Енергоефективність

Мінрегіон опублікував роз’яснення щодо необхідності енергоаудиту та структуру енергосертифікату

На офіційному сайті Міністерства розвитку громад та територій України 13 квітня опубліковано роз’яснення, у якому обґрунтовується необхідність проведення енергетичного аудиту у будівлях та на підприємствах. Також в роз’ясненні йдеться про пошук сертифікованого енергоаудитора та структуру енергетичного сертифікату. 

Енергетичний аудит – це експертиза житлового будинку або підприємства, проведена спеціалізованим фахівцем з енергетичної сертифікації будівель метою якої є з`ясувати його технічний стан та ефективність споживання енергії.

Законом України «Про енергозбереження» встановлено, що енергетичний аудит – це визначення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів (далі – ПЕР) та розроблення рекомендацій щодо її поліпшення.

Трактуючи цю норму Закону, ми розуміємо, що енергоаудит проводиться з метою встановлення ефективності використання енергетичних ресурсів і розроблення економічно обґрунтованих заходів щодо зниження обсягів їх споживання, тобто визначення способів підвищення енергоефективності будівель різного призначення (від будинків до підприємств різних галузей).

Що дозволяє з’ясувати енергоаудит?

Проведення такої оцінки дає можливість з’ясувати наскільки ефективно в будівлі або на підприємстві відбувається споживання ПЕР, а також визначити де, з якої причини мають місце понаднормові втрати енергії. На основі визначення проблеми фахівець з аудиту розробляє відповідні енергозберігаючі заходи, програми та рекомендації, які необхідно запровадити для підвищення енергоефективності та зниження втрат енергії в цій будівлі.

Крім того, вказується в якій пріоритетності потрібно впроваджувати енергоефективні заходи за відсутності належного фінансування. Проведення енергоаудиту дає змогу отримати рекомендації щодо запровадження системи енергоменеджменту, які можуть бути надані опціонально.

Важливо зазначити, що найчастіше за результатами енергоаудиту дієвими способами мінімізації енерговитрат на обігрів будівлі, як правило, є використання сучасних мінеральних утеплювачів і фасадних теплоізоляційних систем, віконних систем з високими теплозахисними властивостями, оптимізація режимів роботи СО тощо.

Яка буває форма енергоаудиту?

За формою проведення енергоаудит може бути добровільним та обов’язковим.

Добровільний енергетичний аудит здійснюють стосовно будь-яких об’єктів енергоаудиту на замовлення зацікавленого суб’єкта за згодою керівника чи власника об’єкта енергоаудиту.

Обов’язковий енергетичний аудит здійснюють на замовлення та за рахунок коштів зацікавлених органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування щодо об’єктів державної форми власності, перелік яких затверджує Кабінет Міністрів України або уповноважений ним орган.

Для яких об’єктів проведення сертифікації енергетичної ефективності будівель є обов’язковою?

Стаття 7. Закону України «Про енергетичну ефективність будівель» визначає наступні об’єкти проведення сертифікації енергетичної ефективності будівель для яких є обов’язковою:

1) об’єкти будівництва (нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту), що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками;

2) будівлі державної власності з опалюваною площею понад 250 квадратних метрів, які часто відвідують громадяни і у всіх приміщеннях яких розташовані органи державної влади;

3) будівлі з опалюваною площею понад 250 квадратних метрів, у всіх приміщеннях яких розташовані органи місцевого самоврядування (у разі здійснення ними термомодернізації таких будівель);

4) будівлі, в яких здійснюється термомодернізація, на яку надається державна підтримка та яка має наслідком досягнення класу енергетичної ефективності будівлі не нижче мінімальних вимог до енергетичної ефективності будівлі.

Також постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2018 року № 265 затверджено перелік будівель промислового та сільськогосподарського призначення, об’єктів енергетики, транспорту, зв’язку та оборони, складських приміщень, які не підлягають сертифікації енергетичної ефективності будівель.

Результатом енергетичного аудиту є складений Рекомендаційний звіт або Сертифікат енергетичної ефективності. Рекомендаційний звіт – це документ, який розроблений на основі чинних нормативних документів та складений фахівцем з аудиту, який дозволяє замовнику прийняти рішення про впровадження енергоефективних заходів в будівлі.

Якщо енергетичний аудит був проведений відповідно до Закону України «Про енергетичну ефективність будівель» та Порядку проведення сертифікації енергетичної ефективності та форми енергетичного сертифіката, то на його основі повинен бути створений Сертифікат енергетичної ефективності – документ встановленої форми, в якому зазначено показники та клас енергетичної ефективності будівлі, наведено сформовані рекомендації щодо його підвищення, а також інші відомості щодо будівлі, її відокремлених частин, для яких була проведена сертифікація.

На сьогодні Законом України «Про енергетичну ефективність будівель» врегульовано поняття та процес здійснення сертифікації енергетичної ефективності як виду енергетичного аудиту. Сертифікацію енергетичної ефективності та обстеження інженерних систем будівель має право здійснювати виключно атестований фахівець з аудиту та атестований фахівець з обстеження інженерних систем.

Де знайти кваліфікованого енергоаудитора?

Розширений перелік енергоаудиторів України відкритий для користування на інтерактивній карті енергоаудиторів розробленій GIZ та Фондом енергоефективності. Карта містить контакти фахівців з сертифікації енергоефективності будівель, регіон їхньої діяльності, інформацію про досвід роботи та інше.  Ресурс дає можливість пошуку досвідченого енергоаудитора для проведення робіт у вашому будинку.

Атестація енергоаудиторів проводиться відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення професійної атестації осіб, які мають намір провадити діяльність із сертифікації енергетичної ефективності та обстеження інженерних систем».

Яка інформація повинна міститися у сертифікаті енергетичної ефективності будівлі?

Складений сертифікат енергетичної ефективності будівлі повинен містити наступні елементи:

  • адресу будівлі або її відокремленої частини;
  • клас енергетичної ефективності будівлі або її відокремленої частини, визначений виконавцем робіт у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель відповідно до Методики визначення енергетичної ефективності будівель;
  • відомості про тип, функціональне призначення та конструкцію будівлі або її відокремленої частини, кількість поверхів, об’єм та загальну площу;
  • мінімальні вимоги до енергетичної ефективності будівлі або її відокремленої частини, що стосуються будівель такого класу;
  • фактичні показники енергетичної ефективності будівлі;
  • рекомендації щодо підвищення економічно доцільного рівня енергетичної ефективності будівлі та її відокремленої частини, які враховують місцеві кліматичні умови, є технічно та економічно обґрунтованими та в яких зазначаються дії, які необхідно здійснити для реалізації таких рекомендацій на практиці;
  • серія та номер кваліфікаційного атестата виконавця робіт, який склав сертифікат енергетичної ефективності будівлі;
  • інформація щодо викидів двоокису вуглецю;
  • інформація щодо місця отримання більш детальної інформації про відомості, зазначені у сертифікаті, включаючи рекомендації щодо підвищення економічно доцільного рівня енергетичної ефективності будівель або їх відокремлених частин.

Строк дії сертифіката енергетичної ефективності будівлі становить 10 років.

Яка обов’язкова інформація повинна враховуватися у процесі визначення енергетичної ефективності будівель?

При проведенні енергетичного аудиту вашого будинку фахівець повинен обов’язково врахувати наступні чинники:

  1. місцеві кліматичні умови;
  2. функціональне призначення, архітектурно-планувальне та конструктивне рішення будівлі;
  3. геометричні, зокрема розташування та орієнтацію огороджувальних конструкцій, теплотехнічні та енергетичні характеристики будівлі, а також енергетичний баланс будівлі;
  4. нормативні санітарно-гігієнічні та мікрокліматичні умови приміщень будівлі;
  5. нормативний строк експлуатації огороджувальних конструкцій та елементів інженерних систем;
  6. технічні характеристики інженерних систем;
  7. використання відновлюваних джерел енергії, пасивних сонячних систем та систем захисту від сонця, а також енергії, виробленої шляхом когенерації.

Виходячи з вищевикладеного можна зробити висновок, що енергозбереження в Україні стає дедалі актуальнішим. Усе частіше компанії-забудовники користуються можливістю впроваджувати енергоефективні заходи, а власники вже існуючих будівель різними методами реалізують модернізацію з цією ж метою.

Щоб дізнатися, які саме заходи з енергозбереження потребує Ваш будинок або підприємство, потрібно провести його діагностику – енергетичний аудит, головною метою якого є визначення методів підвищення рівня енергоефективності будинку, що матиме своїм наслідком поліпшення мікроклімату та заощадження коштів на його утримання.

Схожі статті