Нещодавно у традиційному для нас форматі стрім-інтерв’ю Управбуд поспілкувався з Михайлом Павличенком – керівником мережі регіональних консультантів Програми підтримки Фонду енергоефективності в Україні, автором досліджень ринку, тренінгів, наукових публікацій. На цьому тижні ми публікуємо матеріали, створені на основі цього інтерв’ю. Перед вами – другий матеріал цієї серії, присвячений темам успішного завершення першого проєкту, профінансованого Фондом енергоефективності, синергію програми Фонду та місцевих програм, ефекту від встановлення індивідуального теплового пункту та іншим питанням.
Традиційно ми подаємо запис у формі інтерв’ю без запитань, заснованого на спічі Михайла Павличенка, і саме тому – від першої особи. Також рекомендуємо переглянути самі відео на сторінці Управбуд та інші статті:
- “Такого розміру компенсацій, які надає Фонд енергоефективності для ОСББ, немає більше ніде у світі”, – Михайло Павличенко
- “Зв’язка “ОСББ + управитель” є ідеальною для розвитку будинку”, – Павло Хобот
- ОСББ та управляюча компанія: як побудувати взаємовигідну співпрацю?
- Як знайти порозуміння та згуртувати співвласників у багатоквартирному будинку: поради експертки
Про ефект від встановлення індивідуального теплового пункту
Існують варіанти, коли комплексне утеплення будинку взагалі не потрібне. Наприклад – у вас старий будинок із товстими цегляними стінами, причому перегрітий (люди вікна не зачиняють). Тоді є сенс поставити лише індивідуальний тепловий пункт (ІТП), і цього може бути досить.
Наприклад у Луцьку один із будинків зекономив понад 50% лише встановивши ІТП. Але треба розуміти – це виняток, що лише підтверджує загальне правило щодо потреби комплексної термомодернізації. Адже чим примітний той будинок і чим він відрізняється від пересічного багатоквартирного будинку в Україні? По-перше, він має товсті цегляні стіни. По-друге, він стоїть близько до котельні та отримує багато тепла. По-третє, від вітру він захищений сусідніми будинками, і так далі. Тому його співвласники отримали таку велику економію. Але зазвичай ІТП дає близько 20% економії, що теж немало. Такий проект має термін окупності не більше двох опалювальних сезонів.
Про те, чому за грантами Фонду енергоефективності досі немає черги
ОСББ станом на зараз іще не вишикувалися в чергу за грантами Фонду енергоефективності. Але це не свідчить про вади самої програми. Адже точно така сама історія була свого часу із “теплими кредитами”. Я пам’ятаю, перший рік існування кредитів – було десь 30 проєктів. І при цьому починалося з того, що хтось подався першим, а усі інші чекали, доки йому виплатять гроші. Потім подалося іще 8 проєктів, а далі іще трохи – і так вийшли на 30 проєктів. На другий рік їх уже було більше, а далі – все пішло по експоненті. І в минулому році за 3 місяці вибрали більше коштів через “теплі кредити”, ніж за попередні 3 роки існування програми.
Я певен, що з Фондом енергоефективності буде подібна історія. Коли ОСББ побачать готові проєкти, виконані за підтримки Фонду енергоефективності, за які виплачено гроші, – за грантами стоятиме черга.
Про особливості першого успішного проєкту термомодернізації, що вже отримав компенсацію від Фонду
Перший успішний проєкт, за який вже надійшли кошти від Фонду енергоефективності – це термомодернізація будинку ОСББ “Липи-2” в Новояворівську Львівської області. Перед тим, як офіційно запустили процедуру Фонду, ми робили пілотні проєкти майже за його процедурами. Але вони іще були недопрацьовані.
Цей будинок має зекономити 46% тепла. Це – досить низька економія, але цьому є пояснення. Співвласники зекономили на проведенні деяких заходів, тому економія нижча. Але якби трохи менше економили – отримали би збереження ресурсів не 46%, а понад 50%.
Про синергію програми Фонду енергоефективності та місцевих програм підтримки ОСББ
Місцеві програми підтримки термомодернізації багатоквартирних будинків ми рекомендуємо робити цільовими, орієнтованими на програму Фонду енергоефективності. Є універсальні програми, які можуть працювати і з Фондом, і з “теплими кредитами”. Є програми, які працюють самостійно – наприклад київська, “70 на 30”. Однак треба розуміти, що найбільший ефект досягається, якщо програми різних рівнів поєднуються між собою – причому це дає ефект не лише для людей, але й для міста.
Якщо ми йдемо по програмі Фонду й отримуємо 50-70% компенсації, то це – фактично – ті гроші, які залучаються у місто з державного бюджету. Чому? Тому що виконавці, напевне, будуть з цього міста, з цієї області – а це податки, це зарплати. І це – іще один спосіб внести пожвавлення в економіку регіону.
В програмі Фонду енергоефективності є таке поняття, як “мінімальний внесок”. По пакету “А” він складає 40%, а по пакету “Б”, при комплексній термомодернізації – 20%. Це те, що має внести ОСББ. Де воно візьме кошти – це його справа: воно може їх зібрати, позичити, знайти донора, взяти кредит. При умовній вартості проєкту 10 мільйонів гривень 2 мільйони з них має внести ОСББ, не менше. Це означає, що допомога з усіх джерел не може перевищувати 80%. Таким чином, якщо Фонд платить 70%, як зараз, і є іще 20% від ОСББ, виходить, що ще 10% ОСББ може залучити від місцевої програми, з місцевого бюджету.
Але не це є головно проблемою ОСББ. Бо десь за 3 чи 4 роки економія починає перевищувати витрати з обслуговування кредиту. ОСББ зможе навіть скоротити строк виплати кредиту за рахунок економії. Але проблемою є перший рік, коли проєкт ще впроваджується, компенсація ще не надійшла, тому ОСББ мусить обслуговувати максимальну суму кредиту. Причому в цей період і економії ще немає. Але в багатьох містах приймають програми компенсації відсотків по кредиту у перший рік. І для ОСББ – це найкращий варіант. Хоча слід констатувати – це справа кожного міста.
Але одразу скажу, що у Фонді енергоефективності розроблені типові програми підтримки, шаблони, і кожен муніципалітет може поцікавитися такими типовими програмами й і прийняти їх у себе, або взяти за основу.
Про те, які енергоефективні заходи окуповуються найшвидше
Спеціалісти Фонду енергоефективності недарма включили в кожен із пакетів – “А” та “Б” певний обов’язковий набір заходів. Це якраз ті заходи, які окуповуються найшвидше, як показує досвід. Для пакету “А” це модернізація системи опалення. Для пакету “Б” це утеплення багатоквартирного будинку + та ж таки модернізація системи опалення.
Звісно, найкоротший термін окупності у заміни освітлення на енергоефективне. Але ж ми розуміємо, що це – невелика економія. А от завдяки обов’язковим заходам можна досягти значної економії при відносно невеликому терміні окупності.
Скажімо, пані Стефанія Климко зі Львова, зараз вона управителька, але починала зі свого ОСББ, і вона одна з лідерок руху ОСББ в Україні. Так от, вона вважає, що починати обов’язково потрібно з освітлення – оскільки це показує людям негайний ефект, якого можна досягти спільними зусиллями. Якщо сусіди не погоджуються на проведення енергоефективних заходів – покажіть їм швидкий ефект. Ще кращий варіант – приклад сусіднього будинку, де вже відбулася комплексна термомодернізація. Реальні приклади надихають найбільше.
