ОСББ “вул. Полюсна, 10” у Полтаві проводить модернізацію свого будинку ударними темпами. Почавши із простіших заходів, співвласники будинку відчули ефект і вирішили долучатися до усіх можливих програм із модернізації житла. І будинок змінився до невпізнаваності.
Людмила Арсирій, членкиня правління ОСББ “вул. Полюсна, 10” у Полтаві розповідає, за розподіл гарячої води у їхньому багатоквартирному будинку відповідало моральне застаріле обладнання:
“Тут раніше стояв великий бойлер, який підігрівав гарячу воду. Раніше гаряча вода закінчувалась тут, і якщо жителі далекої звідси квартири на 9 поверсі хотіли відкрити гарячу воду, то весь об’єм води мусив пройти звідси і аж до 9 поверху. Тобто людям доводилось чекати досить довго, поки з крану потече гаряча вода”, – ділиться вона подробицями тих некомфортних умов, у яких доводилося жити мешканцям будинку.
Пані Людмила переконана, що вихід із подібних ситуацій – лише у спільних діях людей, які разом відповідають за спільне житло – багатоквартирний будинок. “Ніхто не прийде і не зробить. От у квартирі як хто що зробив, так і живе. Так і в домі, як є зроблено, так ми й живемо. Але реально ми взяли себе в руки й спробували вилізти з цієї убогості”, – розповідає членкиня правління ОСББ.
Зміни в їхньому будинку, доведеному до жахливого стану, були вкрай необхідними. Системи потребували модернізації – і ОСББ взялося реалізовувати план змін.
Як змінювався будинок полтавського ОСББ?
Передовсім модернізували систему водопостачання у будинку. Потім постало питання опалення. Людмила Арсирій розповідає, як мешканці та мешканки будинку усвідомили потребу в таких змінах:
“…Захмарні ціни за опалення. При цьому дім у нас був перегрітий, особливо верхні поверхи. У принципі температури, що ми отримуємо від Теплокомуненерго, нам більш ніж достатньо. Дім опалюється. Але проблема в чому? Випускаємо на вулицю зайве, бо тут перегріто, у під’їздах вікон, вважай, що немає, узимку тут гуляє протяг і мороз, бо вікна нікуди не годяться”, – ділиться жінка проблемами, від яких страждав будинок.
У пошуках рішень співвласники спершу зверталися до простих методів, однак вони не показали очікуваної ефективності:
“Перше, що ми придумали з точки зору опалення, це прикручувати вентиль. Можна ж зайве прибрати? Можна. Першу зиму ми прикручували вентиль. Що ми отримали в результаті? Теплотехніки сказали, що це природний результат: ми зменшили об’єм теплоносія, котрий поступає в систему, температура залишається та ж сама, на дев’ятий поверх приходиш, там однаково 60 градусів, їм однаково жарко, вони відкривають кватирки, але через те, що об’єм маленький, на перший поверх приходить майже холодна вода, їм холодно. І виходить, що ми досягли економії в 10%, але це була економія за рахунок нижніх поверхів. Це очевидно робити не можна було”, – переповідає Людмила Арсирій про невдалий експеримент у своєму будинку.
Вочевидь, правильним рішенням у такій ситуації стало залучення нового досвіду – випробування визнаних механізмів регулювання системи опалення, які би принесли не лише економію, але й комфорт. Тож на наступний рік правління ОСББ почало думати про теплопункт.
Пані Людмила згадує: “Вартість кредиту на той момент була 220 тисяч гривень, із них 110 тисяч нам заплатила держава у вигляді компенсації. У наступному сезоні ми отримали економію в більш як 100 тисяч гривень. Тобто це вкладення нам почало давати прибуток уже в перший опалювальний сезон.
І потім почався наступний етап. Ми потрохи йдемо вперед. Зараз ми працюємо з Фондом енергоефективності по пакету “Б”, який нам дозволив завершити процес модернізації системи опалення, зайнятись процесом модернізації системи ГВП, дозволив усім охочим людям замінити вікна в квартирах, замінити скління балконів та лоджій. У цьому році ми плануємо завершити цей пакет “Б” модернізацією фасаду”
Історія цього ОСББ вкотре доводить – раз почавши проводити модернізацію, співвласники підуть до кінця – оскільки переконаються у ефективності таких заходів.
Кому варто модернізувати систему гарячого водопостачання?
“Кому я би рекомендувала зайнятись модернізацією системи ГВП? Усім багатоквартирним будинкам, де ще немає 50% установки індивідуального опалення чи, допустимо, електробойлерів у квартирах. Інакше просто дуже складно переконати людей модернізувати те, що їм уже не потрібно”, – повідомляє Людмила Арсирій про важливу передумову модернізації.
Однак, одразу уточнює свою думку: “Мені здається, що більш ефективно є використовувати ГВП у домі ніж електробойлера у квартирах. Навіть якщо всі поставлять електробойлери, все одно постане питання про реконструкцію електрозв’язків за підвищене навантаження. Окрім цього витрати електроенергії на підтримку необхідної температури у цьому термосі однаково є. Тобто не можна сказати, що це ефективніше. Тому рекомендую аналізувати стан системи в кожному будинку і приймати рішення”.
Пані Людмила переконана, що переваги централізованого гарячого водопостачання – очевидні. Тому зберегти та модернізувати таку систему – це важлива задача для кожного будинку.
“У будь-якім разі централізовані ГВП краще, оскільки вони допускають у майбутньому реалізацію тих речей, про які я говорила: альтернативної енергетики, використання повторно вже оплаченої теплової енергії, яка йде через системи вентиляції і якихось інших речей.
Зараз, після модернізації, у нас обладнання працює трохи по-іншому. Так, гарячу воду ми готуємо тут, де й раніше. Ось це, вузол, теплообмінник, що відповідає за приготування гарячої води. Тут за допомогою пластин тепло передається від теплоносія в систему ГВП. Але, завдяки цій технічній обв’язці, працює циркуляційний клапан. Тобо тепер по цим трубам вода безперервно циркулює по системі всього підвального приміщення”, – пояснює вона подробиці роботи системи.
Чому гаряче водопостачання стало таким комфортним?
Швидкість проходження гарячої води забезпечується особливістю модернізації: “безпечується за рахунок особливостей модернізації: “Виходить, що для будь-якої квартири гаряча вода знаходиться вже не тут, у кінцевій точці, а безпосередньо під їхньою квартирою. І звісно, коли вони відкривають кран у своїй квартирі, об’єм гарячої води, що витікає, є набагато меншим. Якщо це відбувається вночі, усе одно є 6-10 секунд поки піде гаряча вода. Якщо це відбувається в момент-пік, коли всі проснулись, умиваються, то кип’яток йде відразу”, – розповідає Людмила Арсирій
Однак модернізація триває, адже немає меж досконалості, особливо – якщо ефект від змін є очевидним “Ми добудуємо циркуляційний клапан по техповерху, який забезпечить стовідсоткову циркуляцію. Тобто якщо зараз вода безперервно циркулює тільки по підвалу, то тоді вона буде безперервно циркулювати і по стоякам, які йдуть до техповерха, і по циркуляційному клапану на техповерсі. Тобто тоді шлях від гарячої води до крана буде буквально півметра.
Рано чи пізно ми прийдемо до того, що доведеться організовувати облік гарячої води. І швидше за все, це буде облік не самої гарячої води, оскільки ми її не отримуємо, а облік тепла, що було використано на її підготовку. Тобто тут ми споживаємо тепло і витрачаємо його на циркуляцію”, – ділиться планами пані Людмила.
Вона пишається тим, наскільки система стала контрольованішою, ефективнішою та зручнішою у використанні. “Якщо раптом доведеться економити на теплі, у нас є можливість програмування системи за допомогою контролера, котрий, допустиму, максимальну температуру буде давати вранці і ввечері, а вночі буде або повністю вікдключати циркуляцію, або ставити її на мінімум. Тобто ми будемо розглядати режим роботи, що буде найефективнішим для людей. Принаймні інструмент для цього у нас є, ось він стоїть, і ми зможемо його використати у майбутньому”, – розповідає Людмила Арсирій.
Контроль над витратами енергії та тепла – важливе досягнення будинку
Нове обладнання, котре використовує будинок, настільки технологічне, що вражає уяву співвласників щодо своїх можливостей “У нас встановлений контролер фірми Danfoss, який одночасно дозволяє керувати і системою опалення, і ГВП. У нас є спеціаліст, що контролює роботу цієї системи. У нього на смартфоні є можливість через Інтернет подивитись у якому режимі працює система, і внести якісь коригування, якщо щось іде не так, як нам би хотілось”, – ділиться враженнями пані Людмила.
Анна співвласниця будинку, в якому створено ОСББ “вул. Полюсна, 10”, не стримує емоцій, оцінюючи той ефект, який дала будинку модернізація:
“Відразу кажу дякую всім, хто це все зробив. Я живу на третьому поверсі, мені 10-15 хвилин треба було чекати поки в крані з’явиться гаряча вода. А оскільки ми жителі будинку, то кран ми відкриваємо не один раз у день. Ви би знали, які це втрати.
Два роки тому, у такій самій за площею квартирі, ми платили 2500 за опалення, а зараз я плачу 1300-1400. Стільки економії – це прекрасно”, – каже Анна.
Загалом історія цього будинку доводить: один раз почавши енергомодернізацію, складно зупинитися, не довівши навіть старий, здавалося би вже аварійний будинок – до стану практично нового. Важливо, що вартість квартир при цьому зростає, а от внесок співвласників на ремонт, враховуючи різноманітні грантові програми, є зовсім невеликим.
