Величезну роль у підготовці багатоквартирного будинку з індивідуальним тепловим пунктом до опалювального сезону відіграє обслуговування ІТП. Це дає змогу значно скоротити споживання теплоносія та стабільно підтримувати комфортну температуру в будинку, а також попередити будь–які несподіванки.
Про особливості обслуговування ІТП та потенційну економію теплоносіїв при належному обслуговуванні Управбуд поспілкувався з головою правління Асоціації енергоаудиторів України Вадимом Литвином, та головою правління ОСББ “Вербицького, 10а” (м. Київ) Тетяною Михалюк.
Вадиме, запитання до вас. Як свідчить досвід – скільки теплоносія можна зекономити при належному обслуговуванні ІТП?
Вадим Литвин: Мій досвід такий, що розбіг економії при належному обслуговуванні десь від 5% до 30% залежно від ситуації. У нас найбільша зафіксована економія була 33% на будинку.
Це при налаштуванні і невеликій модернізації теплового пункту. Це був великий будинок і за повний опалювальний сезон вони платили близько мільйона гривень.
Як мінімум 5% економії від вашого річного споживання – це ті цифри, які нормальне обслуговування дозволяє витиснути в 95% випадків. В середньому десь 10–15% від вашої платіжки за опалення складатиме економія після обслуговування ІТП.
При фаховому обслуговуванні ІТП додаткова економія складає, в середньому, від 5 до 15%
Які можуть бути негативні випадки при відсутності обслуговування і як це може позначитись на втратах ОСББ?
Вадим Литвин: Тут є дві складові: втрати при поганому обслуговуванні або при його відсутності.
По–перше, це перевитрати, ті ж самі вже згадувані 5–30% в іншу сторону також працюють. В середньому, знову ж таки, можемо брати 10–15%. Тобто це неотримана економія.
Але до цього додається ще те, що обладнання починає виходити з ладу швидше, ніж заплановано. Нормальні ІТП, і я такі знаю, 15–20 років працюють без якоїсь суттєвої заміни обладнання. Іноді їх фарбують, міняють сітку, фільтри – та й усе. Насоси працюють, контроллер працює.
Може знадобитися модернізація, наприклад в нас раніше не було змоги за ним дистанційно дивитись, а тепер хочемо, тому ОСББ може вирішити змінити контроллер на більш новий.
Якщо обслуговування не проводиться, то через певний час виходять з ладу електроприводи регуляторів. Близько 10–20 тисяч грн за обладнання плюс заміну. Гірше, коли виходять з ладу насоси, це вже 40–100 тис. грн, залежно наскільки великий насос, а величина насосу залежить від розмірів будинку.
Третій негативний момент, що ви не отримуєте комфорт. Вам може бути холодно, коли на вулиці дуже холодно, а може бути навпаки, надто жарко. І те, і те не дуже добре.
Тож при відмові виходить так, що зекономивши 3000 грн в місяць на обслуговуванні, ми втратили 30 тис. грн на оплаті за тепло, втратили в комфорті, довелось вмикати додатково ще електрообігрівач і ще більше витратити, або відкривати вікно, а це протяги і таке інше. А потім ще й платити за ремонт того обладнання, яке вийшло з ладу. Воно довго в такому режимі працювати не може.
Тож негативів набагато більше. Я довгий час займався ІТП, але не в житловій, а в бюджетній сфері. Ми моніторили більше тисячі теплових пунктів в місті Києві, по всіх садках, школах, лікарнях Київського підпорядкування. Це був великий проєкт Світового банку. Ми витратили дуже багато часу, щоб переконати міських фінансистів, що треба закласти на наступний рік в бюджет 20 тисяч гривень обслуговування на обʼєкт, і це дозволило зняти мінімум 200 тис. на оплату за теплоносії. Ось такі порядки цифр були.
Обслуговування ІТП – це той захід, який сам себе виправдовує. Якщо ми говоримо про обслуговування дороги, її треба латати постійно, ми постійно вкладаємо, вкладаємо кошти. Окрім задоволення, що ми їдемо по рівній дорозі чи ходимо по гарній плитці – тільки втрати. А тут ми отримуємо комфорт, зменшення платежів, які в декілька разів перекривають наші затрати. Зі всіх сторін це добре. А ще при нинішніх тарифах держави, непрямо, але донатимо на ЗСУ, просто роблячи собі приємно.
Зараз запрошуємо до слова пані Тетяну Михалюк, яка є головою правління ОСББ Вербицького 10А, якраз у її будинку стоїть ІТП. Пані Тетяна активно використовує ІТП. Я хотів би поцікавитися вашим досвідом використання ІТП, які ви бачите переваги в ньому?
Тетяна Михалюк: Дякую, що маю можливість поділитись нашим досвідом. В першу чергу хочу зауважити, що в нас будинок 86 року, досить підстаркуватий. ОСББ в нашому будинку створено з 2018 року, в 2020 році встановили два ІТП. Основна проблема в будинку була, що на одній сходовій клітині трикімнатна картина при мінус 5 градусів на вулиці мала 32 градуси тепла, а в точно такій самій квартирі навпроти температура 16 градусів. Це була головна проблема для мешканців, це треба було вирівняти та збалансувати, щоб одні не замерзали, а інші не викидали гроші на вітер і не обігрівали вулицю. Будинок в нас на 6 підʼїздів, тому нам довелось поборотись в програмі 30 на 70 за два ІТП. Тому що в нас така система, що не може одне ІТП забезпечити роботу теплової системи.
Ми розпочали з енергоаудиту, про що зараз розповідав Вадим. Після нього ми зрозуміли, яке нам необхідно обладнання, які нам необхідні насоси, все обладнання для ІТП, щоб нічого не витрачати зайвого ні з наших коштів, ні з державних. В 2020 році в нас все вийшло. Стосовно налаштування ми зʼясовували під час енергоаудиту. Наразі в нас все працює в автоматичному режимі. Налаштування нам на той час коштувало 18–20 тисяч гривень. Це для двох ІТП.
Який був ефект від цього налаштування? Наскільки ви вважаєте, що це були необхідні для вас процедури? І чи відчуваєте ви потребу в такому в подальшому?
Тетяна Михайлюк: Ми відчуваємо зараз тільки потребу в тому, що потрібно далі модернізувати і доводити до певного ідеалу. Ми не зупиняємось, ми вирішили повністю ту проблему, яка нас спонукала до встановлення ІТП. Ми досягли того ефекту, якого хотіли досягнути. В нас зараз в кожній квартирі (а їх 239) від 20 до 22 градусів при –5 градусів на вулиці. Якщо +5, в нас все одно в кожній квартирі від 20 до 22 градусів. Підраховуючи, в нас десь близько 14% вийшла економія по платіжках.
Пане Вадиме, нам доводилось зустрічати інформацію, що сучасний спосіб обслуговування ІТП є дистанційним. Чи актуальним є цей спосіб для України, чи він в основному поширений за кордоном?
Вадим Литвин: Я би навіть сказав, що він найбільше актуальний для України, тому що в нашій державі зараз цим тільки почали займатись. Теплові пункти ставились за кордоном 20, 30, 50 років тому, коли автоматизація була дорогою. Тоді не було мереж, до яких би можна було легко і дешево підключитись. Зараз це все є, і ми можемо легко це все зробити.
Але тут треба розділяти види робіт з ІТП. Є речі, які ми можемо зробити тільки на обʼєкті, наприклад дистанційно почистити фільтр ми не можемо. Це має робитися спеціалістом на обʼєкті.
А от дистанційно підібрати режим роботи ми можемо. Виставити такі установки в контролері, криву опалення, її зсув, моменти включення та виключення, зниження температури.
Сучасні електронні контролери уможливлюють дистанційний моніторинг та налаштування роботи ІТП
Ми стикаємось з тим, що в житлових будинках нам кажуть, що ми хочемо вдень 22 градуси, а вночі всі сплять, і якщо буде 20 – ніхто не помітить під ковдрами, а це мінус 2–3% в платіжках. І те, і те в межах нормативу, немає невідповідності нормативній документації.
Важлива наявність системи моніторингу зі зворотнім звʼязком. Дуже бажано, щоб вона дозволяла ще отримувати інформацію не тільки з теплового пункту, але ще обовʼязково з теплолічильника і ще бажано внутрішні температури хоча би в 3–4 точках в будинку. Це все дозволяє ще точніше налаштувати тепловий пункт і далі за ним слідкувати.
Дистанційний моніторинг та дистанційне обслуговування не передбачає, що ми маємо щодня втручатись в нього. Але ми маємо щодня спостерігати, наскільки ефективно він працює.
Є досвід, що багато хто ставить сучасний ІТП, і коли є можливість з телефону якісь зміни робити, то голова правління ОСББ починає збільшувати чи зменшувати температуру. А це, як я вже казав, дуже дороге задоволення. Це як увімкнути тисячу лампочок, або вимкнути тисячу лампочок. Тод голова правління ризикує переплатити чи застудити когось. Тож це не дистанційне обслуговування.
Дистанційне – це коли спеціаліст витратив два тижні, щоб підналаштувати, а далі просто дивиться і втручається, коли бачить, що якісь параметри пішли всупереч логіці. Наприклад, з теплової мережі потрапило щось під клапан, клапан не може закритись, і нам показує, що на вулиці плюсова температура, витрати мали би зменшитись, а вони не зменшуються.
Тоді починаємо шукати причину, перевіряються налаштування контроллера дистанційно, потім дзвонять місцевому сантехніку, який бере дешевше, ніж дорогий спеціаліст. Він спускається в підвал, бачить, що ось хтось щось підставив під клапан, бо йому здалось, що холодно. І виправляє. Якщо далі не вирішується проблема, тоді вже виїжджає спеціаліст і розбирається на місці. Приблизно так це відбувається.
Для голови правління ОСББ чи членів правління, яким безпосередньо не варто втручатися в ці складні моменти, достатньо зайти в систему і подивитися, на базове споживання, і на споживання будинку поточне. Якщо поточне споживання на 15% менше, ніж базове, то тоді можна спати спокійно. А стало більше, то це привід знайти фахівця.
Друге, в чому це допомагає: якщо пішли скарги, що комусь холодно чи надто жарко, ми можемо зайти в систему, подивитись, що температури всередині нормальні. Тож просто комусь щось здалося, батарея холодна, але вона й має бути холодна, бо на вулиці, скажімо, +12 градусів. Холодна батарея при нормальній температурі в квартирі – це норма, а не хиба, якщо ІТП добре працює.
В ході обслуговування ІТП варто проводити роботу з населенням, розповідати мешканцям, як має взагалі працювати система опалення. Якісно працююча система опалення – це комфортна температура в квартирі, а не температура батареї. Температура батареї має відповідати зовнішній температурі. Що тепліше на вулиці, то холоднішою вона повинна бути. Це нормально, це потрібно доносити.
Нам пишуть підписники, мовляв, існують ризики, що взимку будуть перебої з електропостачанням. Що порадите робити з ІТП та системою опалення взагалі в разі відсутності електрики?
Вадим Литвин: Для багатоквартирних будинків варто думати про придбання генератора і мати певний запас палива, щоб принаймні можна було вмикати на декілька годин для забезпечення циркуляції. Єдине, зверніть увагу, щоб ваш генератор нормально працював з насосами, які у вас встановлені.
Основні споживачі в будинку – це насоси, вони не такі потужні, тобто там не йде мова про багато кВт, зазвичай для стандартних на 5–9 поверхів до 3 кВт. Можна ще подумати і подбати про справність старої системи опалення, щоб можна було пройти повз ІТП, повз циркуляційні насоси на елеваторний вузол. Це буде неефективно, перевитрати у вас будуть, але принаймні воно буде працювати, правда лише за умови, що в ІТП чи в котельні є електроенергія. В них там надійність електропостачання вища, але 100% гарантувати, що вони будуть працювати, не можна.
Ще я би порадив перевірити всі варіанти зі зливом системи опалення для того, щоб вона не розмерзлась. І щоб цей злив був не в підвал, а подбайте, аби були шланги чи краще стаціонарні трубки, які будуть зливати в каналізацію. Щоб підвали залишались сухі.
Найважливіше, щоб у вас було декілька людей, відповідальних за аварійні ситуації. Тут можна провести інструктаж для мешканців, які будуть готові по своєму підʼїзді злити воду, зберегти систему, перечекати, поки все запрацює. Якщо ми говоримо про перерви в дві, три, чотири години, добу, то в принципі генератор і невеликий запас палива вирішують це питання.
