Енергоефективність Управління як бізнес

“Теплі кредити” чи програма Фонду енергоефективності: Юлія Сабатюк пояснила, що вигідніше для ОСББ і чому

Управбуд публікує третій і заключний матеріал, підготовлений на основі стрім-інтерв’ю з головою Асоціації ОСББ “Лучани” та незалежним членом Наглядової ради Фонду енергоефективності Юлією Сабатюк. Ця стаття особлива, оскільки Юлія відверто порівнює “теплі кредити” і програму Фонду та говорить про переваги й недоліки кожної з них в контексті різних потреб, які мають ОСББ. Також експертка розповідає про перспективу впровадження інституту проєктних менеджерів, покликаних супроводжувати ОСББ в роботі з Фондом, про перспективи впровадження “суперлегкого” пакету енергоефективних заходів Фонду та про роботу Фонду енергоефективності з муніципалітетами. 

Традиційно ми подаємо запис у формі інтерв’ю без запитань, заснованого на спічі Юлії Сабатюк, і саме тому – від першої особи. Також рекомендуємо переглянути самі відео на сторінці Управбуд та попередні статті:

Юлія Сабатюк: “Я дуже добре ставлюся до реформи управління житлом”

Як знайти порозуміння та згуртувати співвласників у багатоквартирному будинку: поради експертки

 

Про різницю між “теплими кредитами” та програмою “Енергодім”

“Теплі кредити” та Фонд енергоефективності – це окремі речі, їх не варто змішувати. Я особисто причетна не лише до Фонду, але й до “теплих кредитів”, оскільки також закликала до впровадження тієї програми. 

Я переконана, що держава має велику користь від того, що люди впроваджують енергоефективні заходи, що зменшують споживання енергоресурсів, що збільшують довговічність своїх будинків. 

Чому не варто порівнювати теплі кредити та програму Фонду “Енергодім”? Теплі кредити – це досить просто. Ти оформлюєш заявку, береш кредит у банку, даєш акт виконаних робіт, підписаний технаглядом – і тобі відшкодовують частину коштів від матеріалів [застосованих при термомодернізації будинку]. Але ніхто не вимагає Проєкту. 

Хочу сказати, що завдяки теплим кредитам я багато заходів зробила в Луцьку, і багато розповідала про них, та й перед тим робила зусилля, щоб вони запустилися. Тому прекрасно розумію, що на сьогоднішній день це геть різні програми. 

Програма Фонду енергоефективності – досконаліша. Чому? 

По-перше, першим 500 заявникам будуть взагалі чудові умови – їм відшкодовують 70% від витраченого – якщо вони проведуть комплексні заходи за пакетом “Б” програми “Енергодім”. 

По-друге, є відповідальна особа за ці роботи. По “теплим кредитам” уся відповідальність лежала на голові правління ОСББ (вибір підрядника – це мало вирішувати саме правління), голова мав все контролювати. Проєкту – немає, тому ми не раз навіть у Луцьку стикалися з тим, що встановлення ІТП (індивідуального теплового пункту) не приносило ніякого результату, ніякої користі. Тож постає питання: де ми взяли того підрядника, як змонтували те обладнання. Коли я приводила потім в одній із тих ситуацій експертів компанії Danfoss, для того, щоб вони перевірили в чому проблема – вони лише розводили руками: неправильно змонтоване обладнання. 

А от Фонд енергоефективності – це різні відповідальні фахівці на різних етапах. По-перше, енергоаудитор забезпечує сертифікат для будинку, де розписані всі показники на початок робіт. Іще й Фонд за це відшкодовує 70%. І відповідальність за це – зовсім не на голові правління ОСББ, а на енергоаудиторі. Далі – проєктно-кошторисна документація. Архітектори – це їхня відповідальність за те, щоб правильно провести розрахунки, щоб ваш будинок якнайменше споживав після того, як ви вкладете свої кошти. Далі – технічний нагляд, а після завершення всіх робіт – верифікація, яка підтверджує – чи правильно всі заходи проведені. 

Тобто в умовах програми Фонду відповідальність – на фахівцях, які готують і верифікують всі заходи. А в теплих кредитах – на голові правління ОСББ. Це – велика різниця. 

Про перспективи “суперлегкого” пакету енергоефективних заходів від Фонду енергоефективності

Важливо зрозуміти, що вибір – “теплі кредити” чи “Фонд енергоефективності” робить за великим рахунком правління ОСББ. І тут питання – в пріоритетах. “Теплі кредити” – це значно менше відшкодування, ніж у Фонду. Але разом із тим – і документів менше. Тому якщо будинок ОСББ споживає дуже багато тепла, і співвласники розуміють, що не встигнуть пройти усіх процедур по Фонду до початку опалювального сезону – то такі об’єднання надають перевагу теплим кредитам. 

Однак станом на сьогодні Фонд також розглядає можливість запровадження “суперлегкого” пакету. Додатково до пакетів “А” та “Б”. Скоріше за все, він вимагатиме менше документів від ОСББ, тобто в цьому пункті він точно позмагається з “теплими кредитами”, а в усьому іншому дасть їм фору. 

Ключова різниця між легким пакетом “А” та комплексним пакетом “Б”, між якими ОСББ можуть обирати вже зараз, у тому, що другий передбачає утеплення будинку. Відповідно, заходи пакету “А” мають меншу суму відшкодування, але окупність їх – дещо швидша. Заходи “комплексного” пакету ґрунтовніші, вони повільніше окупляться, зате значно підвищать вартість квартир у будинку, а внесок співвласників буде меншим. 

Про кількість заявок до Фонду енергоефективності 

Буквально сьогодні я подала одну із заявок до Фонду енергоефективності. На сьогоднішній день подано близько 100 заявок, з дня на день буде зафіксовано цю круглу цифру. Тобто до 500 – які отримають 70% компенсації – ви іще цілком спокійно можете потрапити. Але я би радила не зволікати, адже ОСББ все більше активізуються, тож варто вникати в процедури Фонду вже сьогодні, щоб не кусати лікті завтра, якщо таки не встигнете до першої 500-ки. 

Про те, чому у Фонду є лише один банк-партнер – Укргазбанк 

Фонд подавав листи в Ощадбанк та в Приватбанк. Питання в тому – чи готові сьогодні банки до співпраці з Фондом енергоефективності. Оскільки в кожному з банків-партнерів під програму потрібно створювати спеціальний відділ, який би займався обслуговуванням клієнтів по програмі: готувати та відправляти пакет документів. Але станом на сьогодні є інформація, що готовий буде співпрацювати Приватбанк. Керівництво Фонду зараз веде переговори з цим банком.   

Укргазбанк свого часу надавав чимало теплих кредитів, тому був значно більше готовий до співпраці з Фондом, ніж інші банки. Але всьому свій час. 

Але ми також розглядаємо можливість створення електронного майданчика, який дозволить подавати документи напряму у Фонд в електронному вигляді. Це би всім спростило життя. Але ми розуміємо, що на це потрібен час. Теплі кредити також запускалися дуже тяжко. А зараз – діють дуже ефективно. Головне тут – почати, подати приклад. І тоді всі інші підтягнуться. 

Треба розуміти, що має бути критична кількість перших проєктів, реалізованих покроково від “А” до “Я”. Тоді й інші ОСББ зможуть “помацати” всі ці проєкти, побачити, як працює Фонд і що тут взагалі нічого остерігатися. Тоді очікуємо іще більшої активізації ОСББ. 

Про роботу Фонду енергоефективності з муніципалітетами 

Фонд енергоефективності активно працює з муніципалітетами, укладає меморандуми. Це дуже важливо, ця місцева підтримка. Важливо, щоб муніципалітет сплачував частину відсотків чи тіла кредиту ОСББ, якщо ті беруть участь у програмі Фонду. Це справедливо, адже ті підрядники, які проводять енергоефективні заходи в будинку ОСББ, податки сплачують же в місцевий бюджет. Тому місто тут точно не втрачає. Тобто місту вигідно стимулювати енергоефективні заходи – воно все одно поверне кошти через податки. Але небезпека в тому, що міста можуть прийняти програму підтримки, але не наповнити її. Тим паче в часи карантину й усієї цієї ситуації. 

Про нову інституцію в підтримку ОСББ – проєктних менеджерів

В кожному регіоні є представник IFC, який координує проєкт і фактично допомагає ОСББ зібрати документи, оформити заявку, консультує дуже широко. Це регіональні консультанти. На жаль, це одна людина на регіон. 

Для того, щоб ці люди не запрацьовувалися, оскільки звернень до них щодня може бути дуже багато, була ідея запровадити інститут проєктного менеджменту. По суті – відкрити такий ринок, де людина або організація могла допомагати ОСББ оформлювати документи, готуватися до подачі заявки, проходження експертизи, проходження верифікації. І за ці послуги – отримували якусь частину коштів. 

Наразі ми не дуже розуміємо скільки саме потрібно буде доплачувати таким проєктним менеджерам. Але точно розуміємо, що Фонд оплатить частину коштів, які ОСББ затратить на послуги таких проєктних менеджерів. Тобто це – додаткова підтримка для правління ОСББ. Планується, що проєктний менеджер буде відповідати за те, як підготовлена заявка, щоб її не повернули назад. Бо ми прекрасно розуміємо, що кожна завернута заявка – це втрачений час. Тобто це ті люди, які працюватимуть на пришвидшення й спрощення процесу співпраці ОСББ та Фонду енергоефективності. 

Ми чудово розуміємо, що один голова правління ОСББ, та й навіть за допомогою правління – точно не підготує так документи, як за допомогою регіонального консультанта, і тим паче – проєктного менеджера, який зможе присвятити ОСББ всю свою увагу. Однак треба розуміти, що праця такого фахівця не може бути безкоштовною – тому Фонд готовий і тут цілковито підтримати ОСББ. При цьому проєктний менеджер забезпечує допомогу ОСББ від “А” до “Я” і нестиме відповідальність за якісно підготовлену заявку, документи, загалом за якість супроводу. 

Проєктним менеджером може бути й управитель багатоквартирного будинку – я не бачу тут жодних суперечностей. Така послуга може надаватися додатково до інших послуг управителя. Але така послуга може бути й у ЦНАПах. Головне – щоби ОСББ було зручніше. 

Схожі статті