Управбуд продовжує знайомити управителів та голів правлінь ОСББ із лайфхаками, що допоможуть економити тепло в багатоквартирному будинку та дозволять досягти максимального комфорту для мешканців. Цього разу темою нашого стріму стали лайфхаки для ОСББ при підготовці до старту опалювального сезону, а саме – важливість вчасного налаштування та обслуговування індивідуального теплового пункту – ІТП.
Співрозмовниками Управбуду в цій важливій для ОСББ розмові стали Олександр Гут, спеціаліст із розвитку проектів термомодернізації в житловому секторі компанії Данфос Україна та Андрій Сластін, спеціаліст по енергоефективних заходах, термомодернізації будівель, керівник компанії ОТОS. Із другої частини розмови ви дізнаєтеся про середню вартість та окупність самого ІТП, а також про особливості налаштувань теплового пункту, які дозволять економити від 20% до 30% енергоносія.
Традиційно ми подаємо відповіді експертів від першої особи, тематично розділивши матеріал на блоки для простоти сприйняття.
Про середню окупність ІТП
Олександр Гут: На київський Конкурс енергоефективних проектів для ОСББ обов’язковий розрахунок ТЕО (техніко-економічне обґрунтування). ТЕО базується на рівні споживання, яке було “до” і яке буде “після” впровадження. Так от із власного досвіду цих розрахунків за декілька останніх років, незалежно від потужності чи вартості, середній розрахунковий термін окупності ІТП сягає 2,5…3 опалювальних періоди.
А реальний – від половини опалювального сезону. Якщо говорити про те, щоб залучати кошти з програм – міських чи програми Енергодім тощо, то коли ти отримуєш грант від держави у розмірі 40% витрачених коштів, термін окупності навіть величезних інвестицій вже йде на місяці.
Про вартість ІТП та ефективність у досягненні економії теплоносія
Олександр Гут: На сьогоднішній день вартість ІТП може сягати і мільйона, й навіть більше. Все залежить від потужності.
Андрій Сластін: Коли я говорив про безкоштовне обслуговування – мав на увазі, що я не той хороший хлопець, який із задоволенням буде щось робити безкоштовно. Тут є й мій інтерес. Я усвідомлюю, що якщо я є підрядником з монтажу ІТП, я повинен принести людям економію. Я не можу на етапі укладення договору з монтажу розповідати, що ІТП потребує обслуговування, коли я не можу в цей момент гарантувати якусь економію. На жодному об’єкті я не можу гарантувати економію, тому що не знаю якими будуть налаштування.
Поясню. ІТП – це кермо системи опалення. Якщо ви хочете, щоб температура у всьому будинку сягала 25 градусів, теплопункт може це зробити, проте ви повинні розуміти, що кожен додатковий градус температури повітря у вашій квартирі це плюс 6% у платіжці. Виставити 20 чи 25 градусів – ось і різниця в 30%.
Саме тому я не можу гарантувати. Пропонуючи установку теплових пунктів я повинен зробити так, щоб вони економили. В будь якому випадку я це робив не лише в інтересах будинку, а й у власних. Мені важливо мати позитивні відгуки про мою роботу і тому мені не соромно привести замовника на будь-який зі своїх об’єктів, щоб він сам подивився, чи поговорив з головою правління ОСББ, про те, що ми досягли таких-то показників. В середньому у нас 20% незалежно від міста. Найменша економія, яка була, це 15% по будинку.
Про систему дистанційного управління ІТП
Андрій Сластін: Дистанційне управління нами використовується абсолютно на всіх ІТП, і досить давно. Більше скажу – особисто я ІТП без дистанційного управління не встановлюю. У мене об’єкти в різних містах. Якщо о 2 годині ночі пролунає дзвінок, наприклад, з Краматорська, де відкрився клапан, не можу ж я відразу мчати туди.
Саме тому не берусь за ІТП, в які не можу закласти контролер з дистанційним управлінням. Все досить просто – контролер підключається до мережі Інтернет, є мобільний додаток, який встановлюється на телефон, і за його допомогою можна керувати та коригувати графік. Є й додаток для стаціонарних комп’ютерів. Всі наші ІТП підключені до мережі Інтернет, до них мають доступ менеджер, який веде об’єкт, та голови ОСББ, які теж часто цікавляться та намагаються підключитися до процесу економії та налаштування ІТП. Наприклад, ми можемо оперативно управляти з харківського офісу ІТП, розташованими в будь-якому місті.
Дистанційно налаштовуються практично всі параметри. Звісно, є регулятори, які не автоматизовані – це гідравлічні регулятори тиску, тому їх потрібно налаштовувати на місці. Але температурний режим можна підібрати та налаштувати повністю віддалено.
Практично всі виробники контролерів декларують можливість дистанційного управління ними, але реально безперебійно ця функція працює лише в контролерах Danfoss. В інших – то програма висне, то зв’язку немає… Уявіть, взимку в опалювальний сезон вмикаєш програму, а вона не працює. І що тоді? Їхати у інше місто на об’єкт?
Тому, коли я комплектую тепловий пункт, можу багато чого замінити на аналоги – насос, запірну арматуру, але щодо автоматики я наполягаю лише на Danfoss. У цьому випадку я можу спати спокійно та бути впевненим, що з об’єктом все буде в порядку і я його зможу контролювати в будь який час дня і ночі.
Олександр Гут: Додам – у мене 6 років тому був випадок. Період теплих кредитів, коли люди саме почали цікавитись таким обладнанням. У невеличких містечках з централізованим опалення з’являлись компанії, які допомагали людям монтувати ІТП. Однак щодо налаштування – вони визначали, що їхні спеціалісти більше сантехніки, монтажники, а електроніка – не для них.
Тоді я зняв відео, яке розмістив у Youtube, про те, як підключити контролер до інтернету. Переглянувши відео, монтажники підключили ІТП, зв’язались зі мною у Viber, під’єднали ІТП до Інтернету і далі я, сидячи в Києві, провів налаштування.
Встановлення – не такий довгий і складний процес. Головне на наступному етапі – налаштування автоматики. Звісно, гідравлічно нам все одно потрібно було їхати та доналаштувати. Але фактично тепловий пункт вже працював.
Всі найвдаліші проекти, принаймні в моєму регіоні, побудовані таким чином, що є можливість дистанційного керування для миттєвого реагування на будь-які питання чи проблеми для того, щоб все й далі працювало і забезпечувало комфорт.
Про те, де шукати компанії чи спеціалістів з обслуговування ІТП
Андрій Сластін: Під час пошуку спеціалістів варто звертатись до тих, хто монтує теплові пункти і позиціонує себе як організація, яка спеціалізується на цьому. Монтують ІТП багато, але не всі займаються регулюванням. Важливо розуміти, чи компанія тільки здійснює монтаж, чи надає повний спектр послуг, пов’язаний з обслуговуванням теплових пунктів.
Крім того, варто звертати увагу на тих, у кого є якийсь позитивний відгук про роботу та реальні результати на об’єктах.
Олександр Гут: На жаль, енергоефективність зараз популярна тема. Чому на жаль? На тлі популярних тем не лише в нашій країні а й в інших державах, з’являються абсолютно недоброчесні люди, шахраї, які видають, на їхню думку, технічні рішення, за ті, які допомагають людям економити.
Все що стосується технологічно правильних рішень – написано в ДБН. За Нормами є відповідальні люди, фахівці. Й такі рішення – не раптово придумані, а з тривалого досвіду. І Ви праві, це дійсно повинен бути тотальний процес «ІТП-зації» країни.
Однак на тлі популярності теми також з’являються такі пропозиції, як “міні-ІТП”, “реверси”, “гідромодулі”, все, що пов’язане з модним нині словом smart. Колись це все розвіється, як попіл на вітрі. Але зараз люди витрачають кошти і не отримують того результату, який їм обіцяють, оскільки їх свідомо вводять в оману. На темі енергоефективності є дуже багато людей, що хочуть на цьому нажитися. Не ведіться на популістські заяви.
Про те, чому обслуговуванням ІТП важливо займатися протягом усього року
Андрій Сластін: Зазвичай, всі починають згадувати про ІТП або коли вже подають тепло або десь за три дні до того. А як тільки тепловий пункт запустили і настроїли, відразу забувають, і вважають що річну долю уваги ІТП вже в них отримав і більше робити нічого не треба. Я б рекомендував звертати увагу на ІТП принаймні кілька разів на рік – і влітку, і взимку все таки щось треба робити. Взимку обов’язково його треба коригувати та слідкувати.
У мене був приклад, коли ми запустили ІТП, дистанційно контролюємо, а на місці ніхто не контролює і ніхто протягом кількох місяців до нього не ходив. Просто замулився повітровідвідник, системного обслуговування не було, ніхто не заходив до ІТП, і з нього почала капати вода на електропривід, як наслідок – привід вийшов з ладу. Виявили, коли в будинку стало занадто тепло. Ми виїхали на об’єкт, зняли привід. На складах його ніде не було. Замовили, але потрібно очікувати 6 тижнів. Тобто, протягом 6 тижнів теплоспоживання в будинку не регулюється та йде перевитрата тепла. А якщо в середньому економія на опаленні 25 %, то за цих 6 тижнів ОСББ витратило на цю перевитрату суму, якої вистачило б на кілька років системного обслуговування – на підготовку до опалювального сезону, і на консервацію ІТП після сезону, на налаштування тощо.
Саме тому тепловим пунктом важливо займатись протягом всього року.
Про вартість обслуговування ІТП
Андрій Сластін: Скільки коштує обслуговування ІТП? Я б сказав, варто ставити питання інакше – скільки коштує відсутність обслуговування ІТП. Якщо тепловий пункт, який не обслуговується, не приносить економії, а середня економія – 25%, то це в середньому близько 600 грн з однієї квартири. Відповідно, кожна квартира в будинку, який налаштований і обслужений, платить на 600 грн менше ніж аналогічна квартира в такому ж будинку, де ІТП не налаштований.
Наше обслуговування коштує близько 15 грн в місяць з однієї квартири. А при відсутності обслуговування виходить, що одна квартира за день переплачує більше вартості місячного пакету системного обслуговування для ІТП! Ціле ОСББ у такому випадку втратить більше, ніж зекономили не підписавши угоду та не домовившись про приїзд спеціаліста у перші 2-3- дні опалювального сезону.
Знову ж таки, актуальне питання – коли саме фахівці приїдуть і все налаштують. Якщо ми від моменту першого запуску тепла до останнього нашого замовника доїдемо через місяць , то він за цей місяць може спожити теплової енергії на суму, яка перебільшує всі можливі витрати на обслуговування. В будь-якому випадку ми приїжджаємо до всіх, але в першу чергу їдемо до тих, з ким узгодили дату приїзду та підписали договір на технічне обслуговування.
Про декілька прикладів використання ІТП та їх результатів
Андрій Сластін: У нас є об’єкт – 16-поверхівка на 3 під’їзди. У перший рік після запуску ІТП, мешканці вивісили лист-подяку нам на вхідних дверях в під’їзди, адже ми тепловим пунктом рівно на третину зменшили їхню платіжку.
Найменша економія, яка в нас була, це будинок, який недоопалювався все життя. Він тупиковий по тепломережі, теплоносій до нього доходив по остаточному принципу, перепад тиску на вводі у 1,5 метри, вода (теплоносій) практично завжди холодна, при цьому до реконструкції ІТП в будинку середня температура була 18 градусів. Представники тепломереж просили зробити що завгодно, тільки б цей будинок до них більше не звертався, оскільки щороку з початком опалювального сезону мешканці будинку засипали скаргами на холод та з проханнями щось зробити. Але самі представники тепломереж фізично зробити нічого не можуть.
Я взяв ці клопоти на себе. Ми отримали технічні умови, розробили проект, реалізували його. Після цього в будинку тримається середня температура (повітря) 20 градусів, яку знову ж таки люди самі затвердили на загальних зборах ОСББ. У підсумку вийшла економія 15%. Це був, як я сказав, від початку “недогрітий” будинок, тому економія суттєво менша.
Бувають навпаки “перегріті” будинки, і причиною цьому теж швидше за все співпадіння обставин, а саме – їх розташування в міській тепломережі. Після регулювання в таких будинках більше температура (повітря в квартирах) +27 градусів не підтримується. Знову ж таки, мешканці добре розуміють, за що платять і що можна налаштувати й +27, але вже не хочуть. У таких будинках економія і до 40% доходить.
Олександр Гут: Прикладів багато. Але нажаль я часто дізнаюсь про успіхи своїх проектів з Facebook чи інших джерел, але не від самих людей. Я тільки консультую, допомагаю, але не займаюсь обслуговуванням ІТП. Я можу допомогти з налаштуванням автоматики. У мене в смартфоні більше 100 ОСББ, яким особисто я допомагаю. У всіх без винятку однозначно був результат, який полягав або в підвищенні комфорту, або в зменшенні платіжки, або і те, і те разом. І тут все залежить від факторів, про які говорив Андрій раніше.
У нас біля офісу є будинок ЖБК Іскра, який пройшов всі стадії конкурсі енергоефективних проектів. Вони почали з ІТП з балансуванням, далі зробили вікна і двері, два роки тому повністю утеплили цей будинок.
Запам’ятався випадок, коли мешканці будинку домовились про санітарними нормами унормовану температуру +22, жителі верхніх поверхів, у яких раніше було +28 в квартирі, пручались, вони вже призвичаїлися до такої температурі і не розуміли, що треба одягатись в опалювальному приміщенні, де вони звикли, перепрошую, ходити в трусах, при тому регулярно відкриваючи кватирки. В результаті, ОСББ отримало шалену економію.
Моя порада для ОСББ – все у ваших руках. Ви можете на загальних зборах ОСББ домовитись про той рівень комфорту, який прагнете підтримувати у вашій будівлі.
