Головна Енергоефективність Муніципалітетам

Green Restart. Комплексна енергетична модернізація громадських будівель: досвід міст з України і ЄС

Ми в Управбуді пильно слідкуємо за усіма ініціативами, пов’язаними з енергоефективністю, щоб наші читачі були в курсі останніх тенденцій, мали приклади успішного досвіду та знали, як заощадження енергії впливає на наше життя, навколишнє середовище та наші міста. 

Як ми дізналися, “найбільш зелена та енергія, яку ми не використовуємо” – про це зазначили 29 квітня 2021 року під час онлайн-конференції «Green Restart: Реновація громадських будівель», яку організувала компанія Danfoss Україна. 

Ми взяли участь в конференції, щоб з перших вуст дізнатися про те, чому реновація громадських будівель має величезний вплив на споживання енергії та наш добробут. Адже в Україні за даними Держенергоефективності близько 100 тисяч будівель бюджетних установ побудовано ще за старими радянськими стандартами і потребують комплексної термомодернізації. Потенціал скорочення енергоспоживання у них становить 50%. 

Нижче ви можете прочитати другий із серії оглядових матеріалів із цієї конференції, в яких ми цитуємо ключові повідомлення від експертів про успіхи та труднощі, з якими стикалися міста під час енергоефективної модернізації муніципального сектору в Україні, Польщі та Литві, основні етапи комплексної модернізації та джерела фінансування енергоефективних заходів.

 

Green Restart. Енергетична модернізація громадських будівель: нова європейська політика

Литва: як 30-тисячна громада Таураґе здійснила модернізацію 93% громадських будівель та сьогодні виробляє більше енергії, ніж споживає

Сіґітас Мічуліс розповів про досвід комплексної реновації і термомодернізації будівель у литовському місті Таураґе, де він був мером Тауразького районного муніципалітету у 2015-2019 роках. Він зазначив, що влада, бізнес та громадяни міста поставили за мету стати найбільш екологічною громадою у Литві. Крім цієї мети є ще й вимоги Європейського Союзу: до 2030-го року зменшити споживання енергії не менш ніж на 32%; зелена енергія має складати не менше 32,5% в загальному балансі енергетики; викиди СО2, через який відбувається глобальне потепління, потрібно зменшити не менше ніж на 50%. 

Сьогодні у місті 93% громадських будівель та 44% багатоквартирних будинків термомодернізовано. Спочатку ніхто не вірив, що інвестиції повернуться, але отримали дуже гарні результати, коли завершили реновацію перших будівель. Пан Мічуліс відзначив, що реновація – процес не швидкий. Від аудиту проекту, експертиз, отримання сертифікату енергетичного класу будівлі і до здачі різним інспекціям проходить багато часу. Він вважає, що швидко здійснити реновацію у всіх будівлях неможливо, тому що потрібні великі інвестиції, і зазвичай немає таких будівельних потужностей і компаній. Тому першим кроком має стати облік енергії, встановлення лічильників, якщо їх ще немає, щоб розуміти реальне споживання. Далі – зробити енергетичний аналіз (аудит) і підготувати інвестиційний план, визначити окупність проекту. 

Він навів приклад розрахунку економії для бюджетних закладів: у тижні 7 днів або 168 годин, люди в бюджетній сфері працюють найбільше 40 годин, тобто чверть усього часу. Якщо автоматизувати тепловий вузол (встановити індивідуальний тепловий пукнт), електронний контролер буде знижувати температуру вночі, в суботу та неділю, святкові дні, і можна досягнути великої економії. Такі інвестиції повертаються швидко. І інших випадках можна ставити балансувальні крани, щоб вирівняти розподіл тепла по будівлі, робити ізоляцію труб, дахів – найкраще, на його думку, спершу впроваджувати  такі інвестиції, що повертаються максимум за три роки. 

За останні роки здійснили реновацію у 13 громадських будівлях та в 40 багатоквартирних будинках. У місті також замінили всі лампи вуличного освітлення на світлодіодні. На двадцяти дахах стоять сонячні батареї. Місто також закупило 23 нових екологічних автобуси, в тому числі перші в Литві 3 електробуси. Джерела вироблення енергії сьогодні поповнили когенераційні установки на біомасі, джерела з вітру, сонця та, навіть, теплові насоси, що забирають тепло з каналізаційної води. Місто сьогодні виробляє енергії більше, ніж споживає увесь район за рік. 

Польща: як майже 2-мільйонна Варшава розвинула систему енергоменеджменту та здійснила термомодернізацію 300 будівель за 10 років

Про приклад енергетичної реновації у Варшаві розповів Лешек Дрогош, заступник директора департаменту інфраструктури у міській раді Варшави. У Варшаві термомодернізація проходила поетапно – спершу впроваджувалися ті заходи, які не потребували значних інвестицій. Далі – менш витратні, наприклад, встановлення датчиків руху, промивка та налаштування системи опалення, заміна освітлення. Варшава раціонально підходила до реновації, тому впровадженню заходів передував енергоаудит. З 2010 по 2020 роки у Варшаві термомодернізовано близько 300 громадських будівель. Проводилися дуже різні роботи, включно зі встановленням теплових насосів, чи сонячних панелей, демонтажем індивідуальних джерел тепла і підключенням будівель до централізованого теплопостачання. Загальний обсяг інвестицій в цей період склав 207 млн. евро. В 2017-2018 роках відповідно до Угоди мерів та Плану сталого енергетичного розвитку Варшава провела комплексну модернізацію муніципальних будівель загальною корисною площею 188 тис кв. м. 

Пан Дрогош зазначив, що планування реновації будівель має відштовхуватися від їхнього технічного стану. Слід брати до уваги ситуації, коли будівля внесена до реєстру будівель історичної спадщини. Все це впливає на технічні можливості реновації, термін реновації, обсяг робіт та можливості залучення фінансування. “Наш департамент займається моніторингом енергоспоживання та витрат на енергоносії в муніципальних будівлях. Кожного року аналізуючи дані, ми рекомендуємо перелік будівель для термомодернізації, відштовхуючись від показнизників їхнього споживання”, – зазначив пан Дрогош. 

Він також прокоментував питання щодо того, як в Варшаві працює система оцінки ефективності споживання та управління енергією (енергоменеджементу). З 2013 року у Варшаві відслідковують річне споживання і витрати по 4 базових послугах: тепло, електроенергія, газ, вода. Тому там легко порівняти витрати до і після реновації будівлі. Пан Дрогош наголосив, що дуже важливо правильно користуватися будівлею: це так звані “вдалі практики”. Система енергоменеджменту є ключовою для зниження енергетичних витрат. У 2011 році у Варшаві була впроваджена система управління тепловою енергією у школах. Вона наразі працює в 72 закладах зі 100. Це дозволило заощадити приблизно 1,5 млн. євро за останні 10 років, що складає близько 15% заощаджень витрат енергії по 1 будівлі. Сьогодні Варшава впроваджує систему моніторингу та управління енергією у всіх міських будівлях. 

 

Приклад з України: як 25-тисячна громада міста Славутич економить щороку 3 млн грн бюджетних коштів та ще й заробляє на сонячній енергії

Під час конференції кілька разів цитували представників міста Славутич, яке на думку експертів, є серед, так званих, міст-чемпіонів в Україні у галузі енергоефективності. 

Віктор Шевченко, перший заступник міського голови міста Славутич, розповів про успішні практики в місті. Він зазначив, що послідовність в діях і в політиці щодо енергозбереження з боку місцевої влади, органів місцевого самоврядування – це запорука того, що поставлена ціль буде досягнута. Славутич таку ціль собі ставив ще в 2000-му році, коли в місті написали перший стратегічний план економічного розвитку. 

Сьогодні місто вже може поділитися як  вдалими, так і невдалими проєктами. Серед вдалих проєктів пан Шевченко назвав створення першого в Україні енергетичного кооперативу «Сонячне місто». Цей проєкт отримав перемогу в конкурсі Міністерства розвитку громад і територій України «Кращі практики місцевого самоврядування». В межах цього проєкту коштом містян була створена сонячна електростанція на будівлях комунальної власності і 5% чистого прибутку цього кооперативу безпосередньо спрямовується на реалізацію енергоефективних проектів в місті Славутичі. 

Ще одним успіхом пан Шевченко вважає проєкт, що був реалізований в результаті перемоги в грантовому конкурсі Європейського союзу. Це проект з термомодернізації двох освітніх закладів: загальноосвітньої школи №2 і дитячого садочку «Калинка». Було досягнуто значне зменшення споживання енергії в цих будівлях: у дитячому садку на 66%, у загальноосвітній школі на 49%. Отримані результати стимулюють далі рухатись по шляху енергозбереження і реновації, оскільки місто змогло отримати щорічну економію в 3 млн грн бюджетних коштів. Зекономлені кошти місто може  спрямувати або ж на інші проекти з енергозбереження, або ж на інші інфраструктурні проекти. 

Також вдалим напрямком пан Шевченко вважає впровадження енергосервісних договорів. Він вважає, що це дуже привабливий механізм для громад, оскільки, не вкладаючи жодної копійки бюджетних коштів, місто може отримати  економію в скороченні енергоресурсів та підвищити комфорт перебування в громадських будівлях.

 

Комплексна термомодернізація: послідовність впровадження заходів

 

Говорячи про те, з чого слід починати термомодернізацію громадських будівель в громаді, багато експертів та представників міст говорили про те, що слід починати з обліку споживання та енергетичного аудиту, який покаже фактичні втрати та першочергові напрями реконструкції конкретної будівлі. 

Святослав Павлюк додав, що на його думку, починати термомодернізацію слід із повної інвентаризації всіх будівель. Такий реєстр повинен ранжувати будівлі за важливістю для бюджету та енергоспоживанням. Після цього місто може скласти план заходів, на частину яких місту потрібно буде сформувати кредитну програму. Доцільно взяти один невеликий об’єкт, на ньому відпрацювати всю схему роботи – від подання заявки до тендерів, контролю, введення в експлуатацію. Такий проект дозволяє отримати історію успіху, сформувати проектну групу, мати досвід роботи. Після цього вже можна йти до кредитних установ для отримання більшого фінансування. 

Про логіку впровадження заходів з термомодернізації у бюджетних закладах розповів Андрій Берестян, Генеральний директор Danfoss Україна. Він зазначив, що перед впровадженням заходів з термомодернізації будівлі слід обов’язково робити енергоаудит. Саме енергоаудит дасть відповідь на питання, з яких заходів слід починати реновацію конкретної будівлі та якою буде окупність цих заходів. З точку зору окупності, найбільш ефективними є заходи з реконструкції системи опалення, що мають складатися з трьох кроків: (1) встановлення індивідуального теплового пункту, що регулює кількість теплоносія на вході в будівлю залежно від погодних умов; (2) балансування системи опалення для рівномірного розподілу теплоносія по будівлі та (3) встановлення радіаторних терморегуляторів, що регулюють споживання тепла вже на рівні окремих приміщень. 

Система енергоменеджементу як передумова для енергетичної модернізації громадських будівель

Святослав Павлюк відмітив, що громадські будівлі – це безпосередньо витратна частина міського бюджету, яка значно впливає на комфорт мешканців міста. Якщо середнє скорочення споживання енергії при комплексній термомодернізації складає 30-50%, то це відповідно економія коштів міського бюджету та підвищення комфорту від перебування в дитячих садочках, школах, лікарнях. Досягнення такої цілі залежить від наявності енергоменеджера, його спроможності організувати процес, його доступу до мера і готовності мера дослухатися до рекомендацій та спілкуватися з керівниками бюджетних закладів. На думку пана Павлюка, громадські будівлі є важливим елементом в системі управління споживання енергії, але це лише одна ланка енергетичного ланцюжка, що включає також теплопостачання, тепломережі тощо. Важливою складовою також є енергетичне планування, яке передбачає відхід від традиційних джерел палива (газу, вугілля) і перехід на низькоемісійні технології. Пан Павлюк додав, що тарифи на тепло в більшості міст є збитковими, і дотуються міським бюджетом розвитку. 

Коментуючи тему енергоменеджменту в містах Оксана Кисіль, Національний експерт проекту ЄС  «Угода Мерів – Схід» в Україні, зазначила, що має інформацію, що в багатьох громадах посаду енергоменеджерів скорочують. Це не тільки невеликі громади, а це вже і великі міста. Коли приходить нова команда, то найнепотрібнішою посадою виявляється посада енергоменеджера. В цих ситуаціях голова об’єднаної територіальної громади не сприймає те, що енергоменеджер – це посада, яка буде економити кошти для бюджету, таким чином приносити кошти в громаду. 

Пані Кисіль також презентувала результати дослідження, яке було виконане в рамках проекту «Угода мерів – Схід» на початку лютого 2021-го року. 

Було проаналізовано 163 плани дій сталого енергетичного розвитку, в яких зафіксовано результати 3220 будівель. Експерти оцінили скільки інвестицій потребують ці будівлі в рамках планів дій сталого енергетичного розвитку і адаптації до змін клімату. Опитування, яке було проведено в лютому 2021 року, відображає поточний стан впровадження енергоефективних заходів протягом останніх п’яти років на рівні 117-и громад. Протягом цього періоду 117 громад загалом провели санацію: повну санацію 678 будівель, часткову – 3400 бюджетних будівель. “Зазначу, що часткове впровадження енергоефективних заходів підтримує будівлю, але не вирішує головної проблеми – не знижує енергоспоживання”, – зауважила пані Кисіль. 

Серед джерел фінансування лідирує НЕФКО при кредитуванні громад в секторі громадських будівель. Багато громад фінансують зі свого бюджету, є кошти Державного фонду регіонального розвитку, обласного бюджету, гранти. ЕСКО-контракти займають 6,4% в цих сумах, а кредитні кошті – 12%. Гранти не є сталим механізмом фінансування. А зовнішнє фінансування приватних інвесторів або фінансових інституцій ( ЕСКО і кредити) складає тільки близько 17,5%. Це означає, що громади ще не працюють із зовнішнім фінансуванням, і вони бояться кредитів. 

Опитування показало, що темпи термосанації низькі. Термосанація бюджетних будівель в рамках 163 плану дій сталого енергетичного розвитку і адаптації до змін клімату триватиме 23 роки. Це не витримує навіть термінів впровадження самих документів (планів). Тобто, є великий розрив між бажанням санувати і реальною картиною. На думку Оксани Кисіль, головною із проблем є те, що в нас відсутня на рівні громад стратегія глибокої термомодернізації бюджетних будівель. До прикладу, у Харкові 36% фінансування, інвестицій, займають бюджетні будівлі. Місто поставило ціль до 2030-го року санувати 42% бюджетних громадських будівель. Це буде реалізовано через цільові програми підвищення енергоефективності по кожному розпоряднику бюджетних коштів. 

Як зазначила пані Кисіль, інша проблема низьких темпів – це доступ до джерел фінансування. Опитування показало, що за п’ять років тільки 12% зовнішнього фінансування було залучено. Одна із причин цього, це внутрішній потенціал громади, тобто внутрішній потенціал громади планувати, впроваджувати та моніторити політики та проекти. На рівні громад повинні функціонувати групи впровадження проекту. Проекти реновації потребують команди, яка працює не тільки один цикл, не три-чотири роки, а яка має працювати декілька каденцій разом з мером, щоб реалізувати ці проекти. 

Проведений аналіз сталості груп впровадження проекту, показав, що на рівні жодного міста немає сталої структури групи впровадження проектів, тобто такої, яку місто буде фінансувати не залежно від того, з якого джерела фінансування реалізується той чи інший проект термомодернізації. Зараз, коли створюються групи впровадження проекту, то вони створюються під час виконання конкретного проекту, а потім підготовлені фахівці розходяться. Таким чином, місто втрачає цей кадровий потенціал, людей, які можуть реалізовувати проекти термомодернізації. Оксана Кисіль підсумувала, що успіх комплексної термомодернізації залежить від сталості функціонування групи впровадження проектів, доступу до фінансування та державних стимулів.

Леся Борода, комунікаційна експертка, редакторка Управбуду

Схожі статті