Ірпінь – лише одне з українських міст, які зазнали величезних руйнувань через дію агресора. Понад 70% будівель пошкоджено обстрілами. Втім, вже у перший місяць після визволення міста (це сталося 28 березня) до нього повернулася більша частина мешканців. Могло б повернутися і значно більше, адже близько 100 багатоповерхових будинків мають лише пошкоджені дахи та вікна. Отже, їх можна встигнути відновити до зими. Проте де взяти на це гроші? Держава наразі мало чим допомагає, тому мешканці взялися за роботу самотужки.
“Українська енергетика” проаналізувала досвід ОСББ з Ірпеня, яке самостійно збирає гроші на відновлювальні роботи, щоб мешканці могли зимувати у власних квартирах.
Майже половина будинку зруйнована окупантами
Приблизно за два тижні після звільнення Ірпеня від окупації його мешканці почали повертатися додому. Проте жити дуже багатьом людям не було де, оскільки їх будинки були повністю або частково зруйновані.
Мешканці ЖК “Синергія 2+”, які лише 2020 року вселилися у нове житло й зробили ремонти, були у розпачі.
Із 408 квартир, які є у будинку, понад 100 – пошкоджені, а 26 із них повністю зруйновані…
“Практично половина нашого 18-поверхового будинку пошкоджена, – констатувала Ірина Черниш, голова ОСББ “Титан 2020”. – Він зазнав понад 20 влучень з мінометів, “Градів” та іншої зброї ворога. Кажуть, що одне було з танка”.
Зі слів заступниці голови ОСББ Анастасії Калакуцької, з 408 квартир, які є у будинку, понад 100 – пошкоджені, а 26 із них повністю зруйновані. Немає стін, пошкоджені вікна, моноліти, на яких власне і трималися стіни. Через те, що стіни розбиті, декілька сусідніх квартир з’єдналися. Одна трикімнатна квартира повністю вигоріла.
“Було пряме влучання у дах будинку, тому в ньому діра, через яку вода затікає у квартири, – описала побачене голова ОСББ. – Крім того, розбитий бетонний парапет, димові канали”.
Під час окупації у будинку не було мешканців – усі виїхали. Натомість у нього заходили окупанти. Вони повибивали половину дверей і пройшлися по всіх квартирах.
“Тепер нам доведеться міняти, вставляти 200 дверей, – почала перераховувати пошкодження Ірина Черниш. – У мене, наприклад, лише дещо побили, вкрали планшет, айпад, ноутбук, якісь коштовності, чомусь забрали мою нагороду від Кабінету міністрів. – А в деяких квартирах пообмальовували стіни, зокрема, позалишали на них свої “Z”. На одному з телевізорів написали “росія-24”.
Держава дає гроші на вікна й двері
Попри таке руйнування будинку, понад 15% мешканців вже повернулися додому й живуть у своїх квартирах.
“Я вже повернулася додому, – розповіла Анастасія Калакуцька. – Але це змогли зробити не всі. У будинку жило близько 1500 мешканців. Мешканці нашого будинку – це і маленькі діти, і молоді сім‘ї, які чекають діток або планують, переселенці, які вже двічі втратили свій дім через рашистів. І хоча ми всі дуже різні, проте ця війна об’єднала нас”.
Спочатку всі сподівалися, що держава якимось чином підтримає людей і допоможе відновити житло. Однак коштів на це майже немає. На такі цілі Київська область наразі отримала лише субвенцію у сумі 400 млн грн.
“Це вікна в домах, покрівлі, прибирання, дороги і таке інше, – сказав заступник керівника Офісу президента Кирило Тимошенко в ефіру телемарафону. – Для того, щоб у ті будівлі, які ще цілі, в яких треба просто, наприклад, вставити вікна – люди могли переїхати й жити”.
З його слів, наступним етапом буде глибоке відновлення будинків, які можна швидко відремонтувати.
“На жаль, наш будинок не потрапляв під цю програму, бо ці 400 млн грн розподілили між будинками, які можна відновити швидше, де були пошкоджені лише вікна й двері. Це будинки без прямих влучень, на відміну від нашого. Отже, державних програм із відновлення наразі немає. І я дуже добре розумію, чому – бо немає наповнення бюджету. У нас дефіцит коштів”, – зазначила Ірина Черниш, голова ірпінського ОСББ.
Мер Ірпеня Олександр Маркушин намагається залучити до відновлення міста європейські країни та банки, однак ці кошти, у першу чергу, підуть на об’єкти інфраструктури. Наприклад, 500 тисяч євро, які вже виділило місто-побратим Кашкайш (Португалія) вирішено спрямувати на реконструкцію дитячого садочка.
Близько 100 багатоповерхових будинків мають пошкоджені дахи і можуть бути відновлені за три-чотири місяці…
Маркушин повідомив, що понад 50% міста зруйновано, а 73% міста пошкоджено. Однак у перші 30 днів після його визволення до нього повернулося 50% мешканців.
“Близько 100 багатоповерхових будинків мають пошкоджені дахи і можуть бути відновлені за три-чотири місяці. Середня вартість такого відновлення близько 300 тисяч євро. Якщо кожне місто, представлене у Комітеті регіонів, допоможе відновити один об’єкт в Ірпені, то за пів року в Україні стане на одне зруйноване місто менше”, – додав Олександр Маркушин.
Мер Ірпеня на своїй сторінці у Facebook 13 липня повідомив, що Програма розвитку ООН готова допомогти місту із розбором завалів зруйнованих житлових будинків та вивезенням сміття. Мешканці обурилися, бо вже давно самі розбирають ці завали.
“Люди половину завалів вже самі розібрали, сміття вивозять через підрядника, за свій кошт. Чекати поки хтось допоможе вже немає ні сил, ні часу, пів літа пройшло, осінь/зима близько. Якщо не відремонтувати фасади, то людям не буде де жити, бо опалення не увімкнуть”, – залишив свій коментар меру Костянтин Парко, один із мешканців міста.
Мета “Титану 2020” – відновити стіни
Розуміючи, що коштів ані у держави, ані у міста немає, а зима наближається, члени ОСББ “Титан 2020” взялися рятуватися самі.
“Наш будинок потребує капітального ремонту, – розповіла Анастасія Калакуцька, заступниці голови ОСББ. – Однак все, чим нам допомогла влада, це безкоштовний акт технічного стану будинку, зроблений міськрадою. Як нам повідомили, програми відновлення для таких будинків, як наш, будуть після завершення війни. Однак у нас немає часу чекати, якщо ми хочемо врятувати будинок”.
Мешканці почали, як і в інших будинках, із розбирання завалів. Зі слів голови ОСББ, вже вивезли приблизно 300 кубів будівельного сміття. Паралельно взялися за інші роботи – за все, що можуть. На початку війни на рахунку “Титану 2020” залишалося 300 тисяч гривень, які об’єднання співвласників планувало витратити на оновлення дитячого майданчика чи облаштування прибудинкової території. Однак тепер ці кошти доводиться витрачати на подолання наслідків війни. Завдяки їм вже відновили димохідні та вентиляційні канали. Проте щоб перезимувати, потрібно встигнути до холодів виконати інші роботи.
“Загалом ланцюжок робіт наступний: відновлення монолітів, стін, газових труб (вони перебиті на трьох стояках), фасаду, фарбування, а тоді решта, – ділиться планами Ірина Черниш. – Зауважу, що наш будинок був утеплений мінеральною ватою. Якщо це покриття не відновити й залишити на зиму голі газоблоки (без цього утеплювача), то є велика ймовірність, що труби в будинку перемерзнуть, і тоді нам буде зовсім невесело”.
Зараз, зі слів голови ОСББ, у будинку працюють проєктанти, і вони вже на фініші. Своєю чергою будівельники обраховують кошторис. Відповідно мешканці чекають вироку: скільки буде коштувати відновлення монолітів. Це основне питання, адже будинок побудовано за принципом моноліто-каркасних конструкцій, тобто замість несучих стін залито моноліт. Крім того, в будинку монолітні перекриття. А вже між ними формуються стіни за допомогою газоблоків. До слова, ОСББ довелось замовити додаткові обстеження, окрім державного безкоштовного обстеження будинку на його подальшу придатність для життя, у Науково-дослідному інституті щодо можливості посилення монолітів.
“Ми чекали акти від Ірпінської міськради, паралельно збирали кошти, скидалися із сусідами. Потім замовляли платно проєкт і кошторис, бо з боку держави цього ніхто не пропонував, а наймати підрядників без цих документів неможливо. Ми ж хочемо зробити все правильно”, – зауважила Анастасія Калакуцька.
Збір грошей триває
Представник будівельної компанії попередньо оцінив вартість лише відновлення фасадів будинку зі штукатуркою і фарбуванням у близько 3 млн грн.
“Таких коштів у нас, звісно, немає. Сподіваємося на допомогу держави, але всі розуміють, що вона швидко не надійде. Деякі песимісти кажуть: чекайте, доки будуть репарації від російської федерації. Але коли вони можуть бути? Наближається зима, тому нам треба бодай відновити стіни”, – розмірковує голова ОСББ Ірина Черниш.
Сподіваємося на допомогу держави, але всі розуміють, що вона швидко не надійде…
Відтак мешканцям будинку не залишилося нічого іншого, ніж скластися грошима. Наразі вони вже скинулись по 5 тисяч грн, але цього виявилося замало. Кажуть, доведеться знову збирати гроші. Крім того, в соцмережі з’явилися дописи з рахунком і проханням фінансово допомогти на найнеобхідніші роботи з відновлення будинку.
“До тих 300 тисяч гривень, які ми мали на рахунку, своїми силами ще зібрали близько пів мільйона, – зазначила Анастасія Калакуцька. – 100 тисяч нам пожертвували люди через допис у Facebook. Отже, в нас було понад 800 тисяч. 500 тисяч із них ми вже витратили, зокрема 300 тисяч пішло на відновлення димохідних каналів. Ще понад 113 тисяч піде на дах. Коштів, які залишилися, недостатньо, щоб підготуватися до зими. Зараз ми чекаємо кошторис щодо робіт із монолітами, мінватою та фасадом, щоб розуміти, скільки треба ще грошей”.
Мешканці будинку дуже сподіваються, що зібраних коштів вистачить бодай на відновлення моноліту, тим паче, що підрядник вже почав відновлювати дах і монолітний парапет на ньому.
До слова, ініціативна група мешканців підтримує зв’язок з усіма сусідами. Навіть тими, які вимушені жити в інших містах України та світу.
“Усі ми розуміємо, що мешканці мають різні можливості, тому гроші здають ті, хто може, лише за власним бажанням. Адже є люди, які не мають роботи і коштів, тому вони нічого не здавали. Водночас є такі, які перерахували вже хто по 5, хто по 10 тисяч гривень”, – описала ситуацію зі збором коштів Ірина Черниш.
Якщо не відновити критично необхідну для життя частину будинку, то близько 100 квартир залишиться без опалення, вода затікатиме у квартири, а будівля руйнуватиметься, зазначила Анастасія Калакуцька. Та де взяти решту грошей?
Виділених державою коштів вистачить на 5% робіт
Наразі за державні кошти ремонтують лише будинки, де потрібні мінімальні відновлювальні роботи – замінити склопакети, двері чи відремонтувати дах.
“Не можна сказати, що будинки не ремонтуються за державні гроші, – каже Тетяна Бойко, координаторка житлово-комунальних та енергетичних програм громадянської мережі “Опора”. – Я зустрічалася з мером Ірпеня та переписувалася з кількома ОСББ з цього міста. Воно планує прийняти свою програму відновлення. Але і зараз місцева влада дещо робить за кошти з держсубвенції. Проте, навіть із цими незначними ремонтами є проблеми”.
Зі слів експертки, підрядники скаржились на те, що оскільки кошториси писалися раніше, а валюта подорожчала, то ті кошти, які були передбачені, замалі. Та й самі люди жаліються, що будівельники пропонують їм однокамерні вікна замість енергоефективних.
“Своєю чергою мер Ірпеня казав членам ОСББ під час зустрічі з ними, що в разі, якщо будинок вже відібрано (для відновлювальних робіт) і там ведуться роботи, але забудовник відмовляється виконувати роботи тієї якості, яку б хотіли мешканці (наприклад, встановити енергозберігаючі двокамерні вікна), то вони можуть домовитися з підрядником шляхом співфінансування”, – додала Тетяна Бойко.
Подекуди кошториси переробляють, зазначила вона. А є випадки, коли підрядники жаліються, мовляв, вони виконали роботи повністю або частково, а коштів немає й не відомо, коли вони будуть.
“Ті кошти, які зараз має Ірпінь і які передбачені на відновлення багатоквартирних будинків, покриють максимум 5% потреби. І в цьому найбільша проблема”, – наголосила представниця громадянської мережі “Опора”.
ОСББ сподіваються на гроші Фонду енергоефективності. Однак Фонд поки що не запустив окремої програми зі спрощеною процедурою. Проблема в тому, що законопроєкт, який дозволяє це зробити, ще не підписав президент. Крім того, залишається питання фінансування: чи на відновлення будинків підуть лише кошти міжнародних донорів, чи якісь інші. Усе залежить від політичних домовленостей, вважає Тетяна Бойко.
Ті кошти, які зараз має Ірпінь і які передбачені на відновлення багатоквартирних будинків, покриють максимум 5% потреби…
Наразі у Фонді енергоефективності є 2 млрд грн, але вони заблоковані на рахунках Державної скарбниці.
“Відтак відновлення житла за власні кошти є фактично єдиним способом повернутися до зими у свій будинок, – зазначила представниця “Опори”. – Особливо це стосується тих будівель, які зазнали серйозного руйнування. У мерії порадили головам ОСББ таких будинків самим шукати кошти: займайтеся краудфандингом, писати за кордон. І ОСББ так і роблять. Хтось для цього виступає перед людьми, бо вміє грати на якомусь музичному інструменті, хтось співає і виставляє відео в YouTube, хтось малює і продає свої роботи, хтось організовує аукціони тощо”.
І така ситуація і в інших містах, що зазнали ударів і руйнувань.
“Наприклад, у Миколаєві створена група з відновлення міста, – розповідає Тетяна Тимошина, голова ГС “Асоціація розвитку житлового фонду”, – але, наскільки мені відомо, представники державної влади приїжджали, фотографували пошкодження після обстрілів і сказали, що плівку дадуть, але на інше грошей поки що немає. Навіть на ремонт дахів”.
Експертка пояснила це складною економічною ситуацією, що виникла через військові дії окупантів. Багато підприємств вивезли свій бізнес, перереєстрували його, тому податків до міського бюджету надходить дуже мало, а витрати суттєво зросли.
“Загалом ситуація із відновленням житлових будинків залежить від голів ОСББ, – наголосила Тетяна Тимошина. – Наприклад, активні голови організовують людей і роблять багато чого власними силами. Навіть дірки заробляють від снарядів.
Подекуди люди скидаються грошима, проте оскільки чимало мешканців виїхали і з ними немає комунікації, то багатьом ОСББ проблематично зібрати гроші на ремонт, щоб підготуватися до зими”.
Проблема також у тому, що з тих людей, які виїхали, далеко не всі платять за комуналку або платять набагато менше, ніж повинні, додала експертка. В багатьох ОСББ ще висять кредити за програмою Фонду енергоефективності “Енергодім”. І хоча на час війни оголошено канікули на сплату тіла кредиту, проте відсотки потрібно платити. Робити це нині важко.
Муніципальна влада Миколаєва та волонтери допомагають людям, наприклад, із продуктами, проте з будматеріалами ситуація дуже складна. Водночас у багатьох будинках ОСББ є певний запас будматеріалів: якісь листи для даху, труби, плівка (хоча плівку замість вікон дає місто), зауважила Тетяна Тимошина. А щодо будинків, якими керують управляючі компанії, то власне вони і мають допомагати мешканцям.
Хто поверне витрати мешканців на відновлення житла
На програму з відновлення, модернізації житла та інфраструктури у країні знадобиться 150-200 млрд доларів.
ОСББ, які активно відновлюють житло за власний кошт, збирають документи, аби згодом підтвердити свої витрати і відшкодувати їх. Однак цього може не статися, зауважила Тетяна Бойко, представниця громадянської мережі “Опора”.
“Теоретично це може бути зроблено за рахунок Фонду енергоефективності. Проте якщо ви робите щось за свої гроші, то впевненості немає жодної. З юридичної точки зору, немає якогось нормативно-правового документу, який би вам гарантував, що якщо ви все зробили з рахунками, актами виконаних робіт, то вам 100% хтось поверне кошти. Зараз можна лише сподіватися, що так буде”, – прогнозує експертка.
Водночас вона зазначила, що теоретично є два варіанти повернення коштів. Перший – через суд, тобто треба судитися проти держави російська федерація. Другий варіант – чекати якоїсь державної допомоги, що прийде від міжнародних донорів через субвенції або якусь програму. Яким буде алгоритм, наразі не зовсім зрозуміло, додає представниця “Опори”.
Є два варіанти повернення коштів. Перший – через суд, тобто треба судитися проти держави російська федерація. Другий варіант – чекати якоїсь державної допомоги, що прийде від міжнародних донорів через субвенції або якусь програму…
Основним джерелом для фінансування програми з відновлення, модернізації житла та інфраструктури, український уряд визначив конфісковані активи росії та російських олігархів. Зі слів прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, заморожені активи росії, за різними оцінками, складають від 300 до 500 млрд доларів.
“Думаю, що варіант із судом буде довгим, але виграшним для будинків, – розмірковує Тетяна Бойко. – Однак слід бути готовим до нюансів. Перший: як встановити вартість збитків. За цей етап, ймовірно, доведеться чимало заплатити, бо варто замовити незалежну експертизу. Другий нюанс: хто вестиме справу. Поки що безкоштовна правова допомога надається лише людям, зареєстрованим як внутрішньо переміщені особи (ВПО). Тобто адвокат у цьому разі безоплатно допомагає судитися проти держави російська федерація. А якщо судяться мешканці багатоквартирного будинку, то тоді краще робити колективний позов. І якщо люди зможуть обгрунтувати вартість збитків, то суд затвердить цю суму. Далі може бути кілька механізмів, яким чином гроші стягнути з російської федерації. Вже є закон, є фонд, у який збираються заарештовані активи країни-агресорки”.
З іншого боку, є проєкт закону про компенсацію людям, які втратили майно. Ідея у тому, щоб надати право спеціальним державним комісіям представляти інтереси громадян, для того, щоб людям не треба було йти до суду.
“Отже, рішення цієї комісії має бути достатньо для того, щоб представляти право вимоги від імені людини до держави російська федерація і щоб можна було відразу отримати кошти з фонду заарештованих активів російської федерації. Однак поки такого закону немає, то єдиний шлях отримати кошти як компенсацію-репарацію – через суд”, – додала координаторка “Опори”.
Вона пропонує ще один варіант для збирання коштів на відновлення будинків: запуск потужної краудфандингової онлайн-платформи з можливістю адвокатувати, популяризувати це питання за кордоном. Лише спільними зусиллями можна допомогти людям, які залишились без житла.
Аналіз ситуації із відновленням житла свідчить, що наразі у влади немає ані механізму, ані коштів для цих масштабних робіт. Виділені фінанси становлять приблизно всього лише 5% потреби. Тому єдиним джерелом, завдяки якому можна щось робити, сьогодні є лише кошти самих власників пошкодженого житла, а також фінансові добровільні пожертви небайдужих. Саме тому мешканці багатьох будинків, які зазнали обстрілів ворога, об’єдналися й активно займаються відновленням власних осель. Їх мета – встигнути зробити найбільш важливі роботи до цієї зими, щоб повернутися додому і щоб будинок не зазнав ще більших руйнувань, доки чекатиме державної підтримки. Люди сподіваються, що керівництво країни все ж не кине їх напризволяще й згодом відшкодує витрати з коштів Фонду енергоефективності чи за рахунок репарацій.
Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для “Української енергетики”
