Чи потрібно враховувати світовий досвід повоєнного будівництва
Креативна директорка архітектурного бюро АІММ Анна Іскіердо каже, що деякий європейський досвід відбудови зруйнованих міст можна застосувати і в Україні. Так, місто Варшава у Польщі було зруйноване на 80 %, його вдалося відбудувати, зокрема історичний центр, хоч це й забрало десятки років. Так само довго відбудовували Вроцлав впродовж кількох етапів:
- поверхнево відновлювали,
- розчищали території,
- реставрували,
- зводили житлові масиви,
- робили планову реконструкцію,
- споруджували нові будівлі.
Французьке місто Гавр було зруйноване на 99% під час Другої світової війни. Вціліли лише 2 будівлі. Його понад 60 років відновлювала команда архітекторів. На основі досвіду цих та інших міст Анна пропонує кілька важливих висновків:
- у відбудові повоєнного міста останнє слово має бути за його головним архітектором,
- люди можуть не сприймати ідеї, які випереджають час,
- якщо місто зруйноване на 80%, немає сенсу дотримуватися довоєнної містобудівної структури,
- при відбудові необхідно враховувати людський масштаб,
- не можна впроваджувати виключно трендові тенденції.
Шляхи відновлення країн у повоєнний період – різні, тому, формуючи план відбудови України, важливо враховувати економічні, геополітичні, соціальні, культурні особливості держави та вимоги сучасної урбаністики.
Скільки переселенців потребує житла
На початок червня через війну росії в Україні знищено понад 45 мільйонів квадратних метрів житлового сектору. Найбільша частка з них – будинки цивільних людей. Через руйнацію помешкань або активні бойові дії, понад 800 тисяч українців залишились без житла. У закладах освіти досі живуть близько 40 тисяч переселенців.
В Офісі Президента порахували, що для вирішення цієї проблеми потрібно 600 тисяч квартир. У 2022 році влада планує забезпечити житлом переселенців на рівні близько 10% від згаданої кількості. Понад 5% від загальної потреби побудують. Решту квартир держава викупить в забудовників у житлових комплексах або будинках з високою стадією готовності. Побудовані та викуплені квартири планують передати у державну власність.
Як швидко вирішити проблему житла для переселенців: бачення рієлторів
“В Україні може бути до 100 тисяч вільних квартир, придбаних з інвестиційною метою, половина з яких пустують”, – каже співзасновник сервісу з пошуку нерухомості ЛУН Андрій Міма.
Багато українців виїхали за кордон і це вплинуло на вартість оренди квартир у великих містах. Наприклад, у Києві останні 3 місяці однокімнатна квартира коштує 8 тисяч гривень, а до війни її середня вартість була 12 тисяч гривень.
Тому одним зі швидких варіантів вирішення проблеми забезпечення житлом переселенців може стати фінансування оренди готових квартир державою через Дію. Щоб люди не боялися здавати помешкання офіційно, треба встановити 0% податку на здачу житла в оренду.
Викуп готових квартир та будівництво житла: бачення влади
На початку березня Президент Володимир Зеленський сказав, що для кожного зруйнованого міста створять програму відбудови. Пізніше в інтервю журналістам BBC Прем’єр-міністр Денис Шмигаль розповів про основний план відбудови. Згідно з ним перша стадія – це оперативне тимчасове відновлення, друга – швидке включення у відбудову одразу після закінчення воєнних дій. На третій стадії мають повноцінно відновити країну. Для систематизації цього процесу уряд запустив збір коштів на підтримку України в межах глобального проекту United24.
Займатися питанням будівництва та викупу житла для переселенців доручили Державному фонду сприяння житлового молодіжного будівництва. Процедура відбувається відповідно до постанови уряду. Купівлю перших ста квартир Держмолодьжитло оголосило 11 травня. Фонд планує придбати:
- 35 квартир: у Київській та Чернігівській областях,
- 20 – на Сумщині,
- 10 – на Житомирщині.
Серед висунутих державою вимог до житла:
- площа 31,5-94,5 квадратних метрів,
- наявність меблів,
- кухонний гарнітур,
- змонтована сантехніка,
- встановлені двері.
Загалом Офіс Президента на 2022 рік запланував будівництво 100 тисяч метрів квадратних житла у 15 областях країни і стільки ж у Києві. Тобто по 2 тисячі квартир у кожному регіоні.
Сендвіч-панелі, модульні та каркасні будинки: бачення архітекторів і будівельників
Голова ради директорів Українського центру сталевого будівництва Андрій Озейчук каже, що житла не вистачатиме і його потрібно будувати багато, а головне швидко. Щоб задовольнити попит у житлі, можна будувати котежді та багатоповерхівки, використовуючи сендвіч-панелі.
Це легкоскидні конструкції, які максимально безпечні при руйнуванні через військові дії. За їх допомогою можна збільшувати корисну площу, відновлювати пошкоджені несучі та огороджувальні конструкції, а також використовувати для відновлення старих будівель.
Засновник та CEO Urban Experts Віталій Бойко вважає, що оптимальний шлях відбудови як житлового, так і комерційного секторів – це модульні технології будівництва.
Час введення в експлуатацію модульного житла набагато менший за стандартні методи будівництва, жити в ньому можна понад 50 років, а кожний елемент проходить сертифікацію.
“70% приватних домівок у Швеції побудовані за модульною технологією”, – каже Віталій Бойко.
На його думку, за 6 місяців за рахунок такої технології можна було б побудувати понад 1 мільйон квадратних метрів житла типу індивідуальний модуль.
Архітектор Валентин Уваров каже, що у світі є швидкі та сучасні методи й технології будівництва. Крім готових модулів уваги варті:
- готові панелі та елементи,
- будівельний 3D друк ,
- системи в зборі тощо.
Заступниця голови Архітектурної палати України Анна Кирій каже, що українці не будуть жити у модульних містечках, які пропонує їм зараз влада, адже території, де їх будують, не передбачені для цих потреб. Натомість вона пропонує каркасне будівництво.
Будинок виготовлений з каркасу, легко збирається та транспортується у будь-яке місце.
Новобудови обов’язково будуть з бомбосховищами
Попри ризики та складнощі, будівельна галузь поступово відновлює свою роботу. Забудовники передусім завершують ті об’єкти з великим ступенем готовності – від 80-90% та працюють за рахунок сплачених авансів і куплених матеріалів. Дуже мало девелоперів починають будувати з нуля, адже поки незрозуміло, що буде далі.
Станом на зараз нардепи підтримали у першому читанні проєкт закону, згідно з яким усі новобудови обов’язково будуть з бомбосховищами. Відтак, новозбудовані об’єкти (класу СС2 та СС3) повинні передбачати умови, систему безпеки, сповіщення для їх мешканців та забезпечувати доступність для людей з інвалідністю.
Голова ради директорів Українського центру сталевого будівництва Андрій Озейчук каже, що це повністю змінить технологію будівництва, збільшить вартість матеріалів, оформлення будівельної документації та очікування людей щодо житла. Потрібно буде вирішити багато питань, серед яких:
- дотримання нових правил пожежної безпеки,
- зміна системи освітлення,
- підвищення якості матеріалів: вони мають бути з важкозаймистих речовин,
- розробка конструкції меблів, які швидко збираються та розбираються,
- зберігання продуктів харчування та їх приготування у сховищах,
- захист від хімічних атак.
Тут, на думку фахівця, варто було б врахувати досвід Ізраїлю та південних штатів Америки. Технології і досвід відбудови післявоєнної Європи (після 1945 року) нам не дуже підходить, бо змінилися уявлення про концепцію комфортності районів міста та самі матеріали. Після перемоги важливе переосмислення розбудови, адже нові проєкти мають враховувати досвід, який зараз переживає Україна. Нові будинки створюватимуться з бомбосховищами та укріпленими підземними паркінгами.
Андрій Озейчук пропонує проєктувальникам будинків передбачати у квартирі чи приватному будинку безпечну кімнату. Це може бути приміщення:
- за двома стінами,
- евакуаційні сходи повинні бути без виходу назовні,
- замість мурованих стін встановити залізобетонні конструкції,
- вікна склити міцнішим склом,
- обмежити висотність забудови дев’ятьма поверхами та будувати щільніше тощо.
Потрібно переосмислити свій простір, проаналізувати поради іноземних урбаністів, архітекторів, нові підходи до проєктування міст і воєнний досвід. Але відчуття контексту є одним з ключових як у забезпеченні переселенців житлом, так і у питаннях будівництва безпечного житла.
Авторка матеріалу – Інна Кубай, спеціально для Евакуація.City
