Однією з вимог Резолюції ХІІ Всеукраїнського Форуму ОСББ, спрямованих до Кабінету Міністрів України, стала заборона так званого “клаптикового утеплення” в багатоквартирних будинках. На перший погляд це дивно, адже такий спосіб локальної модернізації зовнішніх стін будинку – і так поза законом, адже за нього на власників квартир та виконавців робіт чекає адміністративна відповідальність.
Однак санкції проти цих небезпечних та неефективних заходів, фактично, не діють, і для того, щоб їх попередити, управителям та головам правлінь ОСББ варто проводити профілактичні розмови із співвласниками, щоб попередити про негативні наслідки.
Чому ж цей захід досі є популярним, чим він загрожує будинку та які існують дієві альтернативи “латковій термомодернізації” – читайте у статті Управбуда.
Ефект від клаптикового утеплення переоцінюють, а про незаконність – не замислюються
Добитися зменшення сум у платіжках за тепло, при цьому підвищивши комфорт у власних оселях – природне бажання українців. При цьому власники індивідуальних будинків тут можуть діяти на власний розсуд, не озираючись на сусідів. Наприклад – провести зовнішнє утеплення свого житла.
Зовсім інша справа – багатоквартирні будинки. Тут вже не можна робити все, що заманеться, адже індивідуальні права тут закінчуються там, де починається порушення прав інших співвласників.
Тому управителям і правлінням ОСББ варто наперед підготувати аргументи для розмов із людьми, які планують добитися вигоди лише для себе, влаштувавши клаптикове утеплення – тобто часткову термомодернізацію фасаду будинку на зовнішній стіні квартири.
Чому? Адже небезпеку від таких заходів складно переоцінити, і загрожує вона всьому будинку. Це може негативно вплинути на здоров’я й комфорт сусідів, а в середньостроковій перспективі – і на стан самого будинку, зменшивши термін його експлуатації. І це – вже реальна загроза для самих ініціаторів локальних заходів, про що управителям та головам правлінь ОСББ варто їм пояснювати у випадках, коли вони помічають підготовку такої самочинної термомодернізації в будинку.
В експертному середовищі до “латання” фасаду будинку ставляться різко негативно. А от пояснити логіку самих людей, що замовляють такі заходи, можна або загальною модою, або намаганням бодай якось виправити катастрофічний недогрів квартир, не розібравшись у дієвих технологіях. А ще – відсутністю ОСББ в будинку та неможливістю провести комплексні енергоефективні заходи.
До співвласників слід донести просту думку: конвертувати бодай невелике підвищення температури в квартирі від часткового утеплення в реальну економію можна лише маючи індивідуальний квартирний теплолічильник. А це можливо лише в будинках із горизонтальною розводкою, таких в Україні – меншість. Крім того, щоб контролювати подачу тепла на радіатори та зменшувати його за бажанням, потрібно буде встановити терморегулятори на кожну батарею. Разом із встановленням теплолічильника та супутніми заходами таке “задоволення” – не з дешевих.
Варто також пам’ятати, що люди, які зважуються на клаптикові “навіси” на зовнішній поверхні стін, ніколи не питають про це дозволу в сусідів, а отже – прямо порушують їхні права. Річ у тому, що зовнішні стіни будинку, незалежно від того, навпроти якої квартири чи допоміжного приміщення вони перебуваються – це спільне майно усіх співвласників будинку. А самочинно втручатися у спільне майно – це вже порушення.
Слід, однак, визнати, що боротьба з частковим зовнішнім утепленням нині ведеться неефективно. Так, виконавчий директор Асоціації “Енергоефективні міста України” Святослав Павлюк стверджує, що за “латкову термомодернізацію”, попри те, що вона є порушенням закону, ніхто не карає. Вочевидь, саме тому ОСББ й стурбовані цією ситуацією, яку намагаються розв’язати, звертаючись до Кабміну з Резолюцією від профільного Форуму.
Реальні небезпеки для будинку та безправність перед підрядниками при виборі клаптикового утеплення
Тож переваги від “половинчастої” термомодернізації – і справді сумнівні, й для того, щоб добитися очікуваних вигод, потрібно буде докласти чимало додаткових зусиль. А от недоліків від таких заходів – чимало.
При клаптиковому ремонті утворюються так звані “містки холоду”, а це призводить до появи плісняви та грибка всередині квартир, на стиках утепленої й неутепленої частини стіни. Слід пам’ятати, що грибок – це не лише неестетично, але й небезпечно для здоров’я, адже деякі види грибка є канцерогенними.
Крім того, локальне зовнішнє утеплення стін лише незначним чином здатне підвищити температуру в квартирі, адже тепловтрати відбуватимуться й далі – через неутеплені сусідні квартири.
Одна з ключових причин відмовитися від самої ідеї таких індивідуальних заходів – це реальна загроза для будинку в середньостроковій перспективі. Експерт із енергоефективності та енергозбереження Асоціації “Енергоефективні міста України” Дмитро Леськів стверджує, що системи вентиляції у старих будинках не розраховані на те, що будинок буде частково модернізований, а тому тепле повітря з приміщення після клаптикового утеплення починає шукати найлегший спосіб виходу, знаходячи його на межі утепленої та не утепленої ділянки.
“Оскільки в холодну пору тепле повітря має більшу вологість, ніж вуличне, воно, проходячи крізь стіни, залишає вологу у товщі стіни. При мінусовій температурі на вулиці ця волога перетворюється на лід, а з настанням тепла тане. Таким чином відбувається руйнування зовнішньої огороджувальної конструкції будинку. Звичайно, за рік чи два негативного ефекту від такого утеплення не помітите, але років через 10 ви гарантовано станете свідком, що на стику вашого ізолюючого матеріалу і оголеної ділянки стіни конструкція будинку почала руйнуватися”, – стверджує експерт.
Слід завжди пам’ятати, що латкова термомодернізація, фактично, перебуває поза законом, з усіма ризиками, що випливають з цього статусу. Тобто погоджуючись на таке “вибіркове” утеплення, ви вступаєте у відносини з підрядниками на власний страх і ризик, без дозволів, без проектної документації і без жодного захисту від держави. Тобто – ризикуєте отримати масу проблем: від неякісних, неперевірених матеріалів до халатного монтажу, – а отже життя такого недешевого заходу може бути дуже коротким.
До того ж, найчастіше при такій локальній термомодернізації використовують пінопласт, який при горінні утворює дуже токсичні пари, надзвичайно отруйні для людини. А пожежу при цьому надзвичайно складно загасити.
Альтернативи “латковій модернізації”: об’єднання та заходи, захищені законом
Тож цілком реальна перспектива негативних наслідків від самовільних і незаконних заходів з термомодернізації в багатоквартирному будинку – очевидна. Саме про них мають відверто говорити управителі та актив ОСББ: розсилати подібні на цю статті в будинкові чати, повідомляти про загрози від клаптикового утеплення на дошках оголошень, піднімати такі питання на зборах співвласників або попереджати на індивідуальних бесідах.
При цьому слід чітко усвідомлювати: бажання проводити такі часткові заходи – це один із симптомів, які засвідчують проблеми будинку та готовність співвласників їх розв’язувати. І цією ініціативою варто скористатися. Тим паче нині держава й місцева влада ведуть цілеспрямовану політику на підвищення енергоефективності житлового фонду, пропонуючи співвласникам дієві програми співфінансування енергоефективних заходів. Передовсім, це програма “Енергодім” Фонду енергоефективності, що нині компенсує до 60% вартості обладнання й робіт, та місцеві програми. І про це також необхідно інформувати співвласників.
Так, станом на сьогодні в Україні діють близько 130 місцевих програм співфінансування заходів за програмою “Енергодім” із загальним фінансуванням понад 160 млн грн. Вони допомагають мешканцям погасити відсотки за кредитом (або частину тіла кредита, взятого на енергоефективні заходи) та роблять його фактично безвідсотковим.
Ключовою умовою участі будинку у таких програмах є створення у ньому об’єднання співвласників. І якщо ОСББ у будинку досі немає, а проблеми з холодом і значними сумами у платіжках за тепло співвласники все ж готові розв’язувати – це й має стати сигналом до початку роботи над створенням об’єднання. Тим паче, саме такий шлях пройшли чимало будинків за останні роки: усвідомили проблеми, оперативно створили ОСББ та взяли участь у програмі “Енергодім”.
Для прикладу, львівське ОСББ “Щурата, 8” було створено в 2019 році, тоді ж оперативно взяло участь у програмі “Енергодім”, провело комплексну термомодернізацію будинку. А нині, за словами члена правління цього ОСББ Романа Оліховського, співвласники отримали економію у платіжках до 40-45%, якщо порівнювати із аналогічними сусідськими будинками. І такі випадки – не виняток, а правило серед будинків, де пройшла комплексна енергомодернізація. Про чимало з них можна прочитати у брошурі “Досвід модернізації багатоквартирних будинків”.
Така вражаюча економія стала можливою завдяки цілому комплексу заходів, рекомендованих енергоаудитором – фахівцем, який ретельно дослідив цей будинок перед проведенням енергомодернізації. І утеплення фасаду – лише один із цілого комплексу заходів, реалізованого в будинку: також тут встановили індивідуальний тепловий пункт, замінили вікна та вхідні двері й провели капітальний ремонт цоколю й даху. За всі ці заходи співвласники мають компенсувати лише 22,4% від всієї суми, витраченої на матеріали та роботи. Що становить усього 12,5 тис. грн із квартири площею 60 кв. м., причому це сума, на яку діє тривала розстрочка.
Таким чином, держава подбала про те, щоб комплексна енергомодернізація будинків була значно привабливішою від зовнішнього утеплення квартир, на яке неможливо отримати жодне співфінансування, а ризики від якого нівелюють усі переваги. Цю інформацію співвласникам також має повідомляти правління ОСББ та управителі, які планують реально вирішувати проблеми будинків, дбаючи про їхню енергоефективність. І до таких розмов варто залучати обізнаних фахівців – регіональних радників Програми підтримки Фонду енергоефективності IFC, які можуть докладніше розповісти про переваги програми “Енергодім”.
