Вражаючі цифри економії після енергомодернізації, які здивували навіть найбільш скептичних співвласників – це те, чим може пишатися ОСББ «Парусний, 7-А». Адже від 45% до 50% зменшення споживання — не аби який результат, який принесла співпраця з Фондом енергоефективності. Світлана Позняк — голова правління цього ОСББ — погодилася поспілкуватися з нами та відверто розповісти про ті труднощі, через які довелося пройти під час енергомодернізації та про радість, яку принесла відчутна економія. Пропонуємо вам ознайомитися з першою частиною інтервʼю. Відео-версія матеріалу – за посиланням.
Чому ви вирішили взяти участь у програмі «Енергодім»?
Коли ми хотіли створити наше ОСББ у 2016-му році, у будинку було дуже багато проблем, зокрема із водопроводом, опаленням, дахом. Під час перших зборів мешканці будинку, які живуть у кутовій частині будинку, казали, що в них дуже холодно і протікають стіни. На той момент у нас був лише лічильник, але стан будинку після ЖЕКу був жахливий, хоча він лише 1984-го року побудови.
Створивши ОСББ, маленькими кроками почали впроваджувати енергомодернізаційні заходи. У 2016-му зробили водопровід і каналізацію за програмою від міста. У 2017-му зробили капітальний ремонт даху. У 2018-му ролі зʼявляється програма «Теплі кредити».
Ми про неї дізналися й вирішили зробити енергомодернізацію опалення: замінили всі труби в підвалі на нові й поставили індивідуальні теплові пункти (ІТП). Навіть у перший рік помітили різницю, адже ІТП дозволяло регулювати наше опалення.
У вас доволі великий будинок: 9 поверхів і 144 домогосподарства. Ви вирішили скористатися пакетом «Б» (Комплексним). Розкажіть, будь ласка, як було прийнято це рішення. Як поставилися співвласники?
Після зборів люди були налаштовані позитивно. Перед тим, як іти на цю програму, я зʼїздила в Херсон, де був будинок, який пройшов захід енергомодернізації — встановлення теплорегуляторів і теплозйомників.
Приїхала додому й казала: «Ти уявляєш, як люди економлять!». Утеплити будинок, поставити оце все на батареї — це ж буде класно! Я зробила тоді збори, розповіла все людям. Ми подали заявку до Фонду, нам її схвалили, аж тут мешканці кажуть: «Який кредит?! У нас квартири повідбирають!». Я їм кажу, що ми брали кредит у 2018-му році на ІТП, у 2019-му на вікна. Такого точно не станеться! Навіть були дзвінки до Фонду з метою припинити заявку, була поліція під вікнами.
Це було дуже тяжко, але Фонд зателефонував і сказав: «Пані Світлано, якщо у вас 75% проголосують «проти», ми вам нічим допомогти не зможемо. Якщо ні — працюйте далі». Я ж зрозуміла, що «проти» лише приблизно двадцять квартир. І отак ми пішли — з усіма труднощами, але зробили це.
Чудово, що ви взяли на себе відповідальність. Справді, можливо, хтось думає, що кредити — це ненадійно. Але добре, що таких співвласників уже некритична кількість.
Ця некритична кількість дуже впливає! Якби не одна людина, мій друг, я б це все кинула. Він був у мені впевнений: «Свєта, крім тебе, ніхто не зробить». Я завершила це завдяки йому. Шкода, що його вже немає… Без нього я б не впоралася.
Така історія — приклад для всіх співвласників. Потрібно підтримувати людей у їхніх починаннях. Бувають «люди-гладіолуси», але важливо, що є хороше правління й активні мешканці. Який результат тих заходів, пані Світлано? Чи були ті люди, які боялися кредитів, приємно вражені значною економією?
Ми утеплили горище, підвал, фасад, зробили відмостку, замінили батареї, поставили терморегулятори і теплозйомники. На кожну квартиру був розрахунок: до прикладу, утеплення трикімнатної квартири коштувало щонайбільше 16 тисяч гривень. Двокімнатна — приблизно 12. Коли міняли батареї та ставили терморегулятори і теплозйомники, 30% від вартості заплатили самі.
За трикімнатну квартиру платили десь 8 тисяч, за двокімнатну — 5–6. Люди, які це все зробили, мали економію одразу ж. Ті, які відмовилися, побачили платіжки тих хто економить – й просто очманіли! До нас перед початком проєкту приходив проєктний менеджер Максим Литвиненко, інші хлопці, які це все ставили. Пояснювали на пальцях, але люди однаково казали: «Ні, нам це не треба».
У 2023-му році, коли ми кінцево утеплили будинок, іще дванадцять квартир прийшли й просили, щоб їм поставили лічильники й теплозйомники. Але я проєкт тоді вже закрила. Вони ж заплатили до 30 тисяч гривень за кожну квартиру — всі 100%.
Буває таке, що люди за своїм характером мають «бути проти» в будь-якій ситуації. Я впевнений, що те, що ви розповідаєте, допомагає вашим колегам у схожій роботі. У вашому будинку до 45–50% економії. Як це конвертується в річній перспективі? Які у вас результати? Може, практичні кейси?
Можу сказати про свою квартиру. Я заплатила за неї за весь опалювальний сезон до двох тисяч гривень, а раніше щомісяця було півтори. Із практичного: ми запускаємо опалення в листопаді, а погода завжди скаче: то тепло, то холодно. Але незалежно від того, як ми використовуємо опалення, фасад утеплений, тож будинок ніби «в термосі», усім комфортно. Минулого року ми увімкнули опалення пізніше за всіх, хоч уже й було доволі холодно. На ІТП поставили температуру +21°C, більше не треба було. Коли люди всі на роботі, я зазвичай ставлю економний режим, а комфортний вмикаю, коли вони повертаються, приблизно о пʼятій вечора. Уночі знову економний режим, а зранку — комфортний.
Якби принаймні третина будинків в Україні досягла такого рівня економії, держава значно виграла б.
Звісно, виграла б! Із кожним роком у наш будинок заходило все менше тепла. І ми збираємося економити далі.
Продовження читайте невдовзі на Управбуді.
