Управління як бізнес Фінансові питання

Будинок із ОСББ та приватним управителем – проти будинку, яким керує ЖЕК: контраст, який вражає

На жаль, українські телевізійники не так часто, як хотілося би, знімають сюжети про особливості управління житлом. Однак трапляються винятки. Сюжет телеканалу “Інтер” доступно пояснює – чому співпраця ОСББ та управителя за умов зацікавленості співвласників у контролі за управлінням будинком – це значно краще, ніж сліпа довіра до ЖЕКу та суцільна економія на утриманні будинку. Журналіст Ігор Левенок порівняв досвід двох київських багатоповерхівок – і виявив вражаючий контраст. Сам сюжет можна переглянути на сайті ПОДРОБНОСТИ, звідки ми й узяли цю його розшифровку, яку подаємо нижче. Це – важливий документ часу, який доводить: реформа управління будинками йде в Україні повним ходом, і вже допомагає активним співвласникам жити в комфорті. А от пасивним, здається, не допоможе вже нічого, доки вони не зберуться й самі не візьмуть справу в свої руки. 

 

Щомісяця ми платимо за комунальні послуги, аби комфортно почуватися в оселях. І для багатьох українців цей комфорт – солідна стаття витрат сімейного бюджету. Хочеш жити з вигодами – плати. Багатоквартирний будинок – об’єкт, в якому мешкає купа людей. Закон їх зобов’язує до певних правил. Житло необхідно утримувати в належному стані. А це – гроші.

Ось два будинки. Ми спробуємо з’ясувати, як витрачають комірне на їх утримання. Хто, скільки й навіщо платить за благоустрій? І чи вплинув карантин на платіжну дисципліну?

Як ОСББ та приватний управитель подолали проблеми столичного багатоквартирника 

Ось ця столична багатоповерхівка, будинок здали в експлуатації сім років тому. Порівняно новий. Гарний фасад, привабливий дитячий майданчик, впорядковані газони, скрізь квіти. Усе виглядає просто чудово. Але це тільки виглядає. В будинку було чимало негараздів допоки мешканці цієї висотки не взяли управління у свої руки.

Два роки тому мешканці чотирьох сотень квартир створили ОСББ  і вийшли з-під опіки приватного ЖЕКа.

Ігор Хавін, голова правління ОСББ:

Несколько причин било. Во-первых нас не устраивало качество обслуживания ЖЕКа. Были явные проблемы, медленное реагирование на заявки.

Не працювала система протипожежної безпеки, проблеми з каналізацією та ліфтами дісталися у спадок від забудовника. Це Україна. У нас таке – норма.

Но дом конечно же запустили, пришла комиссия как-то его приняла в том числе с неработающей противопожарной системой, принципиально не работающей, но как-то приняли.

Виправляти все – тепер доводиться коштом мешканців. Протипожежну систему полагодили. Ліфти теж “хазяйські”.

А в остальних домах эти двери шкребутся, когда он откривается-закривается. Но, это требует замены регулярной там этих башмаков, смазывания всего остального.

Та найголовніше те, що зараз у підвалі. Тут міняють труби. Попередня система була зроблена за технологією тяп-ляп.

С каждого стика течет и со временем эта течь все больше и больше и заливает непосредственно техническое помещение подвала.

Матеріали, робота, комплекс послуг як освітлення, вивіз сміття, вологе прибирання, поливання газонів, розчищення снігу. Окрема стаття – безпека. Відеонагляд скрізь. Усе це має покривати тариф, який мешканці платять за чистоту і порядок. Тут він вісім гривень сорок копійок за квадратний метр. Мешканці його встановили самі. Боржників майже нема.

Ігор Хавін, голова правління ОСББ:

Большинство людей реагируют адекватно, говорят: да извини у меня сейчас были немножко проблеми, но я в течении ближайшего месяца все закрою. Так и происходит.

Дехто навіть готовий платити більше. Інформаційне табло. Показує погоду, час та різні оголошення. Його придбав і встановив один із жильців.

Ну это его. То есть не только квартира, дом, потом мы уже даже с ребятами из асоциации мыслим, что не только дом, а весь комплекс наш и весь район уже наш. Мы парк своим считаем.

Будинок обслуговує приватна керуюча компанія. Щомісяця звітує за кожну копійку – буквально. Ось дошка, а ось – звіт.

Как только ты попытаешься хоть что-то не показать. Это сразу вызывает у людей недоверие. Значит есть что скрывать.

Михайло – один із пожильців. Він не з тих, хто переймається цифрами у платіжках. Та і питання до про гроші не виникають.

Михайло, мешканець будинку ОСББ:

Я человек гуманитарный и мне не интерестно, когда я вижу что вокруг все происходит все более или менее так как мне би хотелось.

А це директор керуючої компанії – пані Юлія. Зараз скаже слова, які не звикли чути українці. Виявляється, грошей на утримання будинку цілком вистачає.

Юлія Бородіна, директорка керуючої компанії “Домолад”:

Если переводить в плоскость услуг, то количество направлений которые закриваються в рамках кошториса оно на вскидку процентов на сорок-пятдесят больше, чем в домах, которые обслуживаються жеками. Из моего опыта – два, три, пять лет и дом в полном порядке.

Графіті, бомжі та наркомани: як страждає “ЖЕКівська” багатоповерхівка

А цьому будинку майже тридцять п’ять років. Типова радянська панельна коробка із відповідним прибудинковим ландшафтом. Щодо проблем та негараздів тут одним словом. Їх купа. Будинок обслуговує комунальна керуюча компанія.

Разом із її керівником ми йдемо на екскурсію. Він обіцяє показати і розказати все, як є. Тариф, який сплачують мешканці висотки на її утримання – вісім гривень із квадрата. Майже такий, як і в ОСББ. П’ятсот шістдесят квартир. За місяць платять близько ста сорока тисяч гривень комірного. До карантину було більше, зараз боржників додалося. Кожна п’ята квартира не платить.

Безобразие робиться у нас, бомжі ходять, наркомани ходять зривають все тут і порядку нема.

Пенсіонерка Лідія Семенівна. Одна з тих, хто комірне завжди платить справно.

Платить мы платим, а куда вони йдуть.

Хвилинка освіти від керівника комунальників.

– Ну у вас прибирають у під’їзді хоч? – Канєшно прибирають сьогодні поли мили. – Ліфт часто ламається? – Да вже навєрно дня чотири. – Освітлення у вас єсть у підїзді? – Да освітлення єсть, спасібо. – Ну от ви за це платите, за прибирання, за сантехніків, за електриків, за освітлення.

У під’їздах помальовані та пошарпані стіни. Смердить.

Да, запах тут. Так запах, але вибачте, це мешканці тут це діло роблять.

Окремі місця загального користування виглядають більш-менш пристойно. Тут мешканці самі скинулися на ремонт. Хоча це радше виняток. І більшість коридорів виглядає ось так.

Маємо те що маємо, тут керуюча компанія не прибирає. А чому. Тому що так розрахований тариф.

Йдемо до підвалу. Керівник каже: багато грошей пішло на заміну труб. Бо старі прогнили наскрізь. Встановили нові пластикові. Витратили сімсот дванадцять тисяч гривень. Робили три роки.

Ну бачите, ось старі вентилі, які робили ще при радянському союзі це вже люди наші самі ставили.

У підвалі сухо, принаймні – поки. Та до якості робіт питань багато. Приміром, наскільки вистачить дерев’яного кілка, яким заткнули дірку в трубі.

Оце так ремонтують сантехніку.

Мешканці теж не марнують нагоди поспілкуватися з головним комунальником району. Не щодня бачать начальство.

Вот должна делаться влажная уборка с первого по третий этаж, не знаю как часто но должна влажная. Ну, сейчас раз в месяц. Це в условия карантина.

Зате зранку покосили газони, хвалиться керівник. На це в тарифі теж передбаченні видатки. А ще на полив. За півроку на це витратили дві тисячі.

Газони поливаються? Люди поливают, свои люди поливают, соседи.

У кабінеті керівник розповідає, грошей катастрофічно не вистачає. Бо працівникам треба платити заплату. А їх у штаті тисячу двісті.

Андрій Солодуха, директор КП “Керуюча компанія Дарницького району з обслуговування житлового фонду”:

По-друге, це матеріали, які використовуються для нужд підприємства і для нужд мешканців.То есть сума теж збільшилася на також роботи які проводять.

А звітність можна переглянути на сайті. Щоправда, вона загальна і м’яко кажучи, не свіжа.

Тридцять сім тисяч чотириста п’ятдесят вісім гривень тут розбито на перше півріччя дві тисячі вісімнадцятого року.

Поінформованість мешканців на пряму впливає на платіжну дисципліну, тому що вони розуміють куди йдуть їхні гроші…

Святослав Павлюк – експерт із питань ЖКГ. І це результати його дослідження. В будинках під опікою комунальників лише п’ять відсотків жильців отримують звіти із витрачених коштів. В ОСББ таких 62 відсотки. Звідси і борги, і корупція, і жахливий стан будинків.

Але загалом те, що вони заробляють на нас, абсолютно кладучи в кишеню за мої розрахунками складає відсотків сорок-п’ятдесят.

Марія Осипчук, юристка з питань ЖКГ:

Цю інформацію нам надати не можуть, вона з обмеженим доступом іноді визнана комерційною таємницею, тобто відповіді були різні, але результат один і той самий інформацію нам не надали. Поки співвласники не візьмуть все в свої руки нічого доброго в будинку не буде.

Схожі статті