Нещодавно у традиційному для нас форматі стрім-інтерв’ю Управбуд поспілкувався з Тетяною Зятіковою, проєктною менеджеркою КУ «Агенція розвитку міста» (м. Житомир) і експерткою з впровадження Європейської Енергетичної Відзнаки.
Читайте в цьому інтерв’ю про особливості розвитку сфери підвищення енергоефективності в Житомирі та про те, як інші міста можуть використати його досвід і з чого їм варто починати.
Управбуд: Розкажіть що таке сталий розвиток в сфері енергії та клімату і чому це важливо для муніципалітетів і мешканців міста.
Сталий розвиток для громади – це коли ми маємо баланс між тими потребами, які є сьогодні, і тими потребами поколінь, які житимуть потім у цій громаді. Це говорить про те, що якщо ми маємо якісь ресурси сьогодні в місті, це не означає, що треба їх бездумно витрачати на свої власні потреби і жити сьогоднішнім днем. Ми маємо думати про майбутнє, про наших діточок, що ми їм залишимо, яким повітрям вони будуть дихати і чи взагалі вони залишаться жити в нашому місті. Саме для такого сталого розвитку ми в місті працюємо і розробляємо різні документи у напрямку енергоефективності.
Управбуд: Житомир став досить відомим серед інших міст через те, що воно системно працює над впровадженням стратегій, документів у сфері енергії та клімату. Розкажіть про те, що в Житомирі було розроблено, і чому виникла потреба в цих документах.
Визначення сталого розвитку лежить в основі всіх документів, які направленні на сферу енергоефективності в місті. Наприклад, сьогодні в нас розроблена концепція інтегрованого розвитку міста, і одним із шести пріоритетів, над якими ми зараз працюємо, є “Зелене місто”. Ми підібрали спеціально таку фразу, яка показувало би всю суть того, чим ми займаємося. Це важливий документ, розроблений до 2030 року.
Було багато засідань, робочих груп, людей, які працювали над ним. Іншим не менш важливим документом у цій сфері є План дій зі сталого енергетичного розвитку, створений у 2015 році, і розроблений до 2024 року. Це, напевно, один із перших документів, який вмотивував нас рухатись до тих цілей, які ми собі поставили. У рамках такого документу ми, як громада, узяли на себе зобов’язання зменшити споживання енергетичних ресурсів, зменшити викиди CO2 на території громади щонайменше на 20% до 2020 року. У цьому році будемо підбивати підсумки і готувати моніторинговий звіт, чи досягли ми тих результатів, чи ні.
Але звісно, це не зупиняє нашу роботу, ми зараз на етапі розробки наступного документу, який буде включати в себе і клімат. Тобто це буде план дій зі сталого енергетичного розвитку та клімату, і він буде до 2030 року. Це ще один додатковий інструмент, який дозволить нам досягти більших результатів. У тому документі ми збільшуватимемо нашу амбітну ціль і намагатимемося зменшити споживання на 30%.
Варто не забувати про менш короткострокові документи. Таким документом у міських радах є цільові програми. Що стосується енергоефективності, то в місті сьогодні розроблений муніципальний енергетичний план.
Це програма, у якій кожен мешканець може подивитися, що є пріоритетом для громади, які заходи будуть впроваджуватися в сфері енергоефективності в певних секторах, які обрало для себе місто. Конкретно ця програма пишеться на 4 роки. Кожні 4 роки ми підбиваємо підсумки та пишемо наступну програму.
Важливо розуміти, що в цій програмі вже не жирними мазками пишеться, куди ми рухаємось, а все більш конкретно. Тут є заходи, виконавці, закладені гроші, у які терміни ми маємо все реалізувати і яких результатів досягнути. Тому з цим документом я би радила кожному ознайомитись, щоб розуміти, який є потенціал у місті, і як воно працює. Поштовхом для нас був 2010-2012 роки, коли ми зрозуміли, що грошей у місті мало, інфраструктура занедбана, навіть з вуличним освітленням були проблеми, садочки були неутеплені, комунальні підприємства потребували величезних інвестицій.
Управбуд: Така ситуація, напевно, викликала потік скарг від місцевих жителів?
Звісно, незадоволення було, але бар’єром стали комунальні підприємства, які отримували ці скарги. Безпосередньо до нашого відділу скарги не приходили, адже ми цим не займаємось. Скарги показово можна спостерігати на прикладі багатоквартирного будинку, коли щось сталось, і мешканці відразу біжать до голови ОСББ.
Так само і в місті, усі відразу біжать до міської ради. Ми подумали, що ми можемо це все оптимізувати, витрати у місті, фінанси, і знайти якийсь шлях. І таким шляхом стала енергоефективність. Ми хотіли розвивати громаду. Ми зрозуміли, що можемо не викидати кошти, не виводити їх з міста, а за цей ресурс зробити ту ж модернізацію.
Управбуд: Із чого ви взагалі почали?
Це все відбувалось у 2012 році. Першими нашими кроками стали модернізація дитячого садочку, найхолоднішого в місті, за кредитні кошти НЕФКО. Разом із модернізацією цього садочку додатково до цього проєкту була додана заміна освітлення LED-освітлення на одній із вулиць.
Потім була модернізація котельні, яка сьогодні фактично повністю автоматизована, і там одна особа ходить і контролює, як це все працює. Ці маленькі проєкти дозволили зрозуміти, що там є потенціал.
Зрозуміти це можна на прикладі модернізації вуличного освітлення, де було 12 тисяч ламп освітлення, ми замінили десь близько півтори тисячі, і вже побачили результат. Після того, як замінили цю маленьку частинку, ми подумали, що треба замінити все освітлення в місті. І на сьогодні ми повністю замінили всі 100% LED-освітлення на енергоефективне і дуже показовими цифрами є те, що на 2012 рік ми мали 12 700 ламп, уже у 2019 році ми мали 15 550.
Тобто крім того, що ми зекономили споживання енергії, ми ще й збільшили мережу освітлення, більше вулиць стали освітлюватися. І навіть незважаючи на те, що кількість ламп збільшилась, економія все одно сягала в рік близько 1-2 млн кіловат, це значний ресурс, що потім був вкладений у наступні енергоефективні заходи або інші проєкти, пріоритетні для міста.
Кінцево цей проєкт по освітленню закінчився у 2019 році. Кожного року від 2012 ми все потрошечки міняли, і особливо швидкий результат був у 2018 році, коли одна компанія за умовами енергосервісної угоди встановила енергоефективні лампи, а потім за економію ми вже сплачували їй за ті лампи.
