Нещодавно Управбуд провів стрім із Тетяною Романенко, досвідченою тренеркою з питань фінансової грамотності. Він є актуальним як для внутрішніх переселенців, так і для всіх українців, які мають фінансові труднощі у зв’язку з війною. За результатами стріму “Особливості управління власними фінансами під час війни” ми традиційно підготували інтерв’ю зі спікеркою.
З першої частини інтерв’ю ви дізнаєтеся про те, що таке фінансова грамотність, чому вона особливо актуальна під час війни та що робити при зниженні доходів у кризові часи.
Що таке фінансова грамотність кому вона потрібна?
Якщо відійти від складних формулювань, то фінансова грамотність — це здатність приймати такі фінансові рішення, які йдуть вам на користь. Я дуже люблю цитату Ленґа Генкока, який говорив, що фінансова грамотність — найкращий спосіб допомогти бідним не бути бідними, тобто навчитися так керувати грішми, щоб утримувати себе. Фінансовою грамотністю я займаюся давно, ще з 2007 року. Тоді саме була фінансова криза, і ми якраз заходили з тренінгами з фінансової грамотності, це дало гарні результати. Ми навчали людей, як давати раду із кризовими явищами.
Як війна вплинула на застосування знань із фінансової грамотності?
З початком війни у мене насамперед сталося велике переусвідомлення: “Що тепер буде?”. Це стосувалося всіх сфер життя, і я думаю, що не я одна про це думала. Звісно, я думала про гроші й про те, наскільки вистачить резервів. Ті, в кого не було резерву, фінансової подушки безпеки, думали про те, скільки вистачить часу для того, щоби протриматися.
Ми бачимо, що вже осінь, воєнні дії затягуються, погіршується економічна ситуація. Тож відповідь на питання, кому підходить фінансова грамотність, є досить однозначною: над цим треба замислюватися всім українцям. Звісно, немовля, яке лежить у колисці, не буде замислюватися про це, але батьки такого немовляти вже думають, що робити.
Треба зрозуміти, що за цей період дійсно змінилися підходи. Навіть якщо ви не ведете облік вашого особистого чи сімейного бюджету і якщо ви майже не користуєтеся фінансовими послугами, все одно є певний вплив на ваші стосунки з грошима. Наприклад, раніше ми планували чи розробляли бюджет, будували свої плани досить рівномірно (наприклад, ми розуміємо, що взимку святкуватимемо Різдво та Новий рік, а влітку поїдемо на відпочинок). Цьогоріч це було не так: із початком воєнних дій відбулася різка зміна обставин, у яких ми плануємо свої фінанси.
Хтось був змушений переїхати зі свого місця проживання; хтось поїхав і вже повернувся; хтось поїхав удруге. Я сама із Запоріжжя, і на початку [жовтня] місяця багато людей змушені були виїхати. Звісно, такі обставини впливають на те, як ми поводимося з нашими грошима.
Для тих, хто планував, раніше нормально було будувати плани на рік. Ми плануємо річний бюджет, і виходячи з цього, ритмічно виконуємо його, або дивимося на зміни, чи вийшло в нас дотримуватися бюджету чи ні. Зараз рік — це дуже довгострокове планування, якого ми не можемо собі дозволити. Ми в таких умовах невизначеності, що не знаємо, що станеться за місяць або за тиждень, настільки швидко все змінюється. Тому строки фінансового планування дуже скоротилися. Навіть якщо ви плануєте наступний тиждень — це вже добре. Якщо маєте якийсь план на місяць — це круто. Потрібно розуміти, що горизонт планування дуже скоротився.
Ще одна зміна, яка сильно впливає: якщо раніше ми мали змогу планувати свої грошові потоки (доходи, видатки, користування фінансовими послугами), то ми ухвалювали такі рішення переважно у спокійному емоційному стані. Якщо я знаю, що я стабільно працюю, вчасно отримую зарплату, або в мене є бізнес — я можу планувати.
Я думаю, що голови правлінь ОСББ знають, що емоційний настрій мешканців квартир відбивається на ритмічній роботі ОСББ: до війни люди вчасно робили свої платежі, і все йшло за планом. Зараз емоційний стан нестабільний, ми живемо з цим уже восьмий місяць, і це триватиме й далі.
Я думаю, ви бачите зміни в тому, як люди сплачують комунальні послуги. Хтось продовжує тримати якусь стабільність, а когось психологічно та емоційно “зносить”, тому така людина може приймати незважені рішення.
Для фінансової грамотності дуже важливо, в якому стані ми ухвалюємо фінансове рішення, тож навіть психологічний стан людей впливає на те, що відбувається у них із грошима. Хтось може тримати себе, а хтось — ні, і прийматиме фінансові рішення в емоційному стані, це також треба враховувати.
Для того, щоб убезпечитися від дій, які можуть погано впливати на стан ваших фінансів, треба враховувати, що не можна ухвалювати відповідальних фінансових рішень у складному емоційному стані. Крім того, у переважної більшості людей змінився стабільний дохід.
Дуже великий вплив економічної та військової ситуації на те, як люди отримують гроші. Ці непрості часи ще будуть тривати, і нам треба мати запас міцності, який буде нас утримувати. Добре, якщо в людей є резерв і зараз на ньому можна протриматися. Але є категорія людей, яка цього резерву не має. Проводячи тренінги з фінансової грамотності, ми багато спілкувалися з різними верствами населення, і є люди, які або мають низький дохід і не хочуть (бо це питання психологічне: я знаю пенсіонерів, які мають резерв, і підприємців, які непогано заробляють, але такого резерву не роблять) формувати фінансову подушку. Теперішні часи показують, наскільки важливо планувати свої фінанси та керувати ними, аби у складні часи мати підґрунтя для того, аби почуватися стабільно. Наш дохід може бути нестабільним або скорочуватися, і в цій ситуації потрібно ще ретельніше контролювати свої фінанси.
Хочу торкнутися й фінансових послуг, бо це важлива складова фінансової грамотності та управління своїми грошима. Фінансові послуги в Україні дуже поширені, вони швидкі. Цікаво спостерігати відгуки українців та українок, які перебувають тепер за кордоном, на те, як у Європі працює банківська система. Вони говорять, наскільки у нас зручніші сервіси, наскільки швидше працюють банківські співробітники тощо. Треба розуміти, що у нас є великий тиск на фінансову, зокрема й банківську, систему, тож змінюються умови фінансових послуг. Наприклад, підвищується ставка за банківське обслуговування. Ці умови змінюються, і нам треба перевіряти, які саме зміни відбулись у наших банках. Ми можемо бути у своїх особистих справах і втратити гроші, бо не встигнемо за змінами, які відбуваються у банківській сфері чи у сфері інших фінансових послуг.
Коли ми розуміємо загальні зміни, які впливають на нас, ми можемо, зважаючи на ці зміни, змінювати наші підходи у плануванні фінансів, доходів та видатків, користуванні фінансовими послугами та складанні фінансового плану. Ця невизначеність характерна для складних ситуацій.
Перешкоди, які сьогодні з’являються у роботі кожного українця, впливають на емоційний стан. Є речі, на які ти можеш впливати, а є речі, на які не можемо. Це стосується і нашої роботи, і наших фінансів, і щоденного життя. Мене, наприклад, дратує, коли я не можу на щось впливати.
Чи є якась циклічність у наших стресових реакціях на війну?
Наша перша реакція на стрес — це шок. Згадаймо лютий і березень, коли ми перебували у шоковому стані. Ухвалювати якісь рішення у цей час не всі можуть. Є люди, які під час стресу готові щось робити, а є такі, які завмирають.
Наступна фаза — це якийсь активний емоційний прояв. Наприклад, ми всі почали дуже багато матюкатися, і це нормально, це наша реакція на стрес. У цьому стані так само складно ухвалювати якісь рішення, бо з нас фонтанують емоції. Коли ми в такому стані ухвалюємо фінансове рішення, то на емоціях можемо ухвалити щось невигідне для себе. Наприклад, усі побігли скуповувати валюту, незважаючи на те, який курс.
До мене часто звертаються, аби проконсультуватися, переводити в долари гривневі накопичення чи ні. Є багато факторів для того, аби прийняти це рішення: скільки у вас гривневої маси, який курс тощо. Є досить нескладна методика: коли ви ведете облік своїх видатків, ви точно знаєте, яка сума вам потрібна на найближчі шість місяців: у вас є певна сума платежів у гривні, яка не буде змінюватися. Із цією сумою у гривнях на найближчі півроку ви можете нічого не робити і не переводити її в будь-яку валюту. Це буде ваш запланований резерв на сплату регулярних виплат — навчання дитини, наприклад.
Повертаємося до нашого емоційного стану. Наступна фаза після того, як ми вийшли з шоку і перематюкалися, — фаза усвідомлення. Ми починаємо звикати до того, що в нас нестабільний дохід, вимикається електроенергія і ми не можемо працювати у звичному ритмі тощо. Я бачу, що за останні кілька тижнів, коли почалися перебої з електрикою, багато людей кажуть, що працюють вдома, дистанційно. У людей ставка залежить від кількості робочих годин, а вони не можуть працювати, бо не мають електроенергії, тож це впливатиме на зменшення доходу. Фаза усвідомлення — це той стан, коли ми можемо об’єктивно сприймати реальність і планувати фінансові рішення.
Наступна стадія — прийняття і адаптація. Це коли ми вже звикли, щось налагодили і можемо працювати. Ці стадії можуть змінюватися, як їм хочеться: стався черговий обстріл — і ми знову в шоці. Але життя триває, потрібно працювати, виконувати обов’язки, а ми розуміємо, що перебуваємо в шоковому стані. Розуміючи це, треба відкласти важливі фінансові рішення та не ухвалювати їх у такому стані. Усвідомлюйте зв’язок між тим, як ви почуваєтеся, і тим, як це впливає на ваші рішення.
Запитання від нашої глядачки. Чи варто зараз брати кредити за високими ставками? Це небезпечно, чи інфляція все стабілізує?
Якщо у вас є запланована покупка і ви розумієте, що курс може зростати і так чи інакше буде інфляція, ви очікуєте, що через валютні коливання, проблеми з логістикою тощо таких товарів стане менше. Тож ви вкладаєтеся в цю покупку і “розтягуєте” інфляцію на певний період. Але це треба прораховувати.
Зробіть фінансовий план, подивіться, як чітко ви отримуватимете дохід. Оцініть ризики (для цього є чудова методика SWOT-аналізу, яка працює не тільки в бізнесі, але й в особистих фінансах). Якщо це не кредит, а розстрочка, коли ви не сплачуєте відсотки, а подрібнюєте платежі на якийсь період, це може бути. У нашому курсі з фінансової грамотності буде окрема лекція про фінансові послуги.
В українських громадян зараз є тенденція до зниження доходу. Що з цим робити, як від цього вберегтися?
Вберегтися від цього ми навряд чи можемо. Це економічна ситуація. Важко собі зізнатися, що дохід падає. Це страшно. У нас є економічні страхи та упередження, але якщо не визнати те, що наші доходи знижуються, і не дивитися на цифри, буде зле.
Цифри — не емоційні, вони точно показують, що відбувається, а на емоціях люди можуть придумати собі будь-що. Одна з важливих змін, яку я після початку війни внесла у тренінги з фінансової грамотності, які я проводжу, — це зміна категорій доходів. Що це означає? Ми отримуємо доходи у грошовій формі. Ми можемо отримувати зарплату, дохід з бізнесу тощо. Іноді нам здається, що все, що не гроші, не є нашим доходом. Часом нам може здаватися, що якщо ми у грошовому вимірі отримали менше доходів, ніж раніше, то це все, ми невдахи. Такий емоційний стан впливає на рівень самооцінки й погіршує життя: кому хочеться бути лузером? Коли я бачу, що мені на карту приходить дохід менший, ніж я звикла, це все, це кінець. А тут ще й війна…
Особливо це актуально для вимушених переселенців, які змінили місце проживання й не мають роботи, Вони можуть отримувати якісь виплати, і ці виплати дуже маленькі. Коли ти дивишся на цю виплату і розумієш, скільки грошей ти отримував раніше, ти починаєш стресувати, бо це страшно, боляче і неприємно. Хочу вам сказати: зробіть для себе просту вправу. Є таке розуміння: дохід у негрошовій формі. Ви, як переселенці, можете отримувати якусь гуманітарну допомогу. І це не тільки продукти харчування — їх порахувати набагато простіше — але й одяг, проживання тощо.
Українці, які виїхали за кордон, у переважній більшості країн можуть відвідувати музеї або виставкові зали безкоштовно, і це, до речі, дорого порівняно з нашою українською реальністю. І в Україні так само з’являються можливості, які ви можете отримати на безоплатній основі. Тому зробіть таку вправу: візьміть аркуш паперу. Напишіть, скільки чого ви отримали за минулий місяць, і переведіть це у гроші, оцифруйте ту допомогу, яку ви отримали. Я більш ніж впевнена, що коли ви будете підбивати підсумки, то побачите, що там є певний рівень доходу.
Гроші — це посередник, універсальний засіб обміну. Ми обмінюємо на гроші свій час, навички та компетенції, а потім отримуємо те, що нам треба. Якщо нам потрібен базовий продуктовий набір, а ми за нього не заплатили, а отримали як допомогу, то таким чином “в обхід” грошей ми отримали те, що нам треба. Я дивлюся на те, як у нас у Запоріжжі працюють голови правлінь ОСББ, які беруть на себе подвійну функцію: допомагають переселенцям, які заселилися у будинок, адаптуватися. Цю інформацію про негрошовий дохід варто переказати внутрішньо переміщеним особам, аби вони почувалися не так збентежено.
