Управбуд провів обговорення теми аудиту безпеки території, і передовсім будинків – із фахівцями з цього надзвичайно важливого питання. Адже аудит безпеки і доступності територій протягом останніх півтора року став надзвичайно важливим. Чи розуміємо ми, наскільки в наших містах, містечках і селах, у наших багатоквартирних будинках важливо проводити цей аудит безпеки? Чи вчимося ми цього і чи знаємо, що в аудиті безпеки та доступності території є найважливішим?
Наскільки наше місто — паркова зона, вулиці, вулички, провулки, прибудинкова територія, квартали і навіть підходи до таких закладів, як лікарні, полікліники, пошта, церкви чи інші важливі для міста об’єкти — є доступними і безпечними? Звідки з’явилася ініціатива аудиту безпеки та доступності території? Хто є її ініціаторами? Яка методологія аудиту, чи є посібники, які можуть допомогти муніципалітетам, громадським організаціям, професійним асоціаціям, а також мешканцям і мешканкам багатоквартирних будинків провести такий аудит? Сьогодні пропонуємо вам ознайомитися з інструментами, які дозволять це зʼясувати. А в цьому нам допомогло опитування наших експертів, записи коментарів яких промонуємо далі.
Олена Суслова — старша аналітикиня ГО «Інформаційно консультативного жіночого центру», авторка ідеї в Україні аудиту безпеки «Безпечно для жінки – безпечно для всіх»
Пані Олено, розкажіть про історію ініціативи щодо аудиту безпеки й доступності, і що вдалося досягти
О.С.: Є дуже повчальна — для мене насамперед — історія про те, як ідея аудиту прийшла в Україну. Ця історія навчила мене, що ми маємо рухатися за власною мрією, а не за проєктами — особливо якщо вони написані не нами. 2010 року я була на міжнародному заході, де зустрілася з Анастасією Посадською-Вандербек, яка свого часу зробила дуже багато для розвитку нашої освітньої програми уповноважувальної освіти. На той час вона вже покинула структуру, в якій робила це, і перейшла в нову на той час структуру, доволі відому сьогодні — ООН Жінки (раніше вона називалася ЮНІФЕМ).
Коли ми зустрілись і я запитала, чим вона зараз займається, вона сказала: “Ой, це так цікаво! ООН Жінки планує робити ініціативу про аудит безпеки території та інфраструктури, бо жінки стикаються з насильством на вулицях”. Мені ця ідея сподобалася відразу. У ті часи, коли ми говорили про це на заходах, присвячених рівним правам і можливостям для місцевого самоврядування, це була дуже конкретна річ. І саме завдяки своїй конкретності та практичності ця тема знаходила відгуки в людських серцях. Звісно, коли я почула про це, я сказала: “Ми теж хочемо таке в Україні!”. Ася мені тоді сказала: “Оленочко, я навіть Таджикистан не змогла просунути, тому що, на жаль і на щастя для вас, ситуація з насильством проти жінок на вулицях України не є такою жахливою”. П’ять міст, які були обрані тоді — це Каїр (Єгипет), Кігалі (Руанда), Нью-Делі (Індія), Порт-Морс (Папуа-Нова Ґвінея) і Кіто (Еквадор). Сама по собі ідея також не була такою, що народилася в той час. Вона народилася раніше, і коли ми самостійно почали розвивати в Україні ідею аудиту безпеки території, ми шукали це — зокрема в чатах 2007 року була ініціатива “Сеул — безпечне місто”. Аудит безпеки жінок у Канаді проводили з 1989 року. Пізніше, у 2009 році, структура ООН Хабітат почала розвивати це глобально.
Коли я дізналася, що нам нічого не перепаде, я повернулася в Україну і стала шукати інших шляхів. В ООН Хабітат я знайшла контрольний список і переклала його українською. Ми адаптували його до тих умов і тієї ситуації, яка була тоді. Вийшло так, що я дізналася про ініціативу в березні 2010 року, а ООН оголосила, що ініціатива буде, тільки у грудні 2010 року. Коли 2011 року мене запросили на конференцію в Каїр, де було урочисте відкриття ініціативи, мене попросили підготувати презентацію. За той рік уже багато чого було зроблено, тож ми зробили презентацію про те, як готували аудит безпеки Ася, побачивши цю презентацію, сказала: “Олено, ні! Нічого ж іще не почалося! Перероби її, розкажи про уповноважувальну освіту і про те, який вона має стосунок до цього”,
Зрештою, коли 2018 року ця ініціатива від ООН зайшла в Україну, наша програма з упровадження аудиту безпеки територій пішла далі, тому що завадити людині на вулиці може не тільки насильство від конкретних людей. Існує те, що ми називаємо технічними небезпеками, які є наслідком нехлюйства, непрофесійного підходу або застарілості тих чи тих аспектів. Більше того, ми пішли ще далі: окрім “мертвої води”, тобто відсутності небезпеки, має бути “жива вода”, тобто комфорт. Дуже важливо, щоб ми думали, як відновлюватимемо Україну не лише згідно з усіма найвищими стандартами, які самі визначимо, а щоб ми могли принести комфорт у наші населені пункти.
“Інформаційно-консультативний жіночий центр” уже підготував ряд продуктів із цієї теми, зокрема брошуру “Різноманітність безпеки = безпека різноманітності”, аудит безпеки територій “Безпечно для жінки — безпечно для всіх”, аналіз проведених аудитів безпеки. Це чеклисти, по яких можна пройтися співвласникам — чи самим, чи запросивши представників поліції чи органів місцевого самоврядування. Розкажіть, що муніципалітетам потрібно зробити, щоб провести такі аудити безпеки у своїх містах?
О.С.: Це надзвичайно важливо, щоб муніципалітети брали на себе ініціативу. Станом на зараз у них є всі можливості і всі важелі, щоб це робити. У нас є Національний план дій з виконання резолюції Ради безпеки ООН №1325 “Жінки, безпека””. Із початком війни Росії проти України ми оновили наші підходи з виконання організаційних аспектів проведення аудиту безпеки територій. Із 2017 року ми регулярно проводимо навчання, що стосуються аудиту безпеки території в умовах війни. Після повномасштабного вторгнення це стало особливо важливим, і сьогодні в різних областях коаліції №1325 (так називаються групи людей і організації, які працюють у цій сфері) проводять моніторинг, який дуже часто стосується тої чи тої складової аудиту безпеки. Наша робота дещо змінилася після повномасштабного вторгнення: ми стали обов’язково залучати до проведення аудиту представників держави. Це, безумовно, поліція, ДСНС, комунальні служби. Також це можуть бути освітянські структури — залежно від того, шо ми перевіряємо. На початку ініціативна група має визначитися, що і де вона хоче перевірити. Якщо це невеликий населений пункт, то можна провести його повний аудит.
Я вже згадувала ініціативу “Сеул — безпечне місто”. Вона була цікава тим, що в Сеулі була зроблена мапа, де місця можливих небезпек були показані червоним кольором, а місця, де можна сховатися від небезпеки та отримати допомогу, були виділені зеленим: це були поліцейські дільниці, лікарні, цілодобові заклади, тривожні кнопки тощо. Сьогодні це можливо зробити в інтерактивному форматі, і люди зможуть підключатися до такої мапи й самотужки наносити туди обʼєкти, позначені зеленим та червоним кольорами. Участь служб, про які я говорила, важлива для нас тому, що вони краще за нас бачать потенційну небезпеку. Ми не знаємо стандартів, які існують у їхній сфері, і завдяки експертам ми можемо бачити, чи ці стандарти порушено, чи, можливо, настав час їх змінити. Безумовно, дуже важливо, щоб організація аудиту безпеки відбувалася саме так.
Якщо йдеться про великий населений пункт, то спершу подивіться, яку його частину ви бажаєте перевірити. В нашій практиці це часто були мікрорайони навколо навчальних закладів — шкіл та закладів вищої освіти, тому що дуже важливо, аби шляхи доступу до них були максимально безпечними. Потім треба подумати, з яких людей має складатися група. У ній мають бути фахівці за освітою і за досвідом. Фахівці за досвідом — це ті, хто постійно рухається шляхами населеного пункту в різний час доби. Це можуть бути люди, чиї години роботи відрізняються від традиційних, люди із сімейними відповідальностями (найчастіше це жінки), люди зі зниженою мобільністю та інші групи людей з інвалідністю. Ви можете залучати представників інших груп населення — залежно від того, хто живе у вашому населеному пункті. Сьогодні дуже важливо запрошувати внутрішньопереміщених осіб, тому що вони є показником того, чи зручно орієнтуватись у вашому населеному пункті людям, які його не знають. Тут важливо памʼятати про небезпеки, які ми не можемо усунути.
Після цього варто намітити, які пункти, наведені в контрольному списку, є актуальними для вас. Наприклад, у нас є пункт, який стосується паркування. Паркування — це здебільшого проблема міст, у селах місце для парковки знаходять на обійстях. У списку ви побачите різні пункти, що стосуються можливості втекти чи сховатися, побачити небезпеку або не побачити її, фактор небезпеки від тварин — домашніх або диких — тощо. Можливо, там чогось не буде, але найближчим часом на сайті інформаційно-консультативного жіночого центру має вийти новий посібник, і я радію і пишаюся цим. Це дуже важливо, що ініціативи громадської організації випередили ініціативу такої величезної структури як ООН. Посібник, який вийде, це наш спільний продукт із експертами, які працювали з ООН Жінки. Це був непростий шлях, але я рада, що ми зробили цей продукт, адже ми маємо покращувати, посилювати й розвивати інструментарій аудиту безпеки, а не торгуватися, чий аудит безпеки краще
Чому резолюція №1325 має нормативний характер і чому цей документ є необхідним до виконання? Які ще є нормативні документи, що регламентують проведення аудитів безпеки? Наскільки потрібно, щоби міста самі відчули, що в цей час аудит безпеки варто зробити пріоритетним?
О.С.: Без того, що сьогодні називається спойлером, не обійтися. В посібнику, про який я вже говорила, буде QR-код, заходячи за яким кожна громада зможе за поданою рамкою зробити свій персональний аудит безпеки території.
Щодо нормативних документів. “Національний план дій…” було створено для виконання резолюції Ради безпеки ООН. Усі резолюції Ради безпеки є обов’язковими для виконання в усьому світі, але механізму покарати тих, хто нічого не робить, немає; тому, наприклад, Росія весь час каже, що в них немає проблем, тож робити національний план дій непотрібно. Ми ж значно відповідальніші, тому Національний план дій у нас є. Він затверджений Кабміном, і це документ, який ми можемо і маємо використовувати Там є завдання 15.2 і завдання 19, які стосуються аудиту безпеки територій. 15.2 – це пункт, який говорить, що всі дії, які стосуються реагування на безпекові виклики, а саме аудит безпеки територій, мають робитися з урахуванням гендерного підходу. Це нормативно-правовий акт, який вимагає, регламентує, передбачає, що ми будемо його виконувати. Відповідальними там є як обласні адміністрації, так і органи місцевого самоврядування за згодою. За згодою — це не означає не робити. Це означає робити так, як краще для вашої громади, і це дуже важливий аспект для нас. Сьогодні готуються зміни й доповнення до нашого базового закону про забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків, і ті пропозиції, які вже надійшли від органів публічної влади, громадських та міжнародних організацій і окремо від експертів та експерток, містять положення, яке стосується містобудівної політики.
Галина Джулай – перша заступниця міського голови Новояворівської міської ради, Львівської обл. та членкиня правління АМУЖН.
Новояворівськ — поки що єдине місто в Україні, всі будинки якого перейшли в управління ОСББ. Крім того, це місто було пілотним майданчиком для впровадження проєктів із термомодернізації багатоквартирних будинків, зокрема за підтримки Фонду енергоефективності. У Новояворівську відбувся й перший аудит безпеки, про який мова піде далі.
Питання безпеки постає все гостріше і гостріше у зв’язку з війною. Я це бачу на прикладі нашого Новояворівська та Новояворівської громади. Ставши першою заступницею голови Новояворівської міської ради й очоливши галузь ЖКГ, в яку входять інфраструктурні та житлово-комунальні питання, ми з командою взялися до роботи. Ми перевели всі будинки на ОСББ, бо вважаємо, що це найкраща форма управління. Станом на зараз ми маємо в місті 71 ОСББ, ще 5 — у нашій громаді, в селах Старичів і Шкло.
Новояворівськ — перше місто в Україні, яке має 10% термомодернізованого старого житлового сектору: із 102 багатоповерхівок 10 будинків у нас повністю термомодернізовані, є ще 25 будинків, де встановлено ІТП, балансування, труби теплопостачання утеплені за пакетом А. Проводячи модернізацію, міська рада зі співвласниками думали не лише про презентабельний вигляд будинку та його енергоощадність, а й про доступність та безпеку людей, які живуть у цьому будинку й ходять біля нього. Особливу увагу ми звертали на вхідні групи в будинку. Вхідна група — це сходи, на яких обов’язково повинен бути пандус із перилами, а також вхід у під’їзд, який повинен бути освітленим. Якщо це сходинки, то їхні краї мають бути пофарбовані жовтим. Якщо є доріжки біля будинку, вони також повинні бути доступними: не має бути місць, де людина може підвернути ногу абощо.
Вуличне покриття має бути якісним незалежно від того, чи це асфальтове покриття, чи це покриття з плит. У нас є багато будинків, де ще немає бруківки чи асфальту, але є плити. Перекладаючи ці плити, ми заливаємо щілини між ними цементом, щоби покриття було суцільним, інакше воно нестиме велику небезпеку. Крім того, плитка має бути такою, щоби люди з порушеннями зору могли безперешкодно пересуватися нею.
Необхідно пам’ятати про зручність біля під’їздів. Якщо це лавка, то вона має бути в такому місці, щоб не заважати перехожим. Зараз всі ОСББ Новояворівська встановлюють паркомісця для велосипедів, це є майже біля кожного будинку. Ці паркомісця також повинні бути встановлені в такому місці, де це не заважатиме перехожим. Практично всі паркомісця ми стараємося заасфальтувати і зробити розмітку, щоби машини не перешкоджали під’їхати до будинку пожежному автомобілю чи кареті швидкої.
Сам під’їзд має бути якісно освітленим. Створивши ОСББ, співвласники одразу намагаються міняти освітлення на LED-лампи чи ставлять датчики руху.
Практично кожна дорога й доріжка нашого міста перебуває в насиченому житловому секторі. Переходи по дорогах і доріжках ми стараємося розмальовувати червоно-білими кольорами, які привертають більше уваги. Інший момент — на вказівниках має бути чітко вказана вулиця й номер будинку. Тому на фасадах усіх наших термомодернізованих будинках на намальований великий номер цього будинку, це видно здаля, адже люди не повинні губитися в житлових масивах міст. І люди дякують нам за такі речі: воно небагато коштує, але багато означає для доступності та зручності.
У нашому місті практично нема бордюрів, які заважали би пересуватися людям на колісних кріслах чи мамам із візочками. Усі з’їзди з тротуарів відповідно перероблені, щоб люди могли безперешкодно рухатися. Є багато людей, які повертаються з фронту на реабілітацію і мають інвалідність, тому близько чотирьох будинків у нашому місті обладнані підйомниками для людей з інвалідністю. Також ми нещодавно встановлили бюджетним коштом підйомник у церкві, що дозволяє будь-кому відвідувати культові споруди. Кожна школа й кожен дитсадок у нас обладнані пандусами, але, звісно, роботи є дуже і дуже багато.
Мешканці беруть участь у термомодернізації, ми маємо програми допомоги нашим мешканцям, і міська рада допомагає допомогти обладнати доступну інфраструктуру навколо термомодернізованих будинків. Велику увагу ми приділяємо освітленню вулиць Нововорівська і громади. Зараз майже вся громада освітлена сучасними яскравими LED-лампами.
Готуючись до можливих відключень та початку опалювального сезону, ми зробили реле, де є змога виставити час, коли освітлення має вмикатись, а коли — вимикатися. Ми зробили так, щоби взимку освітлення вмикалось о п’ятій вечора, аби людям було комфортно і безпечно йти додому з роботи. Безпека наших людей — це найголовніший і найважливіший пріоритет, і його необхідно забезпечувати насамперед.
Ярослава Сорокопуд, гендерна експертка, фахівчиня з психології та менторства.
Як сказала пані Олена, ми працюємо над інструментарієм, який потрібний і в час війни. Ми в рамках роботи проєкту Міжнародної фінансової корпорації також працюємо над продуктом, який буде більш орієнтований на безпеку в час військових дій та екстрених ситуацій. Але інструментарій, з яким ми працювали раніше, нікуди не зникає, і ми можемо переймати досвід людей із Новояворівська, голів ОСББ, які входять в Асоціацію менеджерів управління житловою нерухомістю та Громадську спілку “Жінки в управлінні”. І аудит безпеки — це один із таких інструментів.
Кожен інструмент, який ми вживаємо, має бути доступним для людей, які працюють із нами. Якщо ми говоримо про аудит безпеки, то він, безумовно, має бути практичним і давати можливість робити конкретні дії. Сьогодні стартує програма Фонду енергоефективності “Віднови дім”, що також дає можливості працювати над питаннями доступності. Для такої роботи необхідно мати інструментарій, і ми радимо використовувати методику “Універсальний дизайн, доступний дизайн та інші терміни”.
Ця методика створена завдяки Програмі “Сприяння інтеграційній політиці та послугам для людей з інвалідністю в Україні”, яку впроваджує ПРООН у співпраці з ВООЗ, Міжнародною організацією праці за підтримки Партнерства ООН із питань реалізації прав людей з інвалідністю в партнерстві з Міністерством соціальної політики України, Міністерством охорони здоров’я України та Національною асамблеєю людей з інвалідністю України. Брошура має анкету визначення рівня доступності. Згідно зі статтею 9 Конституції ООН про права людей з інвалідністю, в Україні має бути забезпечена доступність (архітектурна, транспортна ц інформаційна) та усунені бар’єри до реалізації людиною власних прав.
Тому наш аудит розроблений у співпраці з муніципалітетами, головами ОСББ й професійними асоціаціями із урахуванням гендерної складової. Ми пропонуємо провести аудит безпеки та доступності у своїх та чужих будинках. Сформуйте групу й визначте, в якому будинку ви працюватимете: зазначте його адресу, дату проведення аудиту, склад учасників та учасниць аудиту — це можуть бути мешканці різних вікових категорій, члени правління, люди, які за своєю спеціальністю добре знають, якими мають бути стандарти безпеки. Необхідно зазначити й коротку технічну характеристику будинку. Для ефективного аудиту потрібно пам’ятати, що його мають проводити люди, які належать до різних категорій населення. До цієї групи обов’язково слід долучити голову ОСББ або управителя, а також за потреби — представників муніципалітету, громадських організацій, мешканців сусідніх будинків тощо.
Проінспектуйте вхід до будинку (окремо для кожного під’їзду) й заповніть чеклист критеріїв безпеки: освітлення, безпечність сходів і підходів до під’їзду, відеонагляд підходів до будинку тощо. Проінспектуйте інші місця загального користування. Чи є вказівники поверхів? освітлено доступ до ліфта? Чи освітлено всі майданчики на поверхах? Чи є інформаційна дошка з контактами екстрених служб? Ми також підготували чеклист перевірки безпеки на дитячому майданчику, бо хоч він і не перебуває в управлінні ОСББ, це досі прибудинкова територія. Аудит безпеки включає також перевірку стану смітників, виявлення небезпеки з боку отруйних рослин, диких тварин і птахів тощо.
