Нещодавно в ході стрім-інтерв’ю Управбуд поспілкувався з Андрієм Ільченком, спеціалістом напряму «Реконструкція багатоквартирного житла» компанії Danfoss Україна.
Андрій працює в напрямі термомодернізації з 2015 року, від початку житлово-комунальної реформи в Україні. За цей час супроводив сотні ОСББ у процесі реконструкції систем опалення. Андрій за освітою інженер, закінчив Харківський політехнічний інститут. В компанії Danfoss працює з 2008 року, відповідає за підтримку ОСББ у східних областях України.
Андрій розповів нам про той шлях, який пройшло уявлення про потреби в термомодернізації житлових будинків у середовищі ОСББ від 2015 року й до сьогодні. Пропонуємо вашій увазі першу частину матеріалу.
У: Пане Андрію, опалювальний сезон 2020-2021 року завершився, можна перейти до його аналізу. Чого вдалось досягти ОСББ, які уже займались термомодернізацією протягом останніх років, чи є уже якісь досягнення, які були в цьому сезоні? Як ви знаєте, була холодна зима, очевидно можна було перевірити за зиму наскільки ефективно працюють реконструйовані системи опалення?
Андрій Ільченко: Почну з того, що в цьому році вже ні у кого не викликає сумнівів необхідність встановлення індивідуального теплового пункту – ІТП. Тобто, якщо 5-6 років тому треба було когось в чомусь переконувати, то, як показав минулий рік, ІТП став зрозумілим приладом. Що таке погодозалежна автоматика та як вона працює, – в більшості випадків голови ОСББ і навіть багато мешканців уже чули про це і сумнівів в ефективності не залишилося практично ні в кого.
У 2020-2021 роках з’явилися проекти, десятки проектів, в яких реалізоване балансування системи опалення. І, як показала ця холодна зима, в найхолодніший період відбувається тестування працездатності системи. Перш за все, люди хочуть жити в комфортних умовах і мати менші платіжки в порівнянні з періодом до встановлення того чи іншого обладнання. Тому системи з погодозалежною автоматикою і системи з балансуванням опалення вже стали нормою. З’явилися в минулому році, а в цьому сезоні вже відпрацювали в Україні кілька об’єктів (це багатоквартирні будинки в Херсоні та Білій Церкві)- проектів по комплексній модернізації системи опалення: коли третім кроком після ІТП та балансування встановили поквартирний облік тепла (прилади-розподілювачі) та радіаторні терморегулятори, що регулювати температуру в помешканні.
Результати цього року на цих об’єктах вже можна проаналізувати і вони дуже хороші – платіжка 12 гривень з квадратного метра. І ці гроші співвласник готовий платити: він обирає бажану температуру, встановлює її та платить за те, що спожив. Фактично оплачується спожите тепло, а не квадратні метри. Хтось вибирає температуру 24 градуси і готовий за це платити. Це вже працює в Україні. Можна сказати що цей рік був тестовим для цих систем і тести показали дуже хороший результат.
У: Дуже цікаве насправді ваше твердження стосовно 12 гривень. Скажіть, будь ласка, що було до того, як відбувається така модернізація, скільки платять люди, які не мають такої модернізації, в той час, як люди, які мають, платять 12?
Андрій Ільченко: У мене тут є відповідь з Херсона: середня ціна квадратного метра по Херсону – 30-35 гривень, а в будинках, де проведена модернізація, найвища ціна – 26 гривень. Наприклад, хоче людина температуру 26 градусів, у нього є діти, він хоче тепло і готовий за це платити, – виставляє температуру 26 градусів і платить за неї 26 гривень.
Інша людина хоче економити, готова жити при 19 градусах, -встановлює собі температуру 19 градусів і платить за те тепло, яке споживає. Відповідно набагато менше, ніж той, у якого жарко в квартирі. Людина отримала вибір, і вибирає те, що вона хоче по температурі і за що він готовий платити.
Я цим займаюся з 2015 року. Як це починалося і які були труднощі на цьому етапі? Основні труднощі в будь-якому випадку – це те, що твій замовник – це не просто одна людина, це колектив. У цьому колективі є різні думки, різні люди, люди з різним розумінням технічних чи економічних питань, та й в принципі, з різним розумінням.
Коли я прийшов вперше на збори ОСББ, у мене був культурний шок, по-іншому я це не можу назвати. Я в компанії Danfoss вже працюю 12 років і більшість моїх семінарів, презентацій, показів відбувались перед аудиторією, якій цікаво те, про що я буду говорити, і яка хоче щось дізнатися. А ті збори ОСББ – це було щось.. Ти розповідаєш людям, якась частина тебе чує, ставить питання, ззаду якийсь базар по якихось незрозумілих питаннях, тут піднімається напівп’яний дядько і каже – «Та підвісити їх всіх за ноги на дереві». Це було щось.
Дуже часто виникає запитання (у мене воно вперше виникло у 2015 році) – «а де гарантії? Ви пропонуєте зробити ІТП / балансування або щось ще. Де гарантії, що ми отримаємо результат?»
Тут дуже показове Харківське ОСББ «Злагода». Ми з колегою, представником IFC, приходили до них в 2015 році: будинок перегрітий, в будинку жарко, в будинку стоїть теплообмінник на гарячу воду, тобто тепломережа не може знижувати температуру нижче 60 градусів, в будинку відкриті вікна. Ми говоримо про тепловий пункт, про те, як ми зробимо людям комфортно, про те, як вони будуть економити – і ОСББ не погоджується. Сезон 2015 року це ОСББ пройшло, нічого не зробивши. У 2016 році підвищується тариф, ми приходимо знову, вони погоджуються, встановлюють. Залучають державні програми, компенсації області, міста – в результаті в чистому вигляді вони окупили ці інвестиції за два місяці. Дійсно окупили.
Але найдивніше далі. Я стежу за цим ОСББ, чим вони займаються, я знаю, що вони обговорювали після того, як отримали такий результат, а отримали вони більше 30% економії і окупили ці інвестиції за два місяці. На наступний рік до них прийшли з ідеєю утеплення будівлі – і ось я їжджу біля цього будинку вже в 2021 році, а будівля досі не утеплена. Вони не зробили ні другий, ні третій, ні наступний крок – і це найсумніше.
У: А можливо їм не потрібно? Якщо в них все в порядку з системою опалення, можливо в них просто немає сенсу робити з будинку термос?
Андрій Ільченко: Справа в тому, що кожен наступний крок – кожен крок у модернізації системи опалення, кожен крок в утепленні фасадів, заміні вікон – призводить до економії і до окупності.
Щодо термосу: була завжди проблема щодо системи опалення: якщо у нас холодно, що нам економити, що нам прикручувати? Нащо взагалі тоді це регулювання системи опалення?
Є будинок в Харкові – ОСББ «Альма центр», де максимальна температура теплоносія в історії спостережень заходила 56 градусів. 15 років велось листування з Харківськими тепловими мережами – листів величезна пачка, за цей час змінилося три директора тепломереж, люди перекривали дорогу, температура в будинку опускалася до 15-16 градусів – в будинку неможливо жити, коли на вулиці морози.
Рішення – у 2016 році вони беруть кредит і повністю утеплюють будинок. Але термос – це одне. Тепер у них з’являється друга проблема – коли на вулиці 0 градусів – в квартирах стає спекотно, мешканці відкривають кватирки, тепло втрачається, за втрачене тепло все одне треба платити. Тому тут, коли утеплилися, знизили тепловтрати, наступний логічний крок – встановити ІТП і автоматично регулювати теплоносій залежно від погодних умов, а далі збалансувати систему опалення. Комплексна реконструкція системи опалення відповідає на всі питання, пов’язані з тим, що будинок перегрітий або недогрітий.
Потрібно розумно підходити до термомодернізації, тоді в будинку буде комфортно та будуть адекватні платежі – зараз в цьому будинку платежі в середньому 16 гривень з квадратного метра. Я вважаю, що це досить хороший результат.
У.: Єдине питання – чому люди до сих пір не виходять з плакатами під свої ОСББ і не вимагають у них термомодерізуватись, бачачи в сусідів подібні історії?
Андрій Ільченко: Для мене це теж питання. Насправді є різні приклади. Я працюю по всьому сходу України. Проводжу багато зборів у різних містах. Є збори, де ти розповідаєш, в процесі ставлять додаткові запитання, після завершення до тебе підходять 3-4 людини і починають задавати тобі якісь питання, які залишилися для них непроясненими.
А є, наприклад, Бердянськ – я проводив там збори по 40 осіб, по 4 або 5 разів – люди піднімаються, розвертаються і йдуть. Для мене це теж загадка. Я розповідаю те ж саме, тою ж мовою, показую ті ж презентації, вони, як на мене, зрозумілі, я кваліфіковано це роблю. І для мене незрозуміла реакція. Тут у мене немає пояснення.
У багатьох містах це працює, у багатьох містах ось вони зробили – і ми хочемо так само. Запоріжжя, той же Кременчук – вони досить активні. Минулого року активними були Дніпро та Маріуполь. Маріуполь – це фантастика, все росте та дуже велика активність у цьому напрямку.
У.: Ви говорите, що працюєте у цій сфері з 2015 року, якщо можна порівняти – чи щось змінилося за цей період? Чи ті питання, чи заперечення, які вам люди висловлювали тоді, в 2015 році, такі ж як зараз, чи щось все-таки змінюється?
Андрій Ільченко: Запитання «Де гарантії?» залишається. Мені буквально в Маріуполі його задавали в цю середу. Я жартома відповів, що «руку даю» – по «Злагоді» я гарантував, що вони отримають цей ефект, вони його отримали через рік. Якщо серйозно, технології відпрацьовані, якщо все робити як слід, результат буде. Зазначу, що компанія Danfoss – це данська компанія, її назва розшифровується як «данський потік», є така данська приказка або прислів’я, яка говорить, що «зекономлені гроші – це зароблені гроші».
У: Можливо проблема в тому, що з людьми неправильно говорять? Мене з цього приводу цікавить інше питання – чи справді можуть бути якісь докази з тими ж платіжками, чи в кожному будинку це можна попробувати?
Андрій Ільченко: Основне в цьому питанні це, звичайно ж платіжка, – вона показова: ви платите 25 гривень, а ми платимо 20 гривень. Це те, що кидається відразу.
Питання досить тонке з точки зору того, що правильна відповідь на нього лежить в області фізики, математики. Не можна порівнювати минулий рік з цим роком, не можна порівнювати один будинок з іншим. У мене є приклади, коли однакові будинки споживають по різному, тому, що один будинок будувався в 1975 році, другий – в 1985 році, і на панельному заводі, який робив панелі для цих будинків, були різні директори і, ймовірно, була різна технологія. Пояснень багато, але платіжка найбільш показова.
Дотепер часто буває: з’явився лічильник, і в завдання для спеціально навченої людини, зазвичай голови, входить завдання крутити засувку. Це в 99% так.
І кожен голова крутить: хтось по відкритих вікнах – коли відкриваються вікна, він йде до підвалу крутити засувку. Хтось за прогнозом погоди – дивиться прогноз погоди і на завтра виставляє якесь положення засувки. На скільки він її виставляє, чи не здригнулася у нього рука, о 10 годині йому можуть подзвонити з претензіями «нам холодно, йдіть відкрийте» і голова піднімається і йде регулювати. Він робить добро, він намагається робити добро, він хоче заощадити. Але це якщо і дає ефект, то мінімальний. Рано чи пізно, я думаю, це все ж стане очевидним, що дешевше та комфортніше робити все за наукою: починати з енергоаудиту і впроваджувати сучасні технології при термомодернізації власного будинку.
