Незважаючи на війну, сьогодні у багатоквартирних будинках у багатьох регіонах України тривають заходи з енергоефективності. Один із лідерів цього процесу — Львів. Про те, чи варто під час війни продовжувати розвивати енергоефективність та модернізувати будинки Управбуд поговорив із Тетяною Афанасьєвою — головою правління ОСББ “Львівський дворик”, управителькою житловими будинками, менеджеркою із супроводу проєктів для програми “Енергодім”.
У третій частині інтерв’ю мова йде про особливості роботи ОСББ з Фондом енергоефективності під час воєнного стану, про перспективи повернення кредитів для ОСББ, а також про планування енергомодернізації у часи війни.
Як у вас зараз триває робота з Фондом енергоефективності?
Наші проєкти можна поділити за етапами: є ті проєкти, які вже завершуються, і лишається тільки відшкодування коштів Фондом енергоефективності. Фонд працює і справно виплачує відшкодування, тому із цим проблем не виникає. У нас послаблені умови подачі документів на верифікацію, що є, на мій погляд, дуже прогресивним, і мені як проєктному менеджеру дуже легко мати справу з Фондом, адже з документами можна працювати в електронному варіанті.
У мене є будинки, які мають погоджену заявку №1, тобто заявку на участь у програмі, і перебувають у процесі написання проєктів — це кілька будинків, де проєктно-кошторисну документацію починали збирати минулого року. Є один будинок, який уже пройшов експертизу, і у березні повинні були початися роботи, чого ми не змогли зробити через війну, але його кошторис був складений так, що ми завжди маємо резервні кошти. Ми прорахували ціни станом на зараз і бачимо, що ми “потрапляємо” в дану проєктно-кошторисну документацію.
У нас було питання щодо того, що робити, якщо у проєктно-кошторисну документацію не виходить “потрапити”, бо ціни значно зросли. Є, звичайно, можливість перерахувати кошторис — але спершу мешканцям та голові потрібно вирішити, чи будуть вони реалізовувати проєкт цього року чи ні. Від цього й залежатиме те, чи є потреба перераховувати бюджет, проводити експертизу і подавати до Фонду заявку №3 щодо коригування проєктно-кошторисної документації.
Якщо ви не плануєте цього робити, то нехай буде поточний проєкт — ви можете подати його до Фонду енергоефективності, Фонд його вам затвердить. Якщо ви плануєте розпочати ці роботи наступної весни, коли закінчиться війна і все трошки вляжеться, то варто буде тоді знову зібрати проєктно-кошторисну документацію, ще раз подати її на експертизу, а потім подати до Фонду. Така можливість є, це можна зробити.
Якщо ж ви плануєте проводити роботи цьогоріч і хочете встигнути все реалізувати до кінця року, то я думаю, що варто попрацювати з проєктувальником, поставити реальні ціни з певним відсотком на інфляцію і все-таки почати роботи — в поточних умовах це потрібно робити дуже швидко, бо ціни ростуть щодня. Можна також спробувати домовитись із підрядником: у моїх будинках ми з підрядниками працюємо так, що якщо в кошторисній документації вже зазначені певні ціни, вони є незмінними.
Наскільки банки сьогодні готові надавати кредити ОСББ? Коли варто очікувати, що вони почнуть надавати ці кредити?
На жаль, станом на зараз, жоден із банків, які до війни працювали з ОСББ і надавали їм кредити, не працює у цьому напрямку. Фонд енергоефективності працює для вирішення цього питання, бо, попри війну, в країні є ті райони та області, де ці кредитні кошти могли би бути використані і де можна погодити будівельні роботи в будинках, де написана та погоджена проєктно-кошторисна документація.
Але, на жаль, станом на зараз жоден із тих чотирьох банків, які працювали по програмах “Енергодому”, не надають кредитів. Я була у “Приватбанку” — хоча вони анонсували, що з першого червня вони можуть почати надавати кредити, такого рішення поки що немає. Так само у KredoBank анонсували, що до кінця цього тижня проведуть засідання наглядової ради, на якому мають прийняти рішення щодо кредитів.
Без кредитних коштів чи будь-яких інших залучених коштів ОСББ не зможе провести будівельні роботи на мільйонні проєкти. Відповідно, на жаль, ці проєкти не зможуть рухатися далі. Тому потрібно думати або про залучення кредитних коштів, або про запропоноване Фондом авансування — станом на зараз це був би ковток свіжого повітря, що допоміг би розворушити цей процес, аби ми могли його запустити цього року.
Наскільки складно вести документообіг з Фондом? Що вас мотивує вкладати в це свої зусилля?
У мене є великі папки з документами, які я подаю до Фонду, але воно вартує того, бо коли ти отримуєш 7,5 млн грантових грошей, ти відчуваєш, яка масштабна робота була проведена. Всі задоволені, і я завжди запрошую людей подивитися на наші будинки — в нас були делегації і з Херсона, і з Луганської та Донецької областей, і люди дивилися на наші будинки натхненними очима. Я сподіваюся, в них іще буде нагода реалізувати ці програми у себе.
Чи ведуться роботи у ваших будинках саме зараз, поки ми розмовляємо?
Ми завершуємо енергомодернізацію чотирьох будинків і отримуємо кошти на відшкодування робіт. Підрядники, з якими я працюю вже не один рік, є надійними та перевіреними Фондом, мною, всіма технаглядами. Ми працюємо з Німецьким товариством міжнародного співробітництва GIZ, вони надають нам свій технічний нагляд. Ці компанії пройшли всі технічні нагляди та всі можливі перевірки, і дуже велику роль зіграло те, що я як проєктний менеджер уже маю декілька об’єктів, тож коли ми отримували гранти на інші будинки, підрядні організації погодилися почати роботи без залучення кредитних коштів.
На даний час це дуже позитивний результат, який показує, що майбутнє за нами, за українцями, бо ми реалізуємо проєкти розвитку, а не кладемо гроші під подушку. Так, Фонд дає можливість покроково отримувати гранти — ми будемо починати, будемо подавати більше кроків, ніж за минулі об’єкти — але воно мусить рухатися, бо якщо ми не будемо нічого робити, то й нічого не досягнемо.
Я розумію, що банки повинні працювати, але ті самі разові комісії на видачу кредитних коштів — це дуже великі суми, і ОСББ фактично сплачує їх банку як його чистий прибуток — на мою думку, банки не мають заробляти на мешканцях.
Питання від користувача. Чи відомо вам, коли буде прийом заявки №1 на участь у програмі Фонду?
На жаль, такої інформації поки що немає, але як людина, яка працює із Фондом уже третій рік, я знаю, що в Держбюджеті прописане вливання до статутного капіталу Фонду 2,6 млрд гривень. Цього не відбулося, й можливо, не відбудеться, бо в країні війна.
Тож ми повинні оговтатися, порахувати, що в нас є, адже Фонд своїм статутним капіталом має забезпечити всі діючі заявки, а ми не знаємо, якими будуть ціни і вартість проєктів у майбутньому, тож не можна сказати, скільки ще грантових заявок можна буде прийняти без вливання додаткових коштів у статутний капітал Фонду.
Як ви вважаєте, чи є сенс планувати енергомодернізацію будинку під час війни?
Сенс завжди є. Економія на опаленні, яку отримує будинок, допоможе досягти нашої головної мети — зменшити енергоспоживання будинку та зекономити якомога більше коштів. Ми прекрасно розуміємо, що потрібно відмовлятися від російських енергоносіїв, тож ми маємо використовувати наш, український газ так, щоб його нам вистачило, а для цього треба вживати заходів з енергозбереження.
Рухатися в цьому напрямку однозначно потрібно — коли ми будемо відбудовувати міста на Півдні та Сході України, вони вже будуть закладені енергоефективними. Як сказав наш президент, панельок не буде, а будуть гарні, нові, енергоефективні будинки з укриттями. Тож я думаю, що буде як мінімум дві програми: одна — з відбудови житла, а друга — з модернізації будинків, бо Центр та Захід України повинні мати можливості модернізувати своє житло.
Питання від користувача. Що робити будинкам, які пройшли перший етап програми “Енергодім”, мають енергетичний сертифікат та вибрали підрядника, але кошторис перебуває у процесі? Як бути із нестабільними цінами та настроями мешканців, які не знають, що їм робити?
Насамперед, підрядника треба вибирати вже після написання кошторису. Якщо проєктувальник працює з підрядником, я би поставила питання, чому він пише кошторис під конкретного підрядника. Ви повинні мати проєктно-кошторисну документацію, а потім провести внутрішній тендер і обрати собі найкращого підрядника. Тоді, коли закінчиться війна, будівельники будуть потрібні на Сході України, тому на Заході та в Центрі буде важко знайти порядного підрядника. Тож краще провести роботи зараз.
Грамотний проєктувальник завжди закладає в проєкт інфляційні витрати. Звісно, якщо інфляція становитиме 100%, цього у проєкт ніхто закласти не зможе. Але принаймні якусь частину цієї інфляції закласти в проєкт можливо — тут, знов-таки, питання до проєктувальника, скільки часу піде на написання проєктно-кошторисної документації. Я мала досвід роботи із проєктувальниками, які часом пишуть проєкти рік — відповідно, за цей час змінюються ціни на будматеріали, роботу тощо. Тож із такими проєктувальниками я б не радила працювати взагалі.
Є проєктувальники, які працюють швидко та якісно: за два місяці можуть зробити проєктно-кошторисну документацію. Після цього документація проходить експертизу та відправляється у Фонд на верифікацію. Ці короткі часові рамки дають нам можливість реалізувати проєкт. Звичайно, зараз важко спрогнозувати, якою буде ціна і скільки будуть платити мешканці. Але економія на опаленні, яку ви отримаєте наступного сезону, однозначно дасть свій результат.
Сьогодні головна складність для ОСББ в контексті енергомодернізації — те, що немає кредитів, тобто можливості додаткового отримання коштів. Зараз мешканцям було би дуже важко одразу всім “скластися” і заплатити свою частину, бо це досить велика сума: для однокімнатної квартири площею 40 кв. м. вона складає 22 тис. грн. Для двокімнатної квартири ця сума становить 28 тис. грн у минулорічних проєктах. За цьогорічними проєктами, ця сума буде більшою. Але мешканці будинку повинні мати мету. Якщо є мета, ціль, досягнення якої вимагає і матеріальних, і людських ресурсів, то рухатися в цьому напрямку потрібно. Ціни ростуть, долар росте — звичайно, наші зарплати не ростуть у такій прогресії, як ціни, але після того, як закінчиться війна, ситуація стабілізується. Тим більше, що в нашу країну надходитимуть іноземні інвестиції.
