Андрій Саук, досвідчений голова правління ОСББ та старший експерт Офісу підтримки реформ Мінрегіону розповів Управбуду про ключові правила безпечного життя у багатоквартирному будинку. Розмова з Андрієм привернула увагу багатьох глядачів “Управбуду”, тож ми підготували на основі стріму текстовий варіант інтерв’ю! У першій частині Андрій Саук розповів про базові правила протипожежної безпеки у багатоквартирному будинку та про важливість вміння користуватися вогнегасниками.
– Чи справді зараз варто переїздити з багатоквартирних будинків у приватний сектор?
Коли ти живеш у приватному будинку, все залежить лише від тебе. Коли ж ідеться про багатоквартирний будинок, то безпека — це спільна справа, адже кожен може стати джерелом небезпеки для життя й здоров’я — не лише власного, але й інших мешканців.
Багато людей сьогодні шукає порятунку в приватному секторі. Переміщаючись туди, подумайте, як ви там житимете. Ми чули, як голови різних населених пунктів закликали виїжджати на зиму до приватних будинків, аби безпечніше перебути морози. Але для цього недостатньо просто мати житло за межами міста — потрібно, аби житло ще й було готове до цього. Наприклад, якщо у вас твердопаливне опалення, слід подумати не лише про дрова, але й про те, коли останній раз чистили димар, аби дим виходив із хати.
– Що варто знати щодо протипожежної безпеки у багатоквартирному будинку?
Пожежі – причини багатьох небезпечних ситуацій у багатоквартирному будинку. Тож існують протипожежні системи, які мають запобігати пожежі або сигналізувати про неї, якщо вона сталася, і виконувати дії, аби цю пожежу усунути.
В Україні вимог до наявності протипожежних систем будинків нижче 27 метрів (9-10 поверхів) немає. Тож добре, якщо стоятиме якийсь багор, лопата, відро чи протипожежний щит. Якщо будинок вище — для нього є протипожежні вимоги: в таких будинках уже будуть відповідні системи, які будуть ускладнюватися.
Одна із систем — пожежна сигналізація, яка має повідомити, що сталося займання або задимлення. Зазвичай у будинку розміщені датчики-сповіщувачі, які мають повідомити про підвищення температури чи появу диму. Є невтішна інформація: 99% цих систем в українських будинках перебувають у несправному стані. Варіантів, чому так, декілька. Перший: датчик-сповіщувач знятий, бо не вписується в інтер’єр!!! Деякі люди знімають їх чи закривають підвісними стелями або гіпсокартоном. Такі випадки трапляються дуже часто, але це робити заборонено — датчик має бути у зоні видимості, його треба розміщувати так, аби дим у разі появи досяг датчика. По-друге, датчики пожежної сигналізації треба час від часу чистити, тому що вони забиваються пилом і перестають працювати.
Інформація про те, що датчики не працюють або демонтовані, надходить до внутрішньобудинкової системи сповіщення, яка зазвичай стоїть у приміщенні консьєржа. Коли система спрацьовує, то подається сигнал, і щоб вона не заважала спати консьєржам, звуковий сигнал вимикають — ви заходите, щит горить червоними лампочками, видається сигнал, що спрацювали датчики, а звуку немає.
По-хорошому, система мала би повідомляти консьєржа, чи ця інформація одразу мала б іти на пульт організації, яка обслуговує ваші системи. Це ще одне питання, яке компанії-управителі, ЖЕКи й навіть ОСББ часто ігнорують: усі протипожежні системи потребують обслуговування, має бути спеціалізована компанія, яка повинна це обслуговувати. Для економії кошторису це питання часто ігнорують.
– Чим саме пожежа загрожує багатоквартирному будинку?
У разі пожежі кімната у багатоквартирному будинку вигорає за шість хвилин. ДСНС навіть записувала таке відео з презентаційною метою, вони ставили експеримент. Датчик-сповіщувач при цьому спрацьовує десь на другій хвилині — залишається чотири хвилини, поки інформація потрапить на щит до консьєржів — а той вимкнений. Або за чотири хвилини інформація потрапляє до вогнеборців — уявіть, як вони доїдуть до вас за чотири хвилини, якщо ви живете у великому місті. Тож система має бути встановлена. Вона повинна працювати, і її має обслуговувати спеціалізована компанія.
У нас часто вимикають електропостачання, і разом із ним вимикається й система оповіщення. Є можливість придбати протипожежні датчики, які працюють від акумуляторів. Якщо ви не заживите квартиру від альтернативних джерел, то можна купити датчики температури й чадного газу, які працюватимуть на батарейках чи акумуляторах.
Система пожежогасіння — ще одна система, яка має бути в будинках вище дев’яти поверхів. Якщо ваш будинок нижче, то, на жаль, єдиний ваш вихід — запобігати ситуації загоряння. Або самостійно або спільно з сусідами забезпечити наявність вогнегасників в квартирах або коридорах. Пожежогасіння складається з декількох елементів. Перший — пожежні гідранти, тобто пожежні крани, на кожному поверсі.
Є декілька застережень: 99% багатоквартирних будинків, якщо й мають ці системи, то вони вимкнені. Це роблять через те, що для керівників компаній-управителів, ЖЕКів чи ОСББ наявний високий ризик того, що хтось ненароком натисне на кран, і будинок заллє. Я знаю, що сьогодні в багатьох будинках відновлюють працездатність і комплектність цих систем, адже рукави для пожежогасіння часто крадуть.
Деякі будинки вирішують цю проблему, ставлячи сигналізаційні кнопки, які подають сигнал про те, що дверцята пожежного крану відкриті. В інших будинках співвласників уже “виховали” не красти, тому що йдеться про безпеку всіх мешканців. Я спілкувався зі співробітниками ДСНС, і вони порадили мені тримати декілька рукавів у консьєржа, аби в разі загоряння вогнеборці взяли їх там і пішли до місця займання.
Але через те, що внутрішньобудинкові системи пожежогасіння часто не працюють, вогнеборці підключаються до найближчого вуличного гідранта й тягнуть рукави аж до поверху, де сталося займання. Але уявіть, скільки потрібно рукавів, якщо пожежа, наприклад, на п’ятнадцятому поверсі. До того ж, рукави у вогнеборців бувають не зовсім цілі, тож бажано, аби у вашому будинку були рукави, які ви можете надати пожежникам.
Якщо пожежа відбулася, в жодному разі не запускайте систему пожежогасіння самотужки й не використовуйте товсті стоміліметрові рукави, тому що в системі пожежогасіння дуже високий тиск, і непідготована людина просто не втримає цей шланг. Думаю, ви бачили, як хтось у мультиках хапає цей шланг, а потім хитається на ньому з боку в бік, як на великій змії. Те саме відбувається із непідготованими людьми. Я бачив, що в новобудовах сьогодні встановлюють квартирні кран-комплекти. Вони менші діаметром, і такий шланг ви зможете втримати навіть якщо у вас немає фізичної підготовки.
– А як саме діє система димовиведення?
Існують і системи димовидалення, і підпору повітря. Думаю, ви бачили, що на поверхах у вас є клапани, що автоматично відкидаються після спрацювання датчиків. Має спрацювати дві системи: перша витягає дим для того, щоб ви могли безпечно евакуюватися, друга (система підпору повітря) працює для того, щоб дим не поширювався.
Коли приміщення задимлене, важливо евакуюватися звідти поповзом по підлозі, тому що дим дуже токсичний, і ,вдихнувши його, ви можете знепритомніти й так загинути у пожежі. Системи димовидалення дуже важливі, аби ви могли безпечно евакуюватися. Важливо те, що ці системи передбачені для спрацювання лише в тому разі, якщо у вас причинені двері. Ви могли бачити, що ці клапани стоять у коридорі чи в ліфтовому холі й на сходах. Вони встановлені так, що не можуть одразу витягнути дим із усього поверху, вони спрацьовують по-різному. Тому дуже важливо, щоб двері на поверхах, сходових клітинах і ліфтових холах обов’язково зачинялися — я вже мовчу про те, щоб вони відповідали протипожежному класу, витримуючи горіння упродовж однієї-двох годин.
Але всі двері мають зачинятися, бути обладнаними довідниками чи іншими системами закривання. Якщо двері не будуть зачинені, система спрацює недосконало, тож можуть бути жертви, яких ви могли б уникнути. Дуже важливо, щоб ці системи обслуговувала спеціальна компанія — я знаю випадки, коли люди намагаються на цьому зекономити, й у результаті система не працює або працює некоректно.
Станом на зараз у Києві є лише дві пожежні драбини, які можуть дістати вище шістнадцятого поверху, хоч будинків, які вищі за шістнадцять поверхів, дуже багато. Тож дуже важливо самим подумати, що можна зробити, аби попередити ситуацію займання. Наскільки я знаю, в Київській області пожежних машин із такими драбинами немає взагалі. Вертолітних майданчиків так само мало — якщо драбина не дістає, а пожежа, наприклад, на тринадцятому поверсі, то ви не можете евакуюватися, якщо поверх повністю охоплений полум’ям. Якщо ваш будинок утеплений легкозаймистим матеріалом, то почне горіти й фасад. Тому існує значна ймовірність того, що без спрацювання протипожежних систем станеться велике лихо. Тож системи повинні працювати, і працювати коректно.
– Розкажіть про те, наскільки важливо мати в будинку вогнегасники.
Ми придбали величезний вогнегасник після того, як у нашому дворі підпалили автомобіль. Ми намагалися загасити його маленькими автомобільними вогнегасниками, але ясно, що це не дало результату. Вогонь почав переходити на запарковані поруч автомобілі. Слава Богу, постраждати встигли тільки дві машини. І слава Богу, що пожежний автомобіль устиг заїхати до місця пожежі: в Україні мало того, що машини щільно запарковані — вони ще й бувають запарковані так, що автомобілі вогнеборців не можуть проїхати.
Це величезна проблема, адже часто навіть під час проєктування нівелюється необхідність проїзду пожежного автомобіля, а потім ще люди паркують свої машини. Автомобілі спеціальних служб мають право таранити й відштовхувати автівки, які заважають їм проїхати. Але спеціальні служби не хочуть опинятися в таких ситуаціях, тому вони зазвичай стоять, поки інші власники не відтягнуть машини, які заважають проїхати — а це дорогоцінні секунди й хвилини.
Тож нам пощастило, що пожежний автомобіль зміг проїхати: повністю згоріла лише підпалена машина, і два автомобілі було пошкоджено. Могло бути значно гірше. Тож ми купили цей великий вогнегасник: він на колесах, може загасити і квартиру, й автомобіль. Українці зазвичай ставлять ґрати на вікна першого поверху вже після пограбування — так і ми з цим вогнегасником. Спираючись на власний досвід, я раджу вам придбати вогнегасник додому — ви знаєте, що законодавство передбачає наявність вогнегасника в кожному автомобілі, але у квартирах цього чомусь не передбачено.
Друзі, будь ласка, купуйте вогнегасники: якщо ви за декілька секунд не змогли погасити пожежу, слід терміново викликати вогнеборців, бо далі ви вже нічого не зможете зробити. Статистика свідчить, що ви маєте декілька секунд на локалізацію пожежі чи її гасіння. Якщо ви не встигли — відразу викликайте вогнеборців, далі без них ви точно не впораєтеся.
Люди дуже часто купують вогнегасники — одразу виникає питання, які саме, тому що є декілька типів вогнегасників. На мою думку, найкращі — порошкові, ними можна гасити найбільшу кількість типів займань — у тому числі займання електропроводки. Водним або водопінним вогнегасником проводку гасити не можна. Важливе застереження: якщо у вас горить проводка, дуже важливо вимкнути електроживлення. Це питання безпеки: якщо ви будете гасити електропроводку під напругою, може статися щось непередбачуване. Я бачив, як люди водою гасять розетку, що палає. Добре, що нікого не вдарило струмом. Але коли ви панікуєте й намагаєтесь якомога швидше чинити якісь дії, бажано мати порошковий чи вуглекислотний вогнегасник. Утім, суміш у вуглекислотному вогнегаснику перебуває під дуже низькою температурою, і ним треба користуватися обережно і в рукавицях, тому що можна отримати охолодження чи хімічний опік.
Тож я раджу вам придбати вогнегасник: якщо стрибати з відстані, більшої за чотири поверхи, це у п’ятдесяти відсотків випадків закінчується смертельно. Зрозумійте: вистрибнути вам не вдасться, парашута у вас немає — це буде ситуація, у якій ви переживатимете й нервуватимете і, відповідно, будете робити помилки. Тож краще мати вогнегасник, аби локалізувати пожежу.
Українці люблять себе заспокоювати тим, що з ними нічого подібного не станеться — але ми бачимо, що ситуації відбуваються абсолютно різні. Навіть якщо у вас усе добре, якщо ви маєте нормальну проводку, яку постійно перевіряєте, однаково є мережі багатоквартирного будинку й сусіди — ніхто не застрахований від ситуації, коли сусід, що живе поверхом вище, викидає недопалок, а той падає до вас на балкон. Ніхто не застрахований від того, що сусідка засне із цигаркою в руках, що є одним із найбільш поширених джерел займання. Навіть якщо згорить квартира поруч із вами, задоволення від цього буде мало. Тож, аби в разі потреби допомогти сусідам локалізувати пожежу, варто мати в себе вогнегасник.
Уміння користуватися вогнегасником — те, про що ми говоримо дуже часто. Люди нерідко купують те, чим не вміють користуватися. Тож якщо ви купили вогнегасник, спробуйте ним скористатися. Не забувайте про те, що вогнегасник варто періодично повіряти й перезаряджати — хлопавка, яка пролежала у вас десять років і з якої ви намагаєтеся стрельнути, не працюватиме. А якщо вогнегасник не спрацює в необхідний момент, наслідки можуть бути набагато гірші.
Головам правлінь ОСББ та управителям будинків я дуже раджу проводити навчання для співвласників, тому що статися може будь-що. У нашому будинку є й пожежні рукави, і вогнегасники в кожному щиті, тож людина може ними скористатись — але для цього треба висмикнути чеку, натиснути на важіль — те, що станеться потім, може здивувати людину, так що вона спереляку кине вогнегасник. Тож обов’язково навчіться користуватись вогнегасником, не чекайте надзвичайної ситуації, коли часу навчатися вже не буде.
