грн 81 коп., і на перших порах таку саму суму складатимуть відсотки по кредиту.
У людини є можливість одразу внести всю суму й закрити свою кредитну історію, або протягом 10 років виплачувати кредит та відсотки. Ви можете подумати, що це багато, бо для квартири площею 40 кв. м. квартплата становить близько 300 грн — але економія на опаленні компенсуватиме тіло кредиту та відсотки по ньому (а як ми чули, минулого тижня тепловикам втричі підвищили тариф, тож із жовтня нас можуть чекати нові тарифи за опалення) — тим паче, якщо є можливість одразу виплатити кредит, щоб відсотки по ньому не нараховувалися.
У нас майже 30% квартир погасили кредит ще до закінчення будівельних робіт, а в будинку на Хоткевича, 66 кредит погасили вже три чверті мешканців — як казала голова ОСББ цього будинку, вони скоро закриють його повністю. Це однозначно відобразиться на відсоткових ставках по кредиту, і на це треба звертати увагу.
Як бачимо, ті будинки, де минулоріч були проведені заходи з енергоефективності, виграли двічі. Сьогодні вартість будівельних матеріалів зросла на 40-50%, а їхні кредитні лінії відкриті під сталу відсоткову ставку, вона підніматися не буде. Тож підписуючи угоду, треба звертати увагу і на кредитний договір, і на умови банку, щоб не наражати на небезпеку себе та співвласників — про це ми говорили минулого разу.
*Проєкт «Енергоефективний район Львова» реалізується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням уряду Німеччини.
Основне завдання проєкту – продемонструвати переваги комплексної модернізації житлового фонду у поєднанні із модернізацією системи центрального теплопостачання.
