Війна – це надзвичайно складний час, зокрема – й для нашої психіки. Рідко можна зараз знайти людину, яка не піддається цій загальній манії – гортати новинні стрічки та стрічки соціальних мереж, постійно перечитувати повідомлення в Телеграм-каналах або будинкові чати. І якщо контент офіційних каналів органів влади або ж авторитетних ЗМІ ретельно фільтрується та перевіряється, то перевірити, наскільки коректним та правдивим є контент у будинковому чаті – практично неможливо.
А шкоди фейкові повідомлення у сусідських чатах можуть принести чимало, тому їх адміністраторам важливо зберігати пильність та дотримуватися деяких правил, які у мирний час можна було би й не брати на озброєння.
Нещодавно на цю тему Управбуд в ході стрім-інтерв’ю поспілкувався із журналісткою видання “Детектор медіа” Ольгою Бецою та координаторкою проєкту DisinfoChronicle від видання “Детектор медіа” Ксенією Ілюк. Ознайомитися із записом стріму можна за посиланням. Нижче наведемо окремі тези та цитати із розмови з медіа-експертками, які стосуються адміністрування та саморегуляції в будинкових чатах.
Самоконтроль щодо поширення фейків та недоречної емоційності – важливі правила чатів
Коментуючи правила поведінки в будинковому чаті, Ксенія Ілюк наголосила, що і адміністратори, і учасники чатів мають постійно нагадувати собі про те, що війна в Україні відбувається на декількох фронтах, інформаційний – один із таких фронтів. На ньому атаки на українських мирних жителів відбуваються мало не щохвилинно.
“Фейків та дезінформації зараз дуже багато. Тому перед тим, як щось публікувати у чаті, необхідно пропускати цю інформацію через думку – “чи не може це бути фейком, кому це може бути вигідно”, – і лише тоді це публікувати”, – прокоментувала медіа-експертка.
Вона порадила прибрати на період війни з чатів емоційні повідомлення, адже будинкові чати – це передовсім канали зв’язку, передачі важливої інформації, вони мають цілком конкретну мету, й обмін емоційно забарвленими повідомленнями не входить до цієї мети. “Не треба ділитися в чатах власними переживаннями. Нам усім складно. Цим хочеться поділитися. Однак чати – не місце для цього. Зараз ефективно працюють волонтерські організації, які надають психологічну допомогу. Краще звертатися туди, а не в чатик. Адже ми можемо писати щось з одними емоціями, а людина по той бік екрану може прочитати їх із зовсім іншими думками, зокрема й із негативними”.
Журналістка Ольга Беца також звернула увагу на потребу в утриманні від “флуду”, поширення повідомлень, що провокують емоційні реакції. “Варто утримуватися від поширень закликів, наприклад, до неодмінної спільної молитви, як, буває, пишуть: “10 березня о 15:00 всі мають молитися!” – подібні заклики можуть викликати надто емоційну реакцію, “флуд”, що не сприятиме конструктивним обговоренням у чаті”, – розповідає Ольга Беца.
Роль адміністраторів чату у воєнний час: вартові та модератори
Ольга Беца підкреслила важливість ролі адміністратора чату. Саме вій впливає на додавання нових учасників, і в часи війни цей процес варто ретельно контролювати. “Адміністраторка нашого ОСББ-чату, вона ж голова правління нашого ОСББ, виявилася напрочуд медіа-грамотною. Коли я запропонувала додати до чату свого чоловіка, вона мене докладно розпитала про те, хто він такий, як його звуть і чи правда він тут живе. Мені це сподобалося, адже це історія про мою безпеку в тому числі. Адже в чаті є чимало інформації, яку не мають знати сторонні люди. І ми вже бачили ситуації, коли до нас стукалися сторонні люди. А це може погано закінчитися”.
Адміністраторам чатів варто подбати про узгоджені правила поведінки у чаті. Їх можна закріпити вгорі чату у Viber або Telegram, щоб кожен мешканець міг до них за потреби звернутися, а сам адміністратор – апелювати до них у разі порушень. “Дуже важливо, щоби на “золотий стандарт” правил погодилася більшість. Якщо є чітка домовленість не пересилати у групу повідомлень із офіційних джерел – адже всі, хто хоче, може на ці джерела підписатися – тоді видалення таких повідомлень адміністратором сприйматиметься нормально, адже є закріпленим у правилах. Все, дискусія закрита. Незрозумілі дискусії є зайвими, адже мешканці в таких випадках можуть переходити на особистості, а цього треба уникати. Інформаційний шум у чаті заважає”, – пояснила Ксенія Ілюк.
Експертка розповіла іще про одне з правил, прийнятих у їхньому будинковому чаті: заборону поширювати інформацію, яка не має конкретного офіційного джерела. “Як тільки хтось пише “моя сусідка сказала” чи “моя тітка з Києва передала”, такі люди одразу отримують чітке зауваження, а їхні повідомлення з чату видаляються. І ні в кого тут немає образ чи претензій, оскільки є список правил, із яким усі ознайомлені”, – додала медіа-експертка.
