Нещодавно у традиційному для нас форматі стрім-інтерв’ю Управбуд поспілкувався з Наталією Реттою – головою правління ОСББ “Грушевського, 13-А” з Броварів, яке вже завершило енергомодернізацію свого будинку за пакетом “А” програми “Енергодім” та отримало компенсацію від Фонду енергоефективності. Ми підготували два матеріали на основі цього стріму. Перед вами – другий матеріал, в якому Наталя розповідає про участь ОСББ у програмі Фонду енергоефективності, про встановленні ІТП у будинку та терміни окупності цього енергоефективного заходу, а також про роль консультантів Фонду в процесі участі у проєкті та очікування від проєктних менеджерів.
Традиційно ми подаємо запис у формі інтерв’ю без запитань, заснованого на спічі Наталії Ретти, і саме тому – від першої особи. Також рекомендуємо переглянути самі відео на сторінці Управбуд та інші статті:
- Наталія Ретта: “Після створення ОСББ ми змогли побачити реальну картину в будинку, якої не було видно, коли будинок обслуговував ЖЕК”
- “Аудит безпеки та доступності будинку – найпростіший спосіб радикально вирішити його важливі проблеми”, – Ярослава Сорокопуд
- Марина Коваленко: “Якщо ми не візьмемо будинки в свої руки — вони просто розваляться”
Про те, як ОСББ прийняло рішення про участь у програмі Фонду енергоефективності
Влітку 2017 року, через пів року від створення ОСББ, ми поставили на загальні збори пропозицію щодо створення теплопункту з погодним регулюванням. Ми дізналися більше про сучасні технології, про те, як подібні проблеми вирішуються в цивілізованих країнах – і я загорілася ідеєю впровадити таку зміну в нашому будинку.
2017 року ми намагалися піти на “теплий кредит”. Однак тоді наші співвласники злякалися кредитного механізму. Не було підтримки. Однак в 2018 році піднялися тарифи на опалення, і влітку 2018 року ми повторно провели збори і прийняли рішення щодо того, щоб взяти “теплий кредит”. Люди до цього дозріли: підвищення тарифів робить чудеса.
Однак поки банк розглядав нашу заявку, в Україні закінчилися “теплі кредити”. І коли ми зверталися разом з іншими ОСББ щодо продовження програми – був уже жовтень. А закрити акти виконаних робіт потрібно було в листопаді, щоб отримати компенсацію. А в нас – ні готового проєкту, нічого. І тому знову довелося відкласти цю ідею на пізніше.
Однак ми вже зробили перший великий крок – підвищили внески співвласників, щоб зібрати потрібну суму на тепловий пункт.
А вже в грудні я почула, що розпочинає роботу Фонд енергоефективності. Консультант Микола Ільїнов, який консультував мене щодо “теплих кредитів”, став консультантом щодо роботи Фонду. Він запропонував мені піти в пілотний проєкт Фонду – в програму “Перші ластівки”. Було одне застереження – на нас мали відпрацьовувати всі механізми роботи Фонду, ми мали бути одними з перших учасників програми “Енергодім”. Але зараз можна стверджувати напевне – нам усе вдалося!
Про сумніви співвласників щодо кредиту на енергоефективні заходи
Співвласникам було складно наважитися на кредит. Взагалі будь-яка ситуація, де треба витрачати власні кошти на спільну власність – не надто позитивно сприймається людьми. А особливо якщо йдеться про кредит. Виникає чимало питань та застережень: “А раптом не віддамо…”, “А раптом не заплатять сусіди…”, “А чого це я повинен платити за сусідів?”. Було й таке: “А я не вірю, що ви це зробите!” або “Покажіть, що це працює, я маю переконатися”. А в Броварах – або старі будинки, де індивідуального теплового пункту (ІТП) не було від початку, або ж будинки, які будують за новими ДБН-ами, і вони вже оснащені теплопунктами. Тобто подивитися, де хтось встановив теплопункт, в нашому місті було неможливо, побачити чужий досвід поблизу не було можливості. А щось нове й невідоме людей лякало. Але ми зробили все, щоб переконати наших співвласників, і з другої спроби, на других загальних зборах з цього приводу, нам це вдалося.
Про те, як вдалося переконати співвласників встановити ІТП
Основний аргумент, який ми використовували, щоб переконати співвласників встановити індивідуальний тепловий пункт – опалення стане дешевшим. Іще один аргумент, що переконав багатьох, які мали реальну проблему з перегрівом або недогрівом – завдяки теплопункту буде налагоджено рівномірний розподіл тепла. Однак були й ті, хто мав завеликі очікування – вважали, що буде так само тепло в квартирі, але платити потрібно буде за таке ж тепло значно менше. Однак ІТП так не діє. Налаштували 20-21 градус – так і буде по всьому будинку. І економія буде. Не 23 чи 24 – в такому разі звідки візьметься економія?
Але ті сусіди, в яких було 16 градусів, а стало 20-21 – були дуже вдячні, абсолютно задоволені. Приходили до нас і казали: “Ми нарешті нагрілися!” А інші, в кого було 26, а стало 20-21 – були незадоволені. Вони звикли до такого рівня тепла й для них комфортна для більшості температура вже сприймалася як холодна. Хоча слід пам’ятати, що 18-20 градусів – це норма. Все просто: люди звикли до певної температури, і все, що нижче, вже сприймають як некомфортну. Хоча на старті ці люди також голосували за те, щоб встановити індивідуальний тепловий пункт.
Про подальші плани співпраці з Фондом енергоефективності
У співпраці з Фондом енергоефективності ми обрали пакет енергоефективних заходів “А” – “Легкий”. Нам він був по вартості доступніший. Водночас, у нас на те, щоб скористатися цим пакетом, вже назбиралося достатньо коштів. І він включав ті заходи, які нам були просто-таки необхідні, як я вже казала – це, в першу чергу, встановлення індивідуального теплопункту. Однак у нас залишається ще одна проблема, яку варто було би вирішити – утеплення даху. Адже свого часу забудовник вирішив змінити свої попередні плани щодо встановлення дахової котельної та замість горища зробив іще квартири. І тепер мешканці тих квартир на останньому поверсі, які прилягають до даху, відчувають дискомфорт узимку. Але це потрібно вже подавати заявку на участь у пакеті “Б” Фонду енергоефективності – тому це непросте рішення. Будемо пробувати переконати співвласників.
Про роль консультантів Фонду енергоефективності в підготовці документів
Для того, щоб взяти участь у програмі “Енергодім” Фонду енергоефективності, потрібно зібрати значний пакет документів. Процес підготовки та вивірення цих документів займає чимало часу. Все має бути дуже чітко та коректно – адже якщо будуть помилки – проєкт повернуть на допрацювання. Тому дуже важлива роль консультантів, які супроводжували нас на кожному кроці та допомагали в підготовці документів. Також дуже важлива роль банку, який працює як “єдине вікно” – саме в банк подаються всі документи. В банку просто перевіряють наявність усіх необхідних документів. Однак на етапі, коли видається кредит – там вже основною є саме роль банку. І тому з їхнього боку також є певна допомога: щоб все було дуже чітко, коректно, всі договори були правильно оформлені.
Кредит нам видали під 17,5% і 0,1% – це щомісячна комісія від суми кредиту. Але ми кредитувалися не на всю суму проєкту, адже на той час зібрали вже доволі велику суму для участі в програмі “Енергодім”. Фактично, в жовтні ми взяли кредит, а в січні – вже його закрили. Справилися за 4 місяці. Тож ОСББ вигідно накопичувати кошти на енергоефективність, а кредит брати лише на залишок суми.
Про те, чому встановлення ІТП окупилося настільки швидко
Коли ми тільки починали збирати кошти, внесок на енергоефективність в нашому ОСББ був 4,63 грн з квадратного метра. Але зараз, коли вже порахували всі компенсації, вийшло приблизно від 1000 до 1400 гривень з квартири, залежно від метражу. Тому, в принципі, енергоефективні заходи вже окупилися. Однак важливо розуміти, що окупилися вони, якщо рахувати з компенсацією від Фонду енергоефективності – для нас як для учасників програми “Перші ластівки” вона становила 60% – та від міської програми Броварів. Без компенсації заходи окупилися би десь за 2,5 роки.
Про потребу в допомозі проєктних менеджерів при співпраці з Фондом енергоефективності
Наше ОСББ самостійно впоралося із підготовкою всіх документів для Фонду енергоефективності, звісно – з допомогою консультанта. Однак буває так, що ОСББ обирає голову за принципом “ніхто не хоче? давайте хоч ви!” Іноді в таких випадках голови ОСББ не надто добре розуміються на документах, на процесах. Таким головам правлінь потрібна допомога в складних питаннях. Підготовка документів і супровід у процесі роботи з Фондом енергоефективності – тут не виняток. Тож може знадобитися допомога проєктних менеджерів – фахівців нової професії, про яких нещодавно почали говорити у Фонді.