Незабаром Верховна Рада України вже у другому читанні розгляне законопроєкт №6485 про внесення змін до деяких законів України щодо створення умов для запровадження комплексної термомодернізації будівель. Але чи дійсно цим законопроєктом передбачено всі умови для запуску в нашій державі комплексної термомодернізації? Щодо цього виникають певні сумніви та питання, які й буде розглянуто в цій статті.
Труднощі на шляху до енергоефективності, які необхідно долати
Чому ж станом на 2022 рік в Україні досі не створено умов для запровадження комплексної термомодернізації, адже Фонд енергоефективності працює вже декілька років? Річ у тім, що цей інструмент є новим для України і його повноцінна робота потребує перевірки на практиці всіх політик та процедур. В подальшому їх потрібно оновлювати для дійсно ефективної роботи Фонду.
Станом на сьогодні Фонд має затверджену програму “Енергодім”, участь в якій можуть взяти лише співвласники будинків, де створено ОСББ. Це є виправданим рішенням, адже наявність ОСББ у будинку вказує на сталий розвиток будинкової спільноти. Це свідчення того, що співвласники можуть між собою домовитися і будуть опікуватися своїм будинком і надалі, після запровадження енергомодернізації.
Водночас це суттєво обмежує кількість будинків, які можуть бути термомодернізовані за програмою “Енергодім”. Також це дещо уповільнює енергомодернізацію житлових будинків в Україні. Адже у нас досі не проводиться державна кампанія, що пропагувала би створення ОСББ у багатоквартирниках. І співвласники не поспішають створювати ОСББ, а отже — не мають можливості брати участь у програмі “Енергодім”.
Крім того, більшості ОСББ складно власними силами контролювати термомодернізацію свого будинку. Для вирішення цієї проблеми Фонд пропонував залучати проєктних менеджерів. Однак через певні ускладнення цього так і не сталося, ця ініціатива зрештою була заморожена. Тож ОСББ знову залишилися сам на сам із проєктами термомодернізації будинків. І це значно уповільнює їх реалізацію.
Що ж має змінити законопроєкт №6485? Зі змісту пояснювальної записки видно, що його головна мета — усунути бар’єри на шляху до широкомасштабної реалізації проектів з впровадження енергоефективних заходів та термомодернізації житлових та громадських будівель. Ця мета є надзвичайно важливою та нагальною. Утім, виникає ціла низка питань до поточної редакції законопроєкту, на які варто знайти відповіді при його доопрацювання до другого читання. І без їх врахування складно спрогнозувати, чи згадану мету вдасться досягти.
Три питання до найактуальнішого законопроєкту щодо термомодернізації
Питання 1. Чому Фонду енергоефективності не надаються повноваження затверджувати своїм рішенням детальні умови участі у програмі “Енергодім”?
Фонд енергоефективності — це велика бюрократична державна установа, яка має свою наглядову раду та велику кількість різноманітних політик. Вони тримають керівництво Фонду у жорстких межах того, що дозволено, а що ні.
Станом на сьогодні, Фонд не має необхідної гнучкості у визначенні вимог до учасників та порядку участі у його програмі, оскільки все це визначається законом. В умовах динамічності ситуації в Україні, така ситуація призводить до суттєвого зниження темпу термомодернізації житлових будинків. Адже за необхідності внесення змін до своєї програми, Фонд має звертатися до суб’єктів законодавчої ініціативи для того, щоб вони ініціювали відповідні законодавчі зміни.
Це могло бути виправдано на початку діяльності Фонду. Проте за час свого існування Фонд показав високий рівень підконтрольності наглядовій раді і довів, що має всі можливості самостійно коригувати програму і ті її пункти, що прив’язані до прямих вимог закону. Тож закон в цьому випадку міг би встановлювати загальну рамку, в межах якої Фонд може самостійно приймати рішення та ефективно взаємодіяти з учасниками програми “Енергодім”.
Питання 2. В Україні йде повномасштабна війна. З кожним днем дедалі більше будинків потребують не так термомодернізації, як комплексного відновлення з використанням якісних, енергоефективних матеріалів. Чи буде Фонд задіяний в цьому процесі?
Річ у тім, що Фонд енергоефективності — це найбільш очевидний претендент на те, щоб допомагати державі у якісному відновленні житлових будинків. Проте станом на зараз законодавство такої можливості Фонду не надає. Тож варто запровадити відповідні зміни, які у тексті законопроєкту наразі не передбачені.
Відтак це — одне з найнагальніших питань, які мають бути вирішені з прийняттям цього законопроєкту. Адже без участі Фонду у відновленні будинків про якісну відбудову з дотриманням стандартів енергоефективності можна навіть не думати.
Питання 3. Чи буде можливість залучати проєктних менеджерів для реалізації проектів з комплексної термомодернізації?
Правління ОСББ та співвласники будинків не є експертами в питаннях енергоефективності та будівельних робіт. Тому, очевидно, доволі часто основною перепоною на шляху до участі у програмі Фонду є страх ОСББ, породжений нерозуміння політик Фонду та стандартів виконання робіт з термомодернізації.
Залучення фахових проєктних менеджерів могло б вирішити це питання та дати ОСББ інструмент для участі у програмі “Енергодім”. Проєктні менеджери можуть допомагати ОСББ встановлювати вимоги до підрядників, до якості їхніх робіт, здійснювати контроль за виконанням цих робіт та перевірку їхньої якості після завершення проєкту.
Крім того, саме проєктні менеджери можуть допомагати ОСББ із підготовкою та правильним оформленням усієї необхідної документації. Від залучення проєктних менеджерів мають виграти всі. Однак і досі як у чинному законі, так і у тексті нового законопроєкту немає норм, які б врегульовували це питання.
Законопроєкт №6485 не містить норм, за які його варто було би критикувати. Навпаки, він є дуже актуальним, особливо в теперішніх умовах. Однак поточна редакція законопроєкту залишає відкритими цілу низку питань, на яких і зосереджено увагу в цій статті. І їхнє вирішення є не менш важливим, ніж коригування всіх інших законодавчих норм, на які він націлений.
Марія Осипчук, юристка з питань управління житлом
