Головна Енергоефективність

“Чому в мене холодні батареї?” та інші часті питання по роботі системи опалення. – Частина І

Управбуд продовжує знайомити управителів та голів правлінь ОСББ із лайфхаками, що допоможуть економити тепло в багатоквартирному будинку та дозволять досягти максимального комфорту для мешканців. Цього разу темою нашого стріму стали часті питання по роботі системи опалення багатоквартирного будинку, які виникають у співвласників або навіть у голів правлінь ОСББ та фахівців з управління будинками. 

Співрозмовниками Управбуду в цій важливій для ОСББ розмові стали Олександр Гут, спеціаліст із розвитку проектів термомодернізації в житловому секторі компанії Danfoss Україна та Олександр Балаушко, засновник та директора фірми “Гольфстрім”, компанії, яка вже 16 років працює на ринку реконструкції систем теплопостачання. 

До першого матеріалу ми відібрали відповіді Олександра Гута, що стосуються типів систем опалення, поширених в Україні, розповсюджених проблем у системах опалення та, зокрема, розляду питання, чи завжди “холодні батареї” є проблемою. Традиційно ми подаємо відповіді експерта від першої особи, тематично розділивши матеріал на блоки для простоти сприйняття. 

Олександр Гут на конференції Danfoss ReCon

Про те, чому “холодні батареї” – це не завжди свідчення поганої роботи системи опалення 

Олександр Гут: У цьому році в одному із внутрішньобудинкових чатів я побачив дуже фахову відповідь голови ОСББ на закид щодо холодних батарей, яка ( що) звучала так: «температура вимірюється не в батареях, а в градусах». 

Давайте розберемося разом, чому питання холодних батарей взагалі виникає в людей.

Першопричина – це звичка, що йде з неенергоефективної радянської ери, коли люди звикли до «гарячих батарей», забуваючи, чому нам потрібна система опалення і що опалення, власне, коштує грошей. Нагадаю, що система опалення у будинку потрібна для того, щоб підтримувати комфортну температуру повітря. Для більшості людей достатньо, коли в приміщенні температура повітря складає 22 +/- 2 градуси за Цельсієм (до речі це визначена санітарними нормами температура повітря у житловому приміщенні). Дуже довгий час саме через те, що внутрішньобудинкові системи опалення були нерегульованими, а подача тепла надмірною, мешканці, намагаючись уникнути перегріву, відкривали кватирки взимку, щоб хоч в такий  спосіб  відрегулювати температуру. Людині природньо некомфортно, коли температура повітря вища 22 градусів, вона починає знімати з себе одяг, свою теплоізоляцію. А от 22 градуси – цілком нормально для здорової людини, для нормального самопочуття. 

Зараз, завдяки реконструкції системи опалення, ми говоримо про нормальну роботу системи опалення. Тобто це регульована система, коли теплоносій, завдяки засобам регулювання, нагріває радіатор до температури, яка може відрізнятися буквально на долі або градуси Цельсія від тієї температури, яку потрібно підтримувати в опалювальному приміщенні (вищезгадані 22 °C). Тобто, умовно, температура радіатора може бути наприклад й 23 °C. В цей час, на дотик він буде здаватися нам навіть холодним. Та при цьому – він все одно забезпечує належну температуру, яка є корисною для нашого здоров’я. 

Але, звичайно, те, що радіатор холодний може означати й те, що в будинку проблеми з опаленням, для прикладу, недостатнє постачання теплоносія з боку тепломережі. Це вже інша справа, такі проблеми потрібно комплексно вирішувати. 

Та коли ми говоримо про опалення, ми повинні завжди усвідомлювати, що                                 основним показником його роботи є комфортна температура повітря в опалювальному приміщенні. Люди про це часто забувають. Саме тому, завжди треба спочатку подивитись на термометр. Ось і все.

 

Як працює система опалення та які типи систем опалення поширені в Україні 

Олександр Гут: Коли тільки почались процеси термомодернізації в країні, в мене було найбільше враження, що люди просто не розуміють, чому існують різні підходи до різних систем опалення. А вони дійсно різні. Хоч тих систем всього декілька типів, але суттєво вони відрізняються по двох основних ознаках: перше, це по тому, як розташовані стояки (магістралі) в будівлі, горизонтально або вертикально. 

Горизонтальні системи дуже рідко застосовувались в Радянському Союзі в житловій забудові. Зараз, в сучасних будинках всі без винятку системи опалення є горизонтальними. В таких системах опалення стало можливим поквартирне введення, розділення системи на ділянки, гілки та індивідуальний облік саме за рахунок встановлення традиційних приладів обліку, теплолічильників, коли в його складі є один або два витратоміри та два датчика температури. 

В свою чергу всі старі багатоквартирні будинки оснащені вертикальними системами. Такі системи працюють як єдиний організм і тому наше тепло і комфорт залежить від того, як до цього поставився наш сусід знизу або зверху (залежно від напрямку руху теплоносія в конкретній системі) по стояку, тому у вертикальних системах ми всі пов’язані один з одним. Одразу скажу, що ідея переробляти вертикальну систему на горизонтальну ніколи не окупиться, тут потрібні інші підходи, які на щастя, в Україні вже випробувані.

Друга суттєва ознака систем опалення – це тип того, як підключаються радіатори до стояку або магістралі системи опалення. Якщо вони підключаються послідовно – наприклад вертикальний стояк заходить у наш радіатор і він же ж з нього виходить і йде до нашого сусіда, тобто радіатори наче послідовно нанизані на цей стояк, – то це зветься однотрубна система. Коли ж в нас через приміщення паралельно проходить дві труби, два стояки, і наприклад верхня частина радіатора підключена до однієї труби, до подачі, а нижня – до другої труби, до зворотки, то це двохтрубна система опалення.

Про те, чому в системі опалення можуть виникнути проблеми 

Ми зараз говоримо про наявні будівлі, більшість з них це будинки старої забудови, які потребують термомодернізації і реновації. Саме тут потрібно сказати, як працюють наші системи, бо буває такого наслухаєшся! Одна з найфантастичних версій, яку мені довелося чути це, коли на питання «а як ви думаєте, в результаті чого батареї у вашій оселі стають гарячими?» відповідь була така: «я думаю, що там відбувається якась хімічна реакція, в результаті якої виділяється тепло». Інша – це що «радіатор розігрівається від руху теплоносія, від тертя води об стінки трубопроводу».

Що ж відбувається насправді? Є системи централізованого опалення, це абсолютно безпечні системи, всередині трубопроводів циркулює вода. Але це складна гідравлічна система, й її найвразливіша властивість проявляється саме тоді, коли, не дай Боже, хтось із співвласників зробив якусь зміну в цій системі опалення – самовільно втрутився у внутрішньобудинкову систему опалення. Навіть заміна радіатора (батареї) на будь-який інший тип, який не був раніше там встановлений згідно проекту, значно змінює цю систему.  Ви його міняєте – міняються характеристики всієї системи і вони можуть настільки змінитися, що це призведе до того, що система почне погано працювати, або взагалі зупиниться. 

Найбільш кричущим з того, що бачу останнім часом у будинках, які звертаються з проблемами щодо роботи опалення – це використання в металевих системах опалення пластикових та поліпропіленових труб. Люди абсолютно забувають, що ця штука має більшу товщину стінки, і відповідно, менший внутрішній діаметр при тому самому зовнішньому. Коли вони ставлять це на стояк, то вони роблять вузьке місце на цьому стояку і виходить, що через значний гідравлічний опір цього «вузького місця» по стояку не проходить достатня кількість теплоносія, і вся система починає погано працювати. 

Щоб трохи розважити аудиторію, розкажу історію: один умілець зробив сам собі систему опалення у приватному будинку з класного нержавіючого матеріалу, а саме з поліпропілену. А коли почав її запускати, то не зрозумів, чому з усіх стиків потекла вода. Коли приїхали хлопці, фахівці що вміють працювати із цим матеріалом, то вони були в шоці: всюди там, де мав бути паяний стик, була нарізана різь (!) на поліпропіленовій трубі та фітингах… Це класична історія у стилі «пішов у воду, не знаючи броду». 

Таким чином, поліпропілен то є нормальний матеріал, але його треба використовувати дуже свідомо і підхід має бути фаховий, а не «десь бачив, щось чув». Це все матиме наслідки для роботи системи. 

Для різних типів систем, для одно- і двотрубних, застосовуються абсолютно різні принципи балансування. Балансування системи опалення це правильний розподіл кількості теплоносія, тобто витрати по стояках, по будинку, аби кожний стояк отримав стільки, скільки йому потрібно, бо на ньому послідовно підключені наприклад  9 або  20 радіаторів, і в кожну оселю має надійти стільки тепла, скільки потрібно. 

Для однотрубних системах для цього використовуються автоматичні обмежувачі витрати. 

А для двотрубних систем – використовуються одночасно два клапани: один  встановлюється на подавальному, другий на зворотному стояках, які об’єднуються між собою обов’язково імпульсною трубочкою і все це разом називається “автоматичний балансувальний клапан”. Ця імпульсна трубочка в двохтрубних системах є лакмусовим папірцем, щоб визначати, чи Вам встановили потрібне обладнання.

 

Відповідь на питання користувача: наскільки може проблемним при недогріві стояка наявність трьохходових кранів на байпасі? 

Спершу опишу цю систему. Це 100% однотрубна П-подібна система із, зазвичай, нижньою розводкою, коли стояк доходить до 5 або 9 поверху будинку, перегинається навпіл і опускається по сусідніх приміщеннях до підвалу. 

Це типова обв’язка радіаторів радянських часів з кранами подвійного (КРД) або потрійного регулювання (КРТ). Вони були призначені для того, щоб коригувати так званий «коефіцієнт затікання в радіатор», задля коригування його потужності. Чим далі ми йдемо по стояку й теплоносій поступово охолоджується, тим більше гарячого теплоносія повинно затекти в радіатор, і до речі, й більша поверхня самого радіатору потрібна для отримання тієї самої потужності (тому, коли бачите в сусіда більший радіатор, це не завжди значить, що вас надурюють).  У ДСТУ-Н Б В.3.2-3:2014 «Настанова з виконання термомодернізації житлових будинків», додаток А, детально прописана модернізація саме однотрубної системи і там вказано, як повинна бути зроблена обв’язка радіаторів. КРД та КРТ однозначно викидається, бо ми не знаємо в якому він стані та в якому положенні знаходиться у ньому регулювальний елемент, і це іноді впливає на працездатність радіатора, який підключений до такого стояку через такий кран, бо він може бути замулений, несправний і т.і. Через це проблема, а люди цього не знають. 

Приклад правильної обв’язки радіатора в однотрубній системі

Ревізувати їх не має сенсу, бо замінити їх теж сьогодні не можна. Сучасна обв’язка однотрубної системи при модернізації включає байпасну ділянку, а коректніше говорити, замикальну ділянку, як вона зветься, зі спеціальним дроселем  або шайбою на цій ділянці, щоб забезпечити затікання в радіатор необхідної кількості теплоносія. Потім, якщо у нас є терморегулятор, він ставиться вже ближче до радіатора після цієї замикальної ділянки і при застосуванні терморегулятора стає актуальним питання щодо розподілювачів на радіатори, коли у вертикальних системах опалення кожен може сплачувати не за квадратний метр, а за власне споживання по розподілювачу, це такий собі індивідуальний теплолічильник – для вертикальних систем опалення. 

Якщо підсумувати, то відповідь коротка – вам потрібно займатися реконструкцією вашої системи, бо ладу в ній не буде однозначно.

Розмову вів головний редактор Управбуда, експерт із комунікацій Богдан Горобчук 

Схожі статті