Від початку повномасштабної війни в Україні 3,5 млн людей мають зруйноване або пошкоджене житло. Йдеться про 116 тис. житлових будинків, загальна площа яких – 14 млн кв.м. На тему відновлення цього житла із Управбудом поспілкувалася Тетяна Бойко, координаторка житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА.
У першій частині інтерв’ю Тетяна порадила, що вже зараз варто робити усім, чиє житло було пошкоджене внаслідок воєнних дій, а також розповіла про можливі державні програми з відновлення житла.
Що варто робити співвласникам пошкоджених чи зруйнованих багатоквартирних будинків уже зараз?
Насамперед, я б хотіла висловити співчуття тим людям, які опинилися в такій ситуації. На жаль, чогось дуже обнадійливого в цій ситуації я сказати не можу, бо ви не зможете відразу отримати компенсацію, яка повністю покриє ваші збитки.
Та не варто опускати рук, бо незалежно від того, перебуває ваше пошкоджене майно в зоні бойових дій чи ні, варто зробити дві речі. Насамперед повідомте правоохоронні органи за місцем реєстрації вашого майна. Якщо є можливість їх викликати, зробіть це, але якщо такої можливості немає, усе одно повідомте їх, аби ваше повідомлення було зафіксоване.
Наступний крок — повідомити про пошкоджене майно в “Дії”, там є спеціальна форма — треба заповнити всі поля, щоб держава мала повну інформацію. Сьогодні я зустрічалася з міським головою Ірпеня, і ми говорили з людьми, в яких пошкоджене майно. Як з’ясувалося, міста, які вже звільнені, наприклад, Ірпінь, уже мають свої форми. Кажуть, що міста повинні мати доступ до інформації, яка є в “Дії”, але наразі цього доступу вони не мають, тому зараз ірпінцям потрібно прийти в міську раду Ірпеня й заповнити заяву на пошкоджене чи зруйноване майно — для кожного з цих випадків є спеціальна заява.
Відразу скажу, що потрібно підготувати пакет документів, це насамперед папери, які підтверджують, що ви є власником зруйнованого майна. Що більше документів у вас є (наприклад, технічний паспорт тощо), то краще. Якщо ви маєте безпечний доступ до місця події, вказуйте якомога більше інформації про пошкодження: кількість вибитих вікон та дверей, загальну площу покрівлі, її матеріал, площу пошкодженої покрівлі тощо. Що більше інформації ви надасте, то легше буде оцінити пошкодження. Звісно, якщо ми говоримо про зруйновані будівлі, ця інформація не має значення.
Поки ви подаєте потрібну документацію, міська рада проводить візуальні огляди, це два паралельні процеси. До візуального огляду рада може залучати фахівців, і результатом такого огляду є створення реєстру, де майно ділять на три категорії: майно, яке зазнало незначних пошкоджень, майно, яке потребує капітального ремонту, але може бути відновлене, і майно, яке потребує відбудови.
Далі міська рада приймає рішення про комісійні чи технічні огляди, до яких уже можуть залучатися більш кваліфіковані фахівці, а також – співвласники (міська рада повинна протягом днів після затвердження плану оглядів оприлюднити його). У результаті цих оглядів уже будуть підготовлені дефектні акти – технічна документація. Також, ймовірно, ці комісії проводитимуть оцінку збитків. Текст документа про роботу цих комісій було прийнято 14 червня (постанову уряду), його поки немає в широкому доступі, тому я поки не хочу обіцяти, що ці комісії одразу швиденько вам усе порахують. Тим більше, що методика оцінки збитків ще не розроблена/не затверджена.
У міській раді, якщо це невелике місто, зазвичай працює від чотирьох до десяти людей — звісно, вони залучать іще фахівців, але процес підрахунку збитків, публікація їх на сайті та повідомлення вам у “Дії”, яке є підставою для отримання компенсації, потребує часу. Після того, як реєстри будуть сформовані, є різні варіанти дій — тут усе залежить від фінансових ресурсів населеного пункту. Наприклад, у містах і селищах, де тривають активні бойові дії, єдиний варіант — чекати, коли наші війська відвоюють цю територію і вона стане умовно безпечною. Поки що є шанс відремонтувати житло, яке зазнало незначних пошкоджень.
Як залучати фото- та відеодокази на підтвердження руйнувань? Хто може подавати такі докази і яким є подальший алгоритм дій?
У законодавстві немає конкретних вимог щодо цього. Якщо ви маєте можливість зібрати такі матеріали — зберіть, згодиться абсолютно все. Ви викликали правоохоронні органи — вони мають скласти акт. Якщо була пожежа — ви викликали пожежну службу. Якщо ваші сусіди на місці — складіть із ними акт, у мережі є бланки цих актів. Якщо у вас є документи, що підтверджують вартість майна (наприклад, договір купівлі-продажу квартири або чеки на побутову техніку) — долучайте.
Фотографії також не будуть зайвими, що більше їх буде і що кращу якість вони матимуть, то краще. Усі ці матеріали вам стануть у пригоді.
Дуже важливо, щоби в “Дію” інформацію про пошкоджене або знищене майно подали і співвласники, і саме ОСББ чи управитель будинку, адже потрібно врахувати всі пошкодження. Якщо якісь вікна чи стіни не будуть враховані, коштів на них не виділять, тож пошкодження, які не були враховані, вам доведеться відновлювати власним коштом.
Найкраще буде, якщо голова правління ОСББ чи управитель одразу заповнить заяву на цілий будинок. У “Дії” є можливість заповнювати заяви і на весь будинок, і на окремі квартири, тому треба, щоби власники індивідуально заповнили заявки на свої квартири, а голова чи управитель — на весь будинок, це значно пришвидшить процес.
Після того, як ви заповнили заяву, надали докази, має бути розгляд комісії. Ми ще не знаємо, як саме здійснюватиметься оцінка (немає методики). Це непроста справа, адже йдеться про державну комісію, яка має певні повноваження та роботу, пов’язану з фінансами, тож у таку комісію не можна набирати якихось людей з вулиці.
Тому тут ви маєте два варіанти. Перший — чекати на оцінку комісії. І Ймовірно, на основі цього висновку можна буде домогтися грошової компенсації від російської федерації (уже є закон, який передбачає механізм арешту активів російської федерації). Другий — той, який зробить міська рада своїми силами. Наприклад, в Ірпені, якщо голова ОСББ чи управитель заповнив заяву на будинок, це є підставою для складання дефектного акту. Його тоді складають у спрощеній формі, законодавець це дозволяє. По факту відбувається так, що експертній комісії не доведеться ще раз виїжджати на сам об’єкт — якщо ви все правильно вказали в заяві, вони все порахують, і це буде підставою для формування кошторису робіт, тож відразу можна буде шукати підрядників.
Дані потім узагальнюються і передаються на область (область отримує субвенцію від держави), а область або місто визначають підрядників і по факту здійснення ними робіт оплачують їх. Підрядників зараз небагато, тож хто перший подасть усю інформацію, той матиме більше шансів на те, що в будинку почнуться відновні роботи. Очевидно, що пріоритет фінансування для тих будинків, які зазнали незначних пошкоджень.
Ну, і третій варіант – це самостійно замовити оцінку в ліцензійної організації, а потім звернутися до суду і через суд вимагати стягнення збитків з російської федерації. Але про цей варіант ми поговоримо пізніше.
Чи має держава фінанси, аби провести виплати з відшкодування збитків? До чого призводять ліміти фінансування і що з цим робити?
З приводу грошей відразу скажу, що гроші вже є, маємо постанову про те, що вони вже виділені, і ці програми запущені. Але їх дуже мало. Ви можете подивитися виділені на суми у мережі інтернет, цього явно не достатньо. Приблизні кошториси складали кілька тижнів чи місяців тому, і по Ірпеню розрахунки були такі, щоб суми вистачило приблизно на 40% житлового фонду (житла, що зазнало легких ушкоджень – але знову ж таки, тут навряд чи рахували пошкоджені стіни, несучі конструкції, перекриття, комунікації). думаю, що реальна цифра буде набагато нижчою.
Але ми розуміємо, що за цей час відбулося з доларом, як швидко росте інфляція та збільшуються ціни — тепер навіть ці 40% житлового фонду навряд чи вдасться закрити за рахунок виділеної державної субвенції. Тож ті, хто хоче встигнути її отримати, має якомога швидше подати відомості про пошкоджене майно.
Які можуть бути ще варіанти? Законодавець говорить, що якщо ви не подали всіх даних, усе одно має виїхати комісія, яка сама ці дані збиратиме. Але очевидно, що в такому разі процес затягнеться, бо поки що невідомо, які в цих комісій будуть повноваження, який вони складуть кошторис і чи будуть на той час гроші.
Є інший варіант, яким успішно користується бізнес і яким можуть спробувати скористатись власники приватних чи багатоквартирних будинків. Це самостійний виклик оцінювача, аудитора, який має відповідну ліцензію. Він усе вам порахує, і тоді ви з усіма чеками та документами (нагадаю: що їх більше, то краще) йдете до суду — там також прийнята “спрощена процедура”, адже російська федерація як держава-відповідач не повинна бути присутня на суді — суд просто встановлює суму збитків.
Також прийнято закон про арешт активів російської федерації та механізм, за допомогою якого ці активи стягуються. Є шанс, що за якийсь час на основі рішення суду ви можете отримати ці кошти, бо ви довели в суді, що російська федерація завдала вам збитків.
Наші глядачі уточнюють, що дефектний акт та кошторис — це спрощена проєктна документація, яку робить не комісія, а спеціальні виконавці із сертифікатом. Це правильна відповідь у теорії. На практиці в Ірпені дефектні акти формувала й затверджувала міська рада. Я не знаю, чи будуть їх передавати у спеціальні організації.
В Ірпені комунальну інфраструктуру допомагають відновлювати міста-побратими, адже в Ірпінь часто їздять українські та іноземні високопосадовці, які мають можливість допомогти місту. Тому державні кошти фокусуються на житловому фонді. Але я не впевнена, що така ситуація буде на решті звільнених територій і що державних субвенцій вистачить на ремонт житлового фонду.
Інша проблема — те, що підрядники можуть не дотримуватися вимог енергоефективності. Я запитала в міського голови Ірпеня, чому так відбувається, і він відповів, що це спричинене лімітами фінансування. Ви можете домовитися з підрядником, щоб за додаткові капіталовкладення відбудований будинок був енергоефективним. У сьогоднішній ситуації додатковим джерелом фінансування може бути доплата мешканців, краудфаундинг чи допомога інвесторів.
Чи є інформація щодо того, коли почнуть працювати державні програми? Від чого це залежить?
Є певні прогнози та сценарії з цього приводу. Як людина, долучена до Національної програми з питань відновлення, можу сказати, що сьогодні розглядають кілька механізмів.
Найбільш реальний, на мою думку, це додаткова програма з відновлення житла у Фонді енергоефективності. Ця програма матиме спеціальну спрощену процедуру і не потребуватиме рішення співвласників — але для цього потрібно у другому читанні прийняти зміни до Закону “Про комплексну термомодернізацію житлового фонду”, і до цього закону потрібно прийняти саму програму.
Очікувалося, що вона запрацює в липні, але це супероптимістичний сценарій: дай Боже, щоби сам закон був прийнятий до липня. Якщо буде ухвалена сама програма, на неї потрібні будуть гроші. Для цього треба, щоб Державне казначейство розблокувало рахунок, адже постановою Кабміну на час війни капітальні видатки були заблоковані, тож для того, щоб їх розблокувати, потрібен дозвіл.
Близько 2 млрд грн для Фонду енергоефективності є в Казначействі, це залишки з минулого періоду, які просто заблоковані. Тільки-но їх розблокують, міжнародні донори дадуть і свою частину. Ми мусимо встигнути зробити це до початку опалювального сезону, бо в іншому разі, як сказав мер Ірпеня, це здорожчить усе на 20-30%, тому що до того часу пошкодження будинків можуть стати серйознішими через погодні умови.
Я думаю про те, скільки людей зможе повернутися у відновлені будинки, працювати на своїх місцях та підтримувати економіку міста. І дуже хочу, щоб ми таки встигли до опалювального сезону, аби люди вже могли повертатися і підтримувати економіку країни.
На державному рівні ще розглядають можливість появи кредитного механізму. Він, напевно, буде стосуватися енергоефективності та відновлюваних джерел енергії — це обговорюється як опція.
Ніхто не очікував, що з відсотковою ставкою станеться така ситуація. Але в нас є Укрфінжитло — структура, яка перед початком війни планувала велику енергомодернізацію і зараз має всю відповідну інфраструктуру. Там теж було незрозуміло, як ця енергомодернізація мала би відбуватися, але ця структура є, і в неї є інституційна спроможність, вона може працювати.
Фонд за своєю природою може працювати лише з грантами, а ця структура може надати дешеві кредити — під 3%, під 1%, може, під 5%, тому тут усе реально. Ця програма може реалізовуватися через банки, а Укрфінжитло виступати гарантом. Це все можливі сценарії, і я не знаю, яке рішення буде ухвалено.
Зараз ми не знаємо про те, що відбувається на всій території України й говоримо лише про звільнені території. Ми лише починаємо бачити, що відбувається на Херсонщині, а те, що відбувається на Донбасі — це просто жах. І тільки після перемоги ми побачимо всі зруйновані міста, які потрібно буде відбудовувати.
Інструментів тут не може бути замало — що більше їх буде, то краще, і в кожній конкретній ситуації ми будемо дивитися, який із них використовувати.
Моживо, хтось захоче піти до суду, щоби виграти там суму, достатню для повного відновлення пошкодженого чи зруйнованого майна, й чекатиме на репарацію. А хтось хоче швидкого відновлення, хай і в меншому обсязі, тому подається на державну програму. Хтось чекатиме програм від Фонду енергоефективності — питання тільки, скільки Фонд матиме грошей. Якщо будуть кредити — хтось візьме кредит, аби швидше зробити свій будинок енергоефективним.
Я думаю, що в перспективі всі ці інструменти будуть актуальними. Ще один варіант — грантові програми, які надаються містам. Ці гранти можуть включати компонент житлового фонду, створювати спеціальні програми, або напряму фінансувати підрядників. Цей інструмент може використовуватися. Питання тільки в тому, чи захочуть підрядники приходити туди, де ще є загроза ракетних ударів. Я думаю, що тільки-но в нас буде належна система протиповітряної оборони, ми побачимо набагато більший рух коштів порівняно з тим, який є зараз.
